Постанова № 43564885, 14.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

14 квітня 2015 року 08:30 справа №826/2288/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "ЛПТ ТОРГ"доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києвіпровизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити діїОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "ЛПТ ТОРГ" (далі по тексту - позивач, ПП "ЛПТ ТОРГ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Подільському районі), в якому просить: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації ПП "ЛПТ ТОРГ" з податку на додану вартість за листопад 2014 року від 17 листопада 2014 року, звітних розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2014 року від 17 листопада 2014 року, звітного реєстру виданих та отриманих податкових накладних до звітної декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року від 17 листопада 2014 року; 2) зобов'язати відповідача прийняти подані ПП "ЛПТ ТОРГ" звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року від 17 листопада 2014 року, звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2014 року від 17 листопада 2014 року, звітний реєстр виданих та отриманих податкових накладних до звітної декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року від 17 листопада 2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/2288/14, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 16 березня 2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ПП "ЛПТ ТОРГ" надіслало 16 грудня 2014 року засобами електронного зв'язку до ДПІ у Подільському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року разом із додатком 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" (далі по тексту -додаток 5) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

Згідно з квитанціями №1 вказана податкова звітність доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 16 грудня 2014 року, однак не прийнята, у зв'язку із помилкою: "для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо, відсутній договір з ДФС".

Позивач вважає дії відповідача щодо неприйняття податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2014 року протиправними, виходячи з того, що судом визнано протиправними дії ДПІ у Подільському районі щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 19 червня 2014 року №190620141, відповідно такий договір є чинним та підлягає виконанню; крім того, відповідач не надіслав позивачу повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, передбачене статтею 49 Податкового кодексу України.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив, зазначивши, що на час подання податкової зв'язності з податку на додану вартість за листопад 2014 року рішення суду про визнання протиправними дій ДПІ у Подільському районі щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 19 червня 2014 року №190620141 ще не набрало законної сили а тому позивач не мав можливості подавати податкову декларацію засобами телекомунікаційного зв'язку, однак не був позбавлений права подати податку звітність іншим способом.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пункт 49.3 статті 49 Податкового кодексу України передбачає, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Як визначено у пункті 49.15 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Таким чином, наведені норми Податкового кодексу України вказують, що платник податків може обрати на свій розсуд спосіб подання податкової декларації до контролюючого органу, у свою чергу прийняття податкової декларації є обов'язком останнього; відмова у прийнятті податкової декларації може мати місце у разі її заповнення з податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 (далі по тексту - Інструкція).

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Інструкції податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції визначено, що у разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях.

Відповідно до пунктів 7.3 - 7.5 розділу ІІІ Інструкції: після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку; підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Прийом податкових документів здійснюється Центральним порталом приймання електронної звітності Державної фіскальної служби України.

У даному випадку, як свідчить зміст квитанцій №1, податкова звітність ТОВ "ЛПТ ТОРГ" з податку на додану вартість за листопад 2014 року по суті не прийняті на стадії надходження до Центрального порталу приймання податкової звітності лише з однієї причини - заборона прийму звітності у зв'язку з відсутністю договору про визнання електронних документів шляхом блокування можливості подання позивачем звітності засобами телекомунікаційного зв'язку, інакше кажучи технічним шляхом.

Судом встановлено, що 19 червня 2014 року, між платником податків код ЄДРПОУ 39246177 - ПП "ЛПТ-ТОРГ", в особі ОСОБА_1 та ДПІ у Подільському районі в особі ОСОБА_2 укладено договір про визнання електронних документів №190620141, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Листом від 11 вересня 2014 року №8465/10/26-56-10-05 ДПІ у Подільському районі повідомлено позивача про розірвання договору від 19 червня 2014 року №190620141 про визнання електронних документів у зв'язку із порушенням істотних умов договору, а саме відсутність ПП "ЛПТ-ТОРГ" за місцезнаходженням.

Разом з тим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2014 року в адміністративній справі №826/16724/14 за позовом ПП "ЛПТ-ТОРГ" до ДПІ у Подільському районі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року, визнано протиправними дії ДПІ у Подільському районі щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 19 червня 2014 року №190620141.

Таким чином, з огляду на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено протиправність дій щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 19 червня 2014 року №190620141, суд приходить до висновку, що цей договір не втратив своєї юридичної значимості для цілей реалізації позивачем свого права на подання звітності в електронному вигляді.

Однак, як встановлено під час розгляду справи, податкова звітність з податку на додану вартість не була прийнята на рівні Державної податкової служби України, правонаступником якої є Державна фіскальна служба України, та не надсилалась до районного рівня, а, отже, не надходила до ДПІ у Подільському районі.

При цьому ДПІ у Подільському районі не приймала рішень про відмову у прийнятті податкової звітності ПП "ЛПТ-ТОРГ" з податку на додану вартість за листопад 2014 року, оскільки така звітність фактично не була отримана з причин, незалежних від волі відповідача, а тому у межах спірних правовідносин суд не вбачає протиправних дій чи бездіяльності відповідача щодо прийняття податкової звітності.

Крім того, суд зауважує, що ДПІ у Подільському районі не перевірено наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів податкової декларації, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, що виключає можливість зобов'язання відповідача прийняти спірну податкову звітність.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ПП "ЛПТ-ТОРГ" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Окружним адміністративним судом міста Києва не виявлено дій відповідача, які б суперечили вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту позовних вимог та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПП "ЛПТ-ТОРГ" задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову Приватному підприємству "ЛПТ ТОРГ" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко