Постанова № 43564906, 08.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 квітня 2015 року 12:43 № 826/4936/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за при секретарі судового засідання Непомнящій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Цифрові радіосистеми" до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2015 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Цифрові радіосистеми» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Компанія «Цифрові радіосистеми») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві) в якому просить:

- визнати протиправними дії ДПІ з проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Цифрові радіосистеми» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року щодо: непред'явлення направлення на проведення перевірки; проведення виїзної перевірки поза місцем знаходження платника податків; проведення документальної перевірки без перевірки податкових декларацій розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних та інших документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів; оформлення результатів перевірки;

- визнати протиправним та скасувати прийняте ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 10 лютого 2015 року № 0000492204.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/4936/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 08 квітня 2015 року.

У судовому засіданні 08 квітня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

У період з 24 грудня 2014 року по 29 грудня 2014 року Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, на підставі наказу № 275 від 24 грудня 2014 року, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «Цифрові радіосистеми» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 12 січня 2015 року № 14/26-56-22-03-09/38234684.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 49835,00 грн. за липень 2014 року.

На підставі вищезазначених висновків, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 10 лютого 2015 року № 0000492204, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Цифрові радіосистеми» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 49835,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням та податковою вимогою й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Сервісний центр Кенвуд». Також, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначено, що в акті перевірки наведені неправдиві відомості, оскільки за місцезнаходженням ТОВ «Компанія «Цифрові радіосистеми» виїзної перевірки не проведено.

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 12 січня 2015 року № 14/26-56-22-03-09/38234684.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Сервісний центр Кенвуд», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що 05 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр Кенвуд» (Фірма) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Цифрові радіосистеми» (Дилер) укладено Дилерський договір № SCK-0105/05, за умовами якого Фірма надає Дилеру права з реалізації оригінальності радіообладнання торгівельної марки Kenwood (в подальшому - Продукції) на умовах визначених у цьому Договорі та Додатку до нього, підписаних обома сторонами, а також реклами Продукції, визначення кон'юнктури ринку попиту Продукції.

Пунктами 1.2 - 1.6 Договору Фірма зобов'язується всіляко підтримувати Дилера у всіх регіональних процедурах державних закупівель не тільки обладнанням, а й у випадку необхідності - документальним оформленням гарантії для забезпечення виконання договору постачання.

Фірма залишає за собою право безпосереднього продажу Продукції, а також укладення аналогічних договорів з іншими особами в регіоні, де знаходиться Дилер, тільки у разі крайньої потреби у в зв'язку з неповним виконанням п.1.5 та п.1.7.

Дилер зобов'язується активно виконувати взяті на себе функції (проводити маркетинг у своєму регіоні, брати активну участь у поширенні ринку збуту Продукції Фірми, брати участь у різноманітних виставках та технічних конференціях, тощо), а також виконувати всі умови цього Договору, виконувати Закон України «Про радіочастотний ресурс України», постанову КМУ від 24 червня 2009 року № 679 «Про затвердження Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання».

Дилер зобов'язується розповсюджувати тільки оригінальну продукцію торгівельної марки, що була придбана у Фірми. Дилер зобов'язується брати участь у всіх процедурах закупівель за державні кошти в регіоні.

Відповідно до пункту 2.1 Дилер отримує продукцію у Фірми за власні кошти у і відповідності з визначеними цінами за окремою Додатковою Угодою.

Ціни на Продукцію визначаються в межах офіційного прайсу Фірми. Формування знижок Дилеру здійснюється Додатковою Угодою, з огляду об'ємів Закупівлі Продукції на протязі одного попереднього кварталу (пункт 5.1 Договору).

Згідно Додаткової угоди № SCK-2014/001/01 дійсною Угодою встановлюється гранична скидка Дилеру від прайсу Фірми на продукцію -15%. Гранична скидка може переглядатися при збільшенні об'ємів продаж поквартально.

Згідно видаткових накладних № СЦК-01/07-2 від 01 липня 2014 року, № СЦК-11/07-2 від 11 липня 2014 року, № СЦК-17/07-1 від 17 липня 2014 року, № СЦК-21/07-1 від 22 липня 2014 року позивачем придбано радіообладнання торгівельної марки Kenwood на загальну суму 1673352,00 грн. , в тому числі сума ПДВ - 278892,00 грн.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр Кенвуд» вписано на адресу позивача податкові накладні № 1 від 01 липня 2014 року на суму 299013,00 грн., № 7 від 11 липня 2014 року на суму 603711,00 грн., № 8 від 17 липня 2014 року на суму 137412,00 грн., № 10 від 22 липня 2014 року на суму 633216,00 грн.

