Ухвала суду № 43566466, 09.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 р. Справа № 815/7147/14

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів- Турецької І.О., Косцової І.П.,

за участю секретаря - Шановської М.О.

за участю представника апелянта - Морозової С.Р.,

за участю представника відповідача - Шуваєвої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року по справі за позовом приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - приватне акціонерне товариство «Українське дунайське пароплавство» (далі - позивач, ПрАТ «Українське дунайське пароплавство», ПрАТ «УДП») звернувся з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ з ОВП у м. Одесі) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0000243800 від 09.09.2014 року, мотивуючи позовні вимоги тим, що оскаржене рішення було винесено відповідачем з порушенням строків застосування штрафних санкцій та пені до платників єдиного внеску, а саме більш ніж через місяць після сплати позивачем єдиного внеску. Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що СДПІ з ОВП у м. Одесі при винесенні зазначеного рішення було порушено порядок стягнення заборгованості з єдиного внеску, оскільки перед його винесенням позивачу не було направлено вимогу про сплату недоїмки по єдиному внеску за квітень 2014 року. Також в обґрунтування неправомірності оскаржуваного рішення позивач посилався на те, що ПрАТ «Українське дунайське пароплавство» звернулось до Міжрегіонального головного управління Міндоходів із скаргою на рішення №0000243800 від 09.09.2014 року, однак рішення №22382/10/28-10-10-4-33 від 09.12.2014 року про результати розгляду цієї скарги було надіслано позивачу з перевищенням 20-денного строку розгляду скарги.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року в задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» - відмовлено.

В апеляційній скарзі, приватне акціонерне товариство «Українське дунайське пароплавство», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно даних картки особового рахунку зі сплати єдиного внеску ПрАТ «УДП» та розрахунку штрафних санкцій за період з 31.03.2014 року у позивача рахувалась недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску, зокрема, за квітень 2014 рік у розмірі 1 501 599,38 грн., самостійно задекларованого платником у відповідному звіті (а.с. 40-44, 45-52, 53).

25.07.2014 року зазначену недоїмку зі сплати єдиного внеску ПрАТ «УДП» було погашено у повному обсязі.

09.09.2014 року СДПІ з ОВП у м. Одесі було прийнято рішення №0000243800 від 09.09.2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким за період з 21.05.2014 року по 25.07.2014 року позивачу було нараховано штрафні санкції та пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску за квітень 2014 року в загальній сумі 237016,72 грн., у тому числі: 150159,93 - штрафні санкції та 86856,79 - пеня (а.с. 15, 16-17).

Не погодившись з вказаним рішенням, ПрАТ «УДП» було надіслано до Міжрегіонального головного управління Міндоходів скаргу від 05.11.2014 року №ЮС-1684, яку контролюючим органом було отримано 11.11.2014 року (а.с. 9-12).

За результатами розгляду зазначеної скарги, Центральним офісом з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління ДФС було прийнято рішення від 09.12.2014 року№22382/10/28-10-10-4-33 про результати розгляду скарги, яким рішення СДПІ з ОВП у м. Одесі №0000243800 від 09.09.2014 року було залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с. 13-15).

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а відповідач при прийнятті цього рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим позовні вимоги ПрАТ «Українське дунайське пароплавство» задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що при винесенні постанови про відмову у задоволенні позову судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального права, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовано Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року (далі Закон України № 2464-VI)

Згідно п. 2 ч. 1 Закон України № 2464-VI під єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розуміється консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 ч.1 ст. 4 Закону України №2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 1 ст. 5 Закону України № 2464-VI передбачено, що облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску покладено на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та його територіальні органи, які відповідно до покладених на них завдань мають право, зокрема, стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску та застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом (ст.ст. 12, 13 Закону України №2464-VI).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно п.5 ст.7 Закону України №2464-IV єдиний внесок нараховується на суми незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. ч. 8,12 ст.9 Закону України №2464-IV платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно ч.ч.2,3 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України №2464-IV орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Частинами 10 та 11 ст. 25 Закону України № 2464-IV передбачено, що орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску нараховує на суму недоїмки пеню з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу та застосовує штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, відповідно до ч.14 ст.25 зазначеного Закону України, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення. Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Згідно ч. 15 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк орган доходів і зборів про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Згідно ч.16 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

В розвиток положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» прийнято Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України №455 від 09.09.2013 року (далі Інструкція № 455).

Зокрема, п. 7.2 Розділу VII Інструкції №455 передбачено, що за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

На суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (п. 7.5 Розділу VII).

Відповідно до п. 6.10 Розділу VI Інструкції № 455 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

З урахуванням викладених обставин та наведених норм права, оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 09.09.2014 року №0000243800 є законним та обґрунтованим, а СДПІ з ОВП у м. Одесі при прийнятті цього рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги твердження відповідача про неправомірність прийнятого рішення, оскільки ПрАТ «УДП» сплачено єдиний внесок за квітень 2014 року. Як вбачається з облікової картки платника єдиного внеску, ПрАТ «УДП» було сплачено у повному обсязі єдиний внесок за квітень 2014 року лише 25 липня 2014 року.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач як при поданні адміністративного позову до суду, так і під час надання скарги від 05.11.2014 року №ЮС-1684 до органу доходів і зборів, не заперечував факту несвоєчасної сплати єдиного внеску за квітень 2014 року та погашення суми цієї недоїмки лише 25.07.2014 року.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення СДПІ з ОВП у м. Одесі при винесенні зазначеного рішення порядку стягнення заборгованості з єдиного внеску через не направлення ПрАТ «ДП» попередньої вимоги про сплату недоїмки, на думку колегії судді є помилковими, оскільки як випливає зі змісту ч. 15 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» винесення рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені не вимагає попереднього направлення вимоги про сплату боргу.

Крім того, колегія суддів не може прийняти доводи апелянта про фактичне задоволення Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів скарги № ЮС-1684 від 05.11.2014 року на рішення СДПІ з ОВП у м. Одесі №0000243800 від 09.09.2014 року, у зв'язку з перевищенням строків її розгляду, виходячи з наступного.

Як було зазначено вище, ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " визначено, що для розгляду та направлення на адресу платника єдиного внеску вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги платника єдиного внеску на рішення про застосування штрафних санкцій та/або нарахування пені органу доходів та зборів, визначено 30-денний термін.

З матеріалів справи вбачається, що скаргу ПрАТ «Українське дунайське пароплавство» від 05.11.2014 року на вищевказане рішення відповідача було отримано Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів 11.11.2014 року, а рішення про результати її розгляду прийнято та надіслано на адресу позивача 09.12.2014 року, тобто в межах передбаченого законом строку.

Доводи апелянта стосовно того, що Міжрегіональне головне управління Міндоходів при розгляді зазначеної скарги повинно керуватись ст. 56 Податкового кодексу України, якою передбачено 20-деннй термін розгляду скарги платника податків є помилковими, оскільки частиною 1 ст. 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» чітко встановлено, що на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску, розповсюджується дія цього Закону. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» не підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду довів та обґрунтував. В свою чергу позивачем не доведено апеляційному суду протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року по справі за позовом приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 квітня 2015 року.

Головуючий:

Судді: