Рішення № 43562748, 06.04.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2015 р.Справа № 916/5260/14

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Ніколаєві П.В.

за участю представників сторін :

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/5260/14:

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Інвестбанк";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „НИКОНИЙ";

про стягнення 297 628,72 грн, -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство „Комерційний Банк „Інвестбанк" (далі - Позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю „НИКОНИЙ" ( далі - Відповідач ) із позовом про стягнення суми боргу в розмірі 297 628,72 грн. за кредитним договором № 112-11/ОД, посилаючись на наступне.

Між сторонами у справі 12.12.2011 р. укладений Кредитний договір № 112-11/ОД (далі - Договір) за яким Відповідачеві був наданий кредит (овердрафт) шляхом встановлення ліміту кредитування з граничним розміром заборгованості в сумі 260 000 грн.

За п. 1.2 Договору строк повернення кредиту - 11.06.2012 р.

За п. 1.3 договору за користування кредитом Відповідач щомісяця сплачує Позивачу відсотки з розрахунку 28% річних.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що відсотки за користування кредитом нараховуються щомісяця, у перший робочий день після 20 числа поточного місяця, за період з 21 числа попереднього місяця по 20 число поточного місяця включно та на дату повернення кредиту, виходячи з фактичної кількості днів у році, місяці (метод нарахування „факт/факт").

За п.2.2 Договору Відповідач сплачує відсотки щомісяця не пізніше 28 числа поточного місяця та на дату повернення кредиту. Сплата відсотків здійснюється на рахунок Позивача по нарахованих доходах, зазначених у даному договорі. Якщо кінцева дата сплати нарахованих відсотків припадає на неробочий день, Відповідач сплачує відсотки у робочий день, наступний та таким неробочим днем .

За п. 5.6 Договору Відповідач зобов'язується забезпечити своєчасне повернення отриманого кредиту і сплату відсотків по ньому.

Як зазначає Позивач