Постанова № 43564126, 04.02.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

04 лютого 2015 року Справа № 814/3679/14

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон", вул. Каботажний спуск, 1 (в.Фалеївська, 9-б,54030),)Миколаїв,54002

доВиконуючого обов'язки начальника управління Укртрансінспекції у Миколаївській області Кикоть О.М., вул. Будівельників, 15-А,Миколаїв,54034 Управління Укртрансінспекції у Миколаївській області, вул. Будівельників, 15-А,Миколаїв,54034

провизнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування припису від 22.07.2014р. № 016505, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (далі-позивач, ТОВ СП "Нібулон") звернулось до суду з позовом до Виконуючого обов'язки начальника управління Укртрансінспекції у Миколаївській області Кикоть О.М. (далі-відповідач 1), управління Укратрансінспекції у Миколаївській області (далі-відповідач 2) з наступними позовними вимогами:

-визнати протиправними дії в.о. начальника управління Укратрансінспекції у Миколаївській області Кикоть О.М., що полягають у винесені Припису щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт №016505 від 22.07.2014 р., складений в.о. начальника управління Укратрансінспекції у миколаївській області Кикоть О.М. ;

- визнати протиправним та скасувати Припису щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт №016505 від 22.07.2014 р., складений в.о. начальника управління Укратрансінспекції у Миколаївській області Кикоть О.М.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідачів по винесенню оскаржуваного припису та вимоги зазначені у даному приписі є такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, а відтак оскаржуваний припис є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідачі заперечень проти позовних вимог до суду не надали.

Позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду попереджений належним чином (арк. с. 59).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню в частині позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 черваня 2014 року співробітниками управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області було проведено перевірку транспортного засобу MAN TGA 18/480 номерний знак НОМЕР_1, який належить ТОВ СП «Нібулон» щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої було складено акт №062833 від 04.06.2014 року (далі-Акт, арк. с. 11).

Згідно даного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, а саме: здійснення перевезення вантажу для власних потреб без страхового полісу обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті водія ОСОБА_2-ПКМУ №959 від 14.08.1996 р.

За результатами розгляду Акту 062833, без участі представника позивача, в.о. начальника Управління Укртрансінспекції у Миколаївській області Кикоть О.М. було винесено Припис яким запропоновано вжити заходів до усунення виявлених порушень, а саме водій транспортного засобу MAN TGA 18/480 номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажів для власних потреб, на час перевірки відсутній поліс обов 'язкового страхування від нещасних випадків на транспорті на водія ОСОБА_2, чим порушено вимоги постанови Кабінету міністрів України від 14.08.1996 року №959 «Про затвердження Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті».

Так, на виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників ТОВ СП «НІБУЛОН» було укладено відповідні договори обов'язкового страхування, що підтверджується полісом №АІ/6775860 обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів від 11.04.2014 р. стосовно транспортного засобу MAN TGA 18/480 номерний знак НОМЕР_1 та полісом №АІ/6258105 обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.04.2014 стосовно транспортного засобу ВОDЕХ КІS 3W-А номерний знак НОМЕР_2 (арк. с. 16-17).

Щодо обов'язку особистого страхування від нещасних випадків на транспорті суд зазначаеє, що такий обов'язок встановлений Положенням про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 р. N 959 (далі - Положення № 959).

Пунктом 1 Положення №959 зазначено, що - Перевізником є суб'єкт господарювання, який надає послуги з перевезення пасажирів на лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту, крім внутрішнього міського (далі - перевізник)».

Відповідно п.2 Положення №959 застрахованими вважаються:

- пасажири з моменту оголошення посадки в морське або річкове судно, поїзд, автобус або інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки;

- водії тільки на час обслуговування поїздки.

Отже, застраховані особи це пасажири та водії які їх перевозять.

Відповідно п. 4 Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах, затвердженої-наказом Міністерства статистики України від 27 травня 1996 р. N 150, поїздка - перебування пасажира у дорожньому транспортному засобі для пересування з одного місця в інше.

Також, відповідно п. 9 Положення №959 саме Перевізник на кожний нещасний випадок, що стався із застрахованим на транспорті, повинен скласти акт про нещасний випадок, що стався із застрахованим водієм.

Тобто, Положення №959, що встановлює обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, стосується тільки суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів (що витікає із поняття Перевізника як суб'єкта господарювання який надає послуги з перевезення пасажирів).

В ході розгляду справи встановлено, що під час проведеної перевірки здійснювалося перевезення власних вантажів ТОВ СП «НІБУЛОН» та будь якої діяльності у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами з боку ТОВ СП «НІБУЛОН» не впроваджувалося, про що свідчить долучена до матеріалів справи товаротранспортна накладна ТТН №315/4 від 03.06.2014 р. (арк. с. 13), відповідно якої автомобільним перевізником, замовником, вантажовідправником та вантажоодержувачем є одноосібно ТОВ СП «НІБУЛОН».

Таким чином, у зв'язку з тим, що ТОВ СП «НІБУЛОН» не здійснювало надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортним, дія Положення N 959 під час господарської діяльності з перевезення власних вантажів для власних потреб, на ТОВ СП «НІБУЛОН» не розповсюджується, таким чином відсутнє порушення законодавства з цього приводу.

Крім того, переліком документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. N 207 (далі Постанова №207), встановлено, що для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб необхідні: - накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; - посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; - реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; - талон про проходження державного технічного огляду; - поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Цією ж Постановою №207 забороняється вимагати у водія юридичної особи при здійсненні перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні

- документи, не передбачені Переліком, затвердженим цією постановою.

Діючим законодавством обов'язковість наявності Страхового документу, що підтверджує особисте страхування водія від нещасних випадків на транспорті передбачена тільки вимогами п.п.2.5.2, 3.1.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 02.07.2010 N427, які є обов'язковими виключно при здійсненні перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та багажу автомобільним транспортом.

Викладене свідчить, що зазначений вид страхування від нещасних випадків є добровільним при здійсненні перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні в тому числі для власних потреб.

Отже, вимоги контролюючого органу щодо відсутності у водія полісу обов'язкового страхування від нещасних випадків на транспорті при здійсненні перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії в.о. начальника управління Укратрансінспекції у Миколаївській області Кикоть О.М., що полягають у винесені Припису щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт №016505 від 22.07.2014 р., складений в.о. начальника управління Укратрансінспекції у миколаївській області Кикоть О.М., суд зазначає наступне.

Висновком про визнання протиправним та скасування оскаржуваного припису суд надав оцінку і діям відповідача. Дії контролюючого органу можуть бути предметом судового розгляду за умови, що порушення прав, свобод та інтересів особи є наслідком саме цих дій. В даному випадку права позивача були порушені рішенням суб'єкта владних повноважень, тому підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача відсутні.

Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами належними та достатніми доказами не спростовано обґрунтування позовних вимог, не доведено правомірність оскаржуваного припису.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність Припису щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт №016505 від 22.07.2014 р., складений в.о. начальника управління Укратрансінспекції у Миколаївській області Кикоть О.М.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині позовних вимог.

Судові витрати по справі присудити на користь позивача в частині задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Припису щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт №016505 від 22.07.2014 р., складений в.о. начальника управління Укратрансінспекції у Миколаївській області Кикоть О.М.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (код ЄДРПОУ 14291113) сплачений згідно платіжного доручення № 6923 від 02.12.2014 року судовий збір в сумі 73,08 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є. В. Марич