Оплата за придбаний товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку та копіями платіжних доручень.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за липень 2014 року на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» у зв'язку з придбанням товару.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Цифрові радіосистеми» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі побутовими електротоварами й електронною апаратурою, побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.

Придбаний у ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» був реалізований контрагентам - покупцям позивача, зокрема: ПП «УБО», ТОВ «Альфателеком», ТОВ «Патріот Рентал Сервіс», ТОВ «Фоззі-Фуд», ФОА ОСОБА_1, тощо (матеріали справи містять копії видаткових накладних та довіреностей на отримання товару, аркуш справи 62 - 143).

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Необґрунтованими є посилання відповідача на висновки акту перевірки ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» від 20 жовтня 2014 року № 5948/26-56-22-03-09/38235012, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

До того ж, судом враховано, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року у справі № 826/15640/14 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний Центр Кенвуд" задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, спрямовані на призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві № 1135 від 07 жовтня 2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Компанія «Цифрові радіосистеми» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10 лютого 2015 року № 0000492204 підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дії ДПІ з проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Цифрові радіосистеми» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року щодо: непред'явлення направлення на проведення перевірки; проведення виїзної перевірки поза місцемзнаходження платника податків; проведення документальної перевірки без перевірки податкових декларацій розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних та інших документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів; оформлення результатів перевірки суд частково погоджується з наступних підстав.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо проведення перевірок є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією органів доходів і зборів.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправними дії ДПІ з проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Цифрові радіосистеми» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року щодо проведення документальної перевірки без перевірки податкових декларацій розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних та інших документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів розцінюється Окружним адміністративним судом м. Києва саме втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому, на думку суду, задоволена бути не може.

Разом з тим, суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Судом встановлено, що наказ на проведення перевірки від 24 грудня 2014 року № 275 направлений на адресу позивача засобами поштового зв'язку та отриманий останнім 26 грудня 2014 року (копія конверту додана до матеріалів справи).

Наведене свідчить, що контролюючим органом розпочато перевірку до вручення наказу від 24 грудня 2014 року № 275 та направлення на перевірки.

Представником позивача у судовому засіданні 08 квітня 2015 року зазначено, що відповідачем не проводилась виїзна перевірка на ТОВ «Компанія «Цифрові радіосистеми» за місцезнаходженням платника податків у період з 24 грудня 2014 року по 29 грудня 2014 року.

Також, повідомлено суд, що позивачем прокурору Подільського району м. Києва була подана заява від 17 березня 2015 року № 02-17/03 про кримінальне правопорушення в діях службових осіб Відповідача злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. За результатами перевірки викладених в заяві позивача фактів зазначені в ній відомості внесені до Єдиного державного реєстру судових розслідувань за № 42015100070000050 від 25 березня 2015 року та надано доручення від 26 березня 2015 року (вих. №10-57/1476вих15) провести досудове слідство слідчому відділу Подільського РУ ГУ МВС України у м. Києві (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

В акті перевірки відсутня будь-яка інформація про уповноважених осіб, які були присутні під час виїзної перевірки на товаристві.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження проведення саме документальної виїзної позапланової перевірки у період з 24 грудня 2014 року по 29 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 12 січня 2015 року № 14/26-56-22-03-09/38234684.

Надана копія акту перевірки щодо місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності за юридичною (фактичною) адресою від 24 грудня 2014 року № 137, якою встановлено, що ТОВ «Компанія «Цифрові радіосистеми» за адресою: місто Київ, вул. Костянтинівська, 73 не знаходиться, а фактична адреса - не відома, на думку суду, доводить твердження позивача про не проведення виїзної перевірки співробітниками Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відтак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження доводів відповідача в частині проведення документальної виїзної позапланової перевірки у період з 24 грудня 2014 року по 29 грудня 2014 року.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не доведено факт проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Цифрові радіосистеми» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, то дії Державної податкової інспекції в Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві по складанню акту від 12 січня 2015 року № 14/26-56-22-03-09/38234684 про документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «Цифрові радіосистеми» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року підлягають визнанню протиправними.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Цифрові радіосистеми» підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Цифрові радіосистеми» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві по складанню акту від 12 січня 2015 року № 14/26-56-22-03-09/38234684 про документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «Цифрові радіосистеми» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 10 лютого 2015 року № 0000492204.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Цифрові радіосистеми» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.Ю. Гарник