Постанова № 43566040, 01.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2015 рокусправа № 804/3715/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

за участю секретаря: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі №804/3715/14 за позовом до відповідача про Товариства з обмеженою відповідальністю «Метком Інвест» Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метком Інвест» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.03.2014 року №0000662201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 873792,00 грн.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позові, зазначив, що висновки акту перевірки №376/2204/36573617 від 13 лютого 2014 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, про порушення позивачем абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту не відповідають обставинам справи, а позивачем цілком правомірно було подано 24 січня 2014 року уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2013 року та уточнюючу розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий 2013 року разом із реєстром виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2013 року, із включенням податкових накладних, виписаних у серпні 2012 року, в межах строку, встановленого для коригування показників у раніше поданих деклараціях з податку на додану вартість, зокрема за лютий 2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі №804/3715/14 адміністративний позов задоволено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі №804/3715/14 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач, зокрема, зазначив, що підприємством завищено суму податкового кредиту, заявленого в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит - серпень 2012 року), яка вплинула на розрахунок з бюджетом.

Позивачем надані письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він зазначає, що податковим органом не надано жодного переконливого доказу, який би свідчив про законність спірного податкового повідомлення-рішення. Крім того, надання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2013 року та відповідних додатків до нього, на розрахунки ТОВ «Метком Інвест» з бюджетом по податку на додану вартість жодним чином не вплинуло. Позивач просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі №804/3715/14 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін вказане судове рішення.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін по справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, посадовою особою податкового органу було проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2014 року (звітний (податковий) період), лютий 2013 року (звітний (податковий) період, за який виправляються помилки) Товариства з обмеженою відповідальністю «Метком Інвест», результати якої оформлено актом №376/2204/36573617 від 13 лютого 2014 року.

Висновками вказаного акту встановлено, що позивачем в порушення абз.3 п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України включено в уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за лютий 2013 року, який був поданий у січні 2014 року, (період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит - серпень 2012 року) до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, період виникнення яких більше 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, а саме віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ (згідно додатку 5 від 24 січня 2014 року за №9002152424 розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до уточнюючого розрахунку з ПДВ за лютий 2013 року (період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит - серпень 2012 року) по наступному контрагенту: ТОВ «ТАКАРА-Д» (код 37987277) на суму (без ПДВ) - 2912640,84 грн., сума ПДВ - 582528,17 грн., період дати виписки податкової накладної - 08.2012 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки податковим органом по відношенню до позивача прийнято податкове повідомлення-рішення №0000662201 від 03.03.2014 року, яким останньому збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 873792,00 грн. (основний платіж - 582528.00 грн., штрафні санкції - 291264,00 грн.)

Досліджуючи правомірність вищевказаних висновків податкового органу, суд встановив, що 24 січня 2014 року ТОВ «Метком Інвест» до відповідача було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2013 року та уточнюючу розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5) за лютий 2013 року, разом із реєстром виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2013 року.

Подання вищезазначеної податкової звітності не оспорюється контролюючим органом.

За результатами поданого уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2013 року та відповідних додатків до нього, ТОВ «Метком Інвест» було включено до складу податкового кредиту податкову накладну, виписану контрагентом у серпні 2012 року.

21 лютого 2014 року, після проведення податковим органом вищезазначеної камеральної перевірки, позивачем було подано відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2013 року та уточнюючу розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5) за лютий 2013 року разом із реєстром виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2013 року, відповідно до якого, позивач відновив попередні показники податкової звітності з ПДВ за лютий 2013 року, які були задекларовані до подання уточнюючого розрахунку від 24.01.2014 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини даної адміністративної справи, але надана їм матеріально-правова оцінка є помилковою з огляду на наступне.

Так, пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач в уточнюючій розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5) за лютий 2013 року, яку подано 24 січня 2014 року, до складу податкового кредиту уточнюючого розрахунку з ПДВ за лютий 2013 року, включив податкову накладну, виписану у серпні 2012 року. Отже, включення сум, зазначених у податковій накладній, складеній у серпні 2012р., до податкової звітності позивача відбулося у січні 2014 року, тобто за межами 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що показники податкової звітності, зазначені платником в уточнюючій розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту (додаток № 5) за лютий 2013 року, яку подано 24 січня 2014р., визначено з порушенням п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що є підставою для вчинення податковим органом дій, передбачених п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК.

В той же час, позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, вказує, що відповідно до ст..ст. 50, 102 Податкового кодексу платник податків у строк 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, може виправити показники по раніше поданим деклараціям.

З цього приводу необхідно зазначити, що згідно пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Правила щодо дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту містяться у пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, згідно із яким такою датою вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

У відповідності до пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із наведеного вбачається, що уточнюючий розрахунок може лише змінювати показники звітності в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту, які попередньо вже були задекларовані платником податку, в строк 1095 днів. Однак первинне формування податкового кредиту за податковими накладними не повинно перевищувати 365 днів з моменту складення таких накладних.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була викладена Вищим адміністративним судом в постанові від 15 липня 2014 року у справі №К/800/43180/13.

За викладених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими та погоджується із висновками акту перевірки №376/2204/36573617 від 13 лютого 2014 року.

Що стосується винесення на підставі зазначеного акту податкового повідомлення-рішення №0000662201 від 03.03.2014 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ, слід зазначити наступне.

Згідно п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу), платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Також підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Виходячи із системного аналізу вказаної правової норми із нормами п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає, що підстави для нарахування платнику податків грошових зобов'язань та/або застосування штрафних санкцій відсутні лише у тому разі, якщо платник податків, який самостійно виявив помилку в поданій ним податковій звітності, подав до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до початку перевірки такої податкової звітності. У випадку, коли контролюючий орган вже провів перевірку податкової звітності платника податків та виявив під час цієї перевірки порушення порядку заповнення податкової звітності чи наявність у ній недостовірних відомостей, подання платником податків уточнюючої декларації не може нівелювати правові наслідки помилки, допущеної ним при поданні податкової звітності.

Крім того, визначений підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України обов'язок контролюючого органу самостійно визначити суму грошових зобов'язань є імперативним, вказана норма опосередковує дії контролюючого органу у випадку виявлення заниження або завищення платником податків суми податкових зобов'язань та можливості діяти у спосіб, відмінний від встановленого, не допускає.

Виходячи з викладеного та враховуючи, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2013 року та уточнююча розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5) за лютий 2013 року, якими було відновлено попередні показники податкової звітності з ПДВ за лютий 2013 року, які були задекларовані до подання уточнюючого розрахунку від 24.01.2014 року, було подано 21 лютого 2014 року, тобто після проведення податковим органом перевірки, складення акту №376/2204/36573617 від 13 лютого 2014 року та ознайомлення з ним позивача, слід дійти висновку, що податковим органом, з огляду на виявлене під час перевірки порушення, правомірно та обґрунтовано прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

За таких обставин, враховуючи порушення судом першої інстанції норм матеріального права, суд апеляційної інстанції виходить із наявності підстав для задоволення апеляційної скарги, необхідності скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі №804/3715/14 та відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі №804/3715/14 - скасувати.

У задоволенні позову - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко