Постанова № 43564751, 07.04.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/394/15-а

11 год. 51 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Галицького С.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача Вентонюка Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області Вентонюка Дмитра Петровича про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області Вентонюка Дмитра Петровича про державну реєстрацію за ОСОБА_4 прав та їх обтяжень на будівлю корівника №3 літ.А загальною площею 935.20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, індексний номер 690217 від 04.03.2013 р., скасувати рішення Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області Вентонюка Дмитра Петровича про державну реєстрацію за ОСОБА_4 прав та їх обтяжень на земельну ділянку площею 0.2427 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та цільовим призначенням - іншої комерційної діяльності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, індексний номер 4005064 від 16.07.2013 р..

На обґрунтування позову позивач зазначив, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2012 р. визнано мирову угоду укладену 05 грудня 2012 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, згідно якої сторони дійшли згоди щодо припинення та відмови від приватної власності ОСОБА_3 на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості. ОСОБА_4 визнавався єдиним власником нежитлового приміщення ( корівник №3) загальною площею 935.20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0.2427 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та цільовим призначенням - іншої комерційної діяльності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. З цих підстав відповідачем винесено 04.03.2013 р. та 16.07.2013 р. рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_4 прав та їх обтяжень на вищезазначене майно. Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 07.08.2013 р. скасовано судове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2012 р., а питання визнання мирової угоди між сторонами передане на новий розгляд до суду першої інстанції. З цих підстав, позивач вважає, що рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2012 р. та мирова угода між ним та ОСОБА_4, яка була підставою для реєстрації права власності на зазначене майно втратили свою дію, а тому рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області підлягають скасуванню. Крім того, позивач зазначив, що підставою скасування рішень державного реєстратора є також не набрання законної сили судовим рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2012 р., яким визнано мирову угоду між ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Таким чином, між сторонами мирової угоди не виникло прав та обов'язків, а отже право власності на будівлю корівника №3 літ.А загальною площею 935.20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0.2427 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та цільовим призначенням - іншої комерційної діяльності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не перейшло до ОСОБА_4 і він не є його власником.

Виходячи з наведеного, ОСОБА_3 вважає рішення державного реєстратора Вентонюка Д.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 690217 від 04.03.2013 р. та індексний номер 4005064 від 16.07.2013 р. такими, що не породжують жодних правових наслідків та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених в письмових запереченнях. Зазначає, що оскаржувані рішення №690217 від 04.03.2013 р. та №4005064 від 16.07.2013 р. були прийняті на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2012 р., яким визнано мирову угоду між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, відповідно до вимог чинного законодавства. Подані ОСОБА_4 документи для реєстрації прав та їх обтяжень на будівлю корівника №3 літ.А загальною площею 935.20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 цілком достатні для проведення державної реєстрації права власності, а підстав для відмови в проведені державної реєстрації не було.

Крім того, державний реєстратор зазначив, що в ході проведеного пошуку відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, інформації про наявність заборон та обмежень на зазначену земельну ділянку не знайдено, отже перешкод для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0.2427 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та цільовим призначенням - іншої комерційної діяльності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не було. Заявник (ОСОБА_4.) при подачі заяви про державну реєстрацію не повідомив державного реєстратора про наявність обтяжень щодо майна. Таким чином, відповідач вважає свої дії законними та здійсненими в межах визначених законодавством повноважень.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області Вентонюк Дмитро Петрович зазначив, що рішення суду про скасування запису про державну реєстрацію права власності є підставою для проведення державної реєстрацій, однак в силу заявницького принципу вчинення органами державної реєстрації прав реєстраційних дій, зокрема у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, саме по собі рішення суду не тягне автоматичного виникнення прав та обов'язків для реєстраційної служби.

Таким чином відповідач вважає, що ним було дотримано усіх вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Під час судового розгляду було досліджено письмові докази, які містяться в матеріалах справи, а саме інвентаризаційна справа на корівника №3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, договір купівлі продажу зазначеного корівника ОСОБА_3 у СТзОВ «Чагорське», Витяг про реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно від 09.07.2010 р., Державний Акт на право власності на земельну ділянку площею 0.2427 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, план меж зазначеної ділянки, (а.с. 26-38, 44-46, 48).

Встановлено, що 05 грудня 2012 р. між сторонами виконавчого провадження №35409308 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено мирову угоду відповідно до якої передбачався перехід права власності на будівлю корівника №3 літ.А загальною площею 935.20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0.2427 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та цільовим призначенням - іншої комерційної діяльності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від позивача до ОСОБА_4 в суму погашення заборгованості. (а.с. 9).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26.12.2012 р. за поданням головного державного виконавця Шевченківського відділу ДВС Чернівецького МУЮ Манжосова Максима Павловича про визнання мирової угоди в процесі виконання судового рішення між ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, припинено право приватної власності ОСОБА_3 на майно будівлю корівника №3 літ.А загальною площею 935.20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0.2427 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та цільовим призначенням - іншої комерційної діяльності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та передано її ОСОБА_4. (а.с. 7, 8).

