Ухвала суду № 43566198, 09.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/699/14 Головуючий у 1-й інстанції: Д"яков В.І. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Троян Н.М., Мельничук В.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" Васільченка Юрія Леонідовича, ТОВ "Брокінвестгруп" про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" Васільченка Юрія Леонідовича, ТОВ "Брокінвестгруп" про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року закрито провадження у справі.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов»язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Закриваючи провадження у справі, суддя суду першої інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись до суду першої інстанції просив визнати незаконними дії ліквідатора Відкритого акціонерного Банк «БІГ Енергія» Васільченка Юрія Леонідовича в частині бездіяльності (відмови) у внесенні змін до реєстру вимог кредиторів у сумі 422507 грн. 34 коп., що стягнута з банку рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.11.2013; визнати незаконними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКІНВЕСТГРУП», в частині бездіяльності (відмови) у внесенні змін до реєстру вимог кредиторів у сумі 117993 грн. 02 коп., що стягнута з банку рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 11.03.2014; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «БРОКІНВЕСТГРУП» включити вимоги позивача, що підтверджуються рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 13.11.2013 та рішенням Деснянського районного суду м .Чернігова від 11.03.2014 до Переліку (реєстру) вимог кредиторів четвертої черги у сумі 540500 грн. 36 коп. згідно положень ст. 96 Закону України «Про банки банківську діяльність» в редакції Закону №3127-ІУ від 29.11.2005, загальною сумою вимог за чергою 1345665 грн. 84 коп.; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «БРОКІНВЕСТГРУП» виплатити всі кошти кредиторської заборгованості загальною сумою вимог 1345665 грн. 84 коп. в пріоритетному порядку черговості - до (перед) чергою перерахування коштів за вимогами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З наведеного вбачається, що відповідачами по справі є: Ліквідатор Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" Васільченко Юрій Леонідович, ТОВ "Брокінвестгруп".

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Тобто, обов'язковою ознакою публічно-правового спору із суб'єктом владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, які повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

У разі, якщо суб'єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій щодо іншої особи, яка є учасником спору, то такий суб'єкт не перебуває «при здійсненні управлінських функцій» і не має встановлених нормами КАС України ознак суб'єкта владних повноважень

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що позивач звернувся з позовними вимогами з посиланням на положення Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до ст. 99 вказаного Закону, банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, мають право оскаржити в суді у встановленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України чи його посадових осіб, а так само рішення, дії чи бездіяльність тимчасового адміністратора, ліквідатора та залучених ними осіб.

Згідно Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 року №369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2001 року за № 845/6036, дії ліквідатора можуть бути оскаржені кредиторами, акціонерами/учасниками банку в судовому порядку.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 99 Закону України «Про банки і банківську діяльність», службовці Національного банку України, тимчасовий адміністратор, ліквідатор та залучені ними особи не несуть особистої відповідальності за будь-які дії або бездіяльність, якщо вони діяли добросовісно та на законних підставах. Позови, подані проти таких осіб, вважаються позовами, поданими проти Національного банку України.

Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України (ст. 2 Закону України «Про національний банк України» від 20.05.1999 року №679-XIV).

Таким чином, з огляду на те, що Національний банк України за своїм правовим статусом є суб'єктом владних повноважень, спір щодо оскарження дій чи бездіяльності ліквідатора банку в процедурі ліквідації банку у зв'язку з його неплатоспроможністю повинен розглядатися в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2014 року №К/800/16622/14, від 29 січня 2015 року №К/800/39881/13.

Згідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суддя суду першої інстанції прийшов до неправильного висновку про закриття провадження у справі.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 160, 167, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 09 квітня 2015 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Троян Н.М.

Мельничук В.П.