Ухвала суду № 43566166, 02.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16811/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Служби зовнішньої розвідки України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Служби зовнішньої розвідки України, третя особа Військова частина К1410 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 перебував на військовій службі в органах державної безпеки України з 18.04.1994 по 18.04.2014.

Наказом Голови Служби зовнішньої розвідки України №293-ОС від 18.04.2014 «По особовому складу По військовослужбовцях»(а.с.47), у зв'язку з організаційно-штатними заходами, проведеними наказом Голови Служби зовнішньої розвідки України №92/ДСК від 03.04.2014 р. та відповідно до Положення №619 з 03.04.2014 підполковника ОСОБА_2 зараховано в розпорядження директора 5 департаменту за пп. «б» п. 44-1 зі збереженням розмірів встановлених додаткових видів грошового забезпечення, звільнено з займаних посад.

Наказом Голови Служби зовнішньої розвідки України №297-ОС від 18.04.2014 позивач був звільнений з військової служби за пп. «в» п.66 (у зв'язку із скороченням штатів) в запас Служби безпеки України з правом носіння військової форми одягу(а.с.46).

Листом №5/2/4698/Г від 28.08.2014 відповідач, серед іншого, повідомив позивача про неможливість здійснення виплати одноразової грошової допомоги(а.с.15-16).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку роботодавця та з метою їх відновлення ОСОБА_2 звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач був звільнений з військової служби 18.04.2014, останній в той же день набув право на отримання одноразової грошової допомоги.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Так, згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин першої та другої ст. 15 вказаного Закону, пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Частиною першою ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Згідно з п. 5.4.1 Інструкції про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Служби зовнішньої розвідки України, затвердженої наказом Служби зовнішньої розвідки України № 45 від 28 лютого 2008 року, військовослужбовцям при звільненні з військової служби за віком, за станом здоров'я, після закінчення строку контракту, у зв'язку із скороченням штатів або з проведенням організаційних заходів, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 6.6.1 вказаної Інструкції, при звільненні військовослужбовців з військової служби грошове забезпечення виплачується їм по день виключення (включно) зі списків особового складу (з урахуванням пункту 6.2 цієї Інструкції).

З матеріалів справи вбачається, що на день звільнення позивач мав вислугу 20 років.

Із системного аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що при звільненні позивача з військової служби 18 квітня 2014 року він мав право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Судова колегія наголошує на тому, що трудові відносини між ОСОБА_2 та Службою зовнішньої розвідки України припинились 18.04.2014, відтак, всі належні виплати при звільнені повинні бути зазначені у відповідному наказі.

Водночас, за змістом Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо виплати одноразової грошової допомоги», одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, не виплачується військовослужбовцям, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України.

Цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування - 29 травня 2014 року, тобто значно пізніше ніж позивач був звільнений зі служби.

Відповідно до частини першої ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно з п. 2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що враховуючи той факт, що позивач звільнений з військової служби 18 квітня 2014 року та одночасно набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», п. 5.4.1 наказу Служби зовнішньої розвідки України № 45 від 28 лютого 2008 року, тому відмова відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо виплати одноразової грошової допомоги», який набув чинності 29 травня 2014 року, є протиправною та необґрунтованою..

Згідно із частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Служби зовнішньої розвідки України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

Л.О. Костюк

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Бужак Н.П.