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 07.08.2013 р. ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26.12.2012 р. скасовано, а питання визнання мирової угоди, укладеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 передано на новий розгляд. (а.с. 12, 13).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11.11.2013р. подання головного державного виконавця Шевченківського відділу ДВС Чернівецького МУЮ Манжосова Максима Павловича про визнання мирової угоди в процесі виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості в сумі 1121820 грн. залишено без розгляду. (а.с. 14).

Згідно витягів з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.03.2013 р. та від 16.07.2013 р. ОСОБА_4 є власником будівлі корівника №3 літ.А загальною площею 935.20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0.2427 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та цільовим призначенням - іншої комерційної діяльності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 10, 11).

Позивач звертався до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 12.02.2015р. для проведення державної реєстрації земельної ділянки площею 0.2427 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та цільовим призначенням - іншої комерційної діяльності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Однак, у відповіді від 13.02.2015 р. №19332309 відповідачем було відмовлено у державній реєстрації права власності та зазначено, що заявлене право вже зареєстроване за ОСОБА_4, а державна реєстрація проводиться на підставі відповідного рішення суду. Дане звернення позивача від 12.02.2015р. підтверджує, що позивач намагався в порядку досудового вирішення спору відмінити державну реєстрацію нерухомого майна, оскільки рішення на підставі якого здійснено таку реєстрацію було скасовано. Судом встановлено, що позивач звертався із вимогами про скасування рішення щодо реєстрації зазначеного майна у лютому 2015 року, тому строк на звернення до суду із вказаним позовом позивачем не пропущено (а.с. 79).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абз.2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, в тому числі право власності на нерухоме майно.

Положенням ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Таким чином, п. 5 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19 зазначеного Закону визначено, що реєстрація прав та обтяжень проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили. Відповідачем надано докази того, що на день прийняття оскаржуваних рішень були відсутні підстави для відмови в реєстрації прав та їх обтяжень.

Стаття 223 Цивільного процесуального кодексу України визначає, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Відповідно до ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що наявність чи відсутність прав і фактів, що лежать в їх основі, встановлюються остаточно, і в тому, що встановлені рішенням суду права підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу уповноважених осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Реєстрація в державному реєстрі прав на нерухоме майно здійснена відповідно до мирової угоди та рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2012 р., яке на час реєстрації набрало законної сили і ще не було скасовано. (а.с. 8-11). Представник позивача зазначає, що на час вчинення реєстрації нерухомості дії реєстратора були правомірними в реєстрі не значилось заборон на відчуження майна. (а.с. 52-53). Однак, в подальшому ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 07.08.2013 року було скасовано рішення Шевченківського районного суду на підставі якого відбулася реєстрація права власності за ОСОБА_4, а питання визнання мирової угоди, укладеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду вказаної справи, ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11.11.2013р. подання головного державного виконавця Шевченківського відділу ДВС Чернівецького МУЮ Манжосова Максима Павловича про визнання мирової угоди в процесі виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості в сумі 1121820 грн., залишено без розгляду. (а.с.14).

А відтак передача права власності на будівлю корівника №3 літ.А загальною площею 935.20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0.2427 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та цільовим призначенням - іншої комерційної діяльності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від ОСОБА_6 до ОСОБА_4 і реєстрація права власності на вказані об'єкти за ОСОБА_4 не має підґрунтя, оскільки скасовано рішення щодо такої передачі майна, на новому розгляді вказане питання залишено без розгляду. Тому фактично повинна бути застосована реституція - відновлення стану майна, який існував на момент вчинення дії, що завдала шкоди.

Таким чином, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 рудня 2012 р. було скасовано ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 07.08.2013 р., ухвала набрала законної сили з моменту проголошення, що є підставою для внесення запису про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Разом із тим, резолютивна частина судового рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 07.08.2013 р. не містить конкретних вимог до державного реєстратора, а саме по собі рішення суду не тягне автоматичного виникнення прав та обов'язків для реєстраційної служби, що ускладнює реєстратору виконання рішення суду.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктом 41 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», визначається, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене суд робить висновок, що позов ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області Вентонюка Дмитра Петровича про скасування рішень підлягає задоволенню.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Представником позивача доведено правомірність вимог про скасування рішень державного реєстратора. У зв'язку з тим, що ухвалою суду було скасовано рішення на підставі якого прийнято оскаржувані рішення державного реєстратора, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 146,16 грн. з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області Вентонюка Дмитра Петровича про державну реєстрацію за ОСОБА_4 прав та їх обтяжень на будівлю корівника №3 літ.А загальною площею 935.20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, індексний номер 690217 від 04.03.2013 р..

3. Скасувати рішення Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області Вентонюка Дмитра Петровича про державну реєстрацію за ОСОБА_4 прав та їх обтяжень на земельну ділянку площею 0.2427 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та цільовим призначенням - іншої комерційної діяльності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, індексний номер 4005064 від 16.07.2013 р..

4. Повернути позивачу із Державного бюджету України суму сплаченого судового збору у розмірі 146,16 грн. згідно квитанції від 19.03.2015 р. №141.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.М. Брезіна

У зв`язку з тим, що останній день складання постанови припадає на вихідний день постанова в повному обсязі складена 14 квітня 2015 р.