Постанова № 43564509, 31.03.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"31" березня 2015 р. Справа № 820/827/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Науково-дослідної установи "Український науково-дослідний інститут екологічних проблем" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - позивач, ДПІ у Дзержинському районі), звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Науково-дослідної установи "Український науково-дослідний інститут екологічних проблем" (далі по тексту - відповідач, НДУ «УНДІЕП»), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд, надати дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 624293, 01 грн. за рахунок реалізації майна, що знаходиться у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено НДУ «УКРНДІЕП» має податковий борг перед бюджетом, який виник через несплату узгоджених податкових зобов'язань, визначених ним самостійно у податкових деклараціях, у зв'язку з чим йому направлялася податкова вимога, яка залишилася несплаченою, через що ДПІ звернулося до сулу про примусове стягнення з відповідача 882558, 58 грн. Зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду позов було задоволено і постановлено стягнути з НДУ «УКРНДІЕП» суму податкового боргу в розмірі 882558, 58 грн., але при виконанні судового рішення інкасові доручення, які направлялися до банківських установ поверталися без виконання.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає, що перешкод для розгляду справи немає, а саме: відсутня потреба заслухати свідка чи експерта; особи, які беруть участь у справі, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а тому справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на ч. 6 ст. 128 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом із матеріалів справи встановлено, що відповідач перебуває з 21.05.1992 року згідно копії довідки про взяття на облік 21.05.1992 року № 26-Г в ДПІ у Дзержинському районі та пройшло державну реєстрацію у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичних осіб № 14801450000059804 від 04.09.1997 р., виданого платнику виконавчим комітетом Харківської міської ради.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є надання дозволу на погашення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість надання дозволу на погашення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту сплати податкового боргу у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, тощо.

При цьому, питання правомірності нарахування податкового зобов'язання та виникнення податкового боргу не може бути предметом доказування у межах даного позову.

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Положеннями п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України передбачено податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Підпунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме - постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2014 року у справі № 820/15284/14, яка набрала законної сили, загальна сума податкового боргу перед Державою складала 882558, 58 грн., яка виникла внаслідок неповної та несвоєчасної сплати податкового зобов'язання по податку на додану вартість, а саме: декларація № 9034732861 від 18.06.2014 року у розмірі 137322,00 грн., декларація № 9040966207 від 17.07.2014 року у розмірі 117451,00 грн., податкове повідомлення - рішення № 0000021501 від 16.01.2014 року на суму 71573, 25 грн., рішення про розстрочення грошових зобов'язань від 30.01.2014 року № 1 на суму 25829,64 грн., рішення про розстрочення грошових зобов'язань від 30.04.2014 року № 4 на суму 32629,24 грн., рішення про розстрочення грошових зобов'язань від 30.05.2014 року № 5 на суму 20883,57 грн., рішення про скасування розстрочених зобов'язань від 03.07.2014 року № 2 на суму 154977,80 грн., рішення про скасування розстрочених зобов'язань від 03.07.2014 року № 3 на суму 195775,46 грн., рішення про розстрочення грошових зобов'язань від 03.07.2014 року № 4 на суму 125301,43 грн. та пені у розмірі 815,19 грн.

На час розгляду справи згідно уточнень до позовної заяви заборгованість становить 624293, 01 грн.

Відповідно до п.п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Підпунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що податковим органом відповідачу було надіслано першу податкову вимогу за № 1999-25 від 13.06.2014 року про сплату податкового боргу, яка була отримана відповідачем 17.06.2014 року та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржена.

Відповідно до п.87.2. ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.88.1. ст.87 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Приписами пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень п.89.2 цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п.89.2 статті 89 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Судом встановлено, що позивачем було прийнято рішення № 1999- 25 від 13.06.2014 року про опис майна у податкову заставу.

Податковим керуючим Кемарською М.А. складено акти опису майна НДУ «УНДІЕП» від 10.07.2014 року № 27 на загальну суму 796684, 49 грн. та від 15.12.2014 року № 41 на загальну суму 270800, 00 грн.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Судом встановлено, що позивачем було проведено заходи щодо стягнення суми податкового боргу з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків за рішеннями суду на підставі статті 95 Податкового кодексу України.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2014 року у справі № 820/15284/14, яка набрала законної сили, за позовом Заступника прокурора Дзержинського району міста Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Науково-дослідної установи "Український науково-дослідний інститут екологічних проблем" про стягнення податкового боргу позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто на користь Державного бюджету України з НДУ «УНДІЕП» податковий борг у сумі 882558 грн. 58 коп. з розрахункових рахунків, відкритих відповідачем у банках, що обслуговують такого платника.

Судом встановлено, що на підставі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2014 року у справі № 820/15284/14 податковим органом було направлено інкасові доручення (розпорядження) щодо примусового стягнення грошових коштів з рахунків боржника до банків, які обслуговують відповідача, але платіжні вимоги були повернуті без виконання, у зв'язку із відсутністю грошових коштів на рахунках підприємства.

Відповідно до підпункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Зі змісту наведених норм слідує, що достатньою умовою для звернення до суду, за яких можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.

На підставі вищевикладеного, у зв'язку із несплатою відповідачем суми податкового боргу, наявністю активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також з огляду на те, що на банківських рахунках платника податків відсутні грошові кошти на погашення суми податкового боргу, що нівелює наступне вжиття податковим органом заходів стягнення коштів з рахунків платника податків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у Дзержинському районі до НДУ «УНДІЕП» про надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 624293, 01 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є обґрунтованими.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Науково-дослідної установи "Український науково-дослідний інститут екологічних проблем" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна - задовольнити в повному обсязі.

Надати Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (пр. Леніна, 9, м. Харків, 61166, код 38773125) дозвіл на погашення суми податкового боргу Науково-дослідної установи "Український науково-дослідний інститут екологічних проблем" (вул. Бакуліна, 6, м. Харків, 61166, код 01018083) у розмірі 624293, 01 грн. (шістсот двадцять чотири тисячі двісті дев'яносто три гривні 01 копійка) за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.