Постанова № 43566150, 26.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2015 рокусправа № 808/8707/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство - 12329»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у справі №808/8707/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя до приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство - 12329» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

в с т а н о в и В :

12 листопада 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Запорізьке автотранспортне підприємство - 12329" (далі - відповідач), в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно п. "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", по пенсіонерам за період з 01.05.2013 по 31.08.2013 у розмірі 43876, 33 грн.. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що сума належних до відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах згідно з п. "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.05.2013 по 31.08.2013 колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 склала 43876, 33 грн., підприємством сплачена не була.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Так, відповідач зазначив, що правові підстави для відшкодування витрат Пенсійного фонду відсутні. Крім того, у підприємства не існує заборгованості перед Пенсійним фондом, оскільки розрахунки сум, що підлягають відшкодуванню, обов'язок щодо визначення яких покладено на позивача, відповідачу не направлялись.

У судовому засіданні представник відповідача доводи та вимоги, викладені у апеляційній скарзі підтримав.

Судом оголошено перерву у судовому засіданні. Зобов'язано позивача надати суду докази направлення відповідачу розрахунків за формою додатку 6 до п.6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.

Названих доказів позивач до суду не надав, представника у судове засідання не направив

Заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно з п. "з" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.

були призначені та виплачуються пенсії за віком на пільгових умовах, згідно з п. "з" ст. 13 Закону №1788-ХІІ, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій.

Зайнятість вищезазначених пенсіонерів у відповідача, як водіїв міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок відповідача по кожному з цих пенсіонерів.

Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме відповідно до норм Закону № 1788-ХІІ, Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 27.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.

За правилами абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-ХІІ.

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування становить 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідач є особою, на яку покладено обов'язок щодо відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених згідно п. «з» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В той же час, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Виходячи з норм Законів «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», слід дійти висновку, що обов'язок щодо визначення суми збору, яка підлягає сплаті, а відповідно,суми відшкодування, покладено на органи Пенсійного фонду.

Безпосередньо порядок нарахування та сплати названих сум визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

За приписами п. 6.5 Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують факт направлення позивачем та отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.09.2013 року по 31.12.2013 року, включно.

Відповідно до норм зазначеної Інструкції, обов'язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникає після отримання від органів Пенсійного фонду розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які, зокрема, визначають суми, що підлягають сплаті.

Отже, рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя є таким, що винесено без врахування фактичних обставин справи..

Відповідно до частини 4 статті 202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність рішення суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. Виходячи з викладеного, апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство - 12329» слід задовольнити, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року скасувати. У задоволені позову - відмовити.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство - 12329» - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року у справі № 808/8707/13-а - скасувати.

У задоволенні позову управлінню Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко