Постанова № 43564453, 10.04.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 квітня 2015 р. №820/3313/15

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд, стягнути суму податкового боргу з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у розмірі 1693,44 грн. по орендній платі з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18010900) на розрахунковий рахунок 33212815700003, одержувач: УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова, код одержувача 37999654, МФО 851011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області. На теперішній час за відповідачем лічиться заборгованість перед бюджетом у сумі 1693,44 грн., що виникла внаслідок несплати в установлений строк зобов'язань зі сплати податку з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, самостійно визначених платником податку у декларації. Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку, щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився , про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, причини неявки суду не повідомив, заперечень та клопотань не надав.

Розглянувши відомості про належне повідомлення сторін про час, дату та місце розгляду справи, враховуючи положення ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець за адресою: АДРЕСА_1, 61058, та як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з 16.01.2003 року, що підтверджується довідкою від 30.03.2015 року №1518-219/20-30-25-01-17.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була подана до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області податкова декларація з плати за землю №89 від 18.01.2013 року, якою самостійно визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності за 2013 рік в загальній сумі 6913,44 грн., з щомісячним платежем за січень-грудень у сумі 576,12 грн.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. ( п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).

В порушення зазначеної норми та відповідно до звітних і облікових даних Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (відповідно до даних облікової картки) відповідач має узгоджені податкові зобов'язання по орендній платі за землю, не сплачені у встановлений строк за жовтень-грудень 2013 р. всього у сумі 6913,44 грн., з урахуванням часткової сплати.

Згідно з п.п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. ( п.п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи, вбачається, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була сформована податкова вимога №85-25 від 14.01.2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначена податкова вимога була надіслана відповідачу за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Проте лист з податковою вимогою повернувся до податкового органу з відміткою поштового відділення „за закінченням терміну зберігання ".

Згідно з п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Аналізуючи приписи п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що податковий орган має обов'язок скласти податкову вимогу і направити цей документ на адресу платника податків за фактом виникнення податкового боргу, тобто у випадку невиконання податкового обов'язку платником податків, котрий до цього не мав заборгованості перед Державним бюджетом України. В разі збільшення податкового боргу (тобто у випадку продовження існування податкового боргу після направлення податкової вимоги за правилами Податкового кодексу України і зростання розміру невиконаного податкового обов'язку) підстав для формування податковим органом нових податкових вимог на так звану "новоутворену суму податкового боргу " і направлення таких вимог на адресу платника податків не має, оскільки п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Сторонами доказів щодо оскарження та скасування вказаної податкової вимоги до суду не подано.

Таким чином, за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, рахується заборгованість у сумі 1693,44 грн., яка підтверджується приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.70 КАС України та Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів та зборів від 05.12.13 р. № 765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 р. за №217/24994, є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач доказів на спростування вимог позивача суду не надав, податковий борг в сумі 1693,44 грн. не сплатив.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 1693,44 грн. з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь бюджету обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 8-14, 35, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61058, код НОМЕР_1) до бюджету (розрахунковий рахунок 33212815700003; одержувач: УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова, код одержувача 37999654, МФО 851011, код бюджетної класифікації 1801090) податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у сумі 1693.44 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто три грн. 44 коп.)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Волошин Д.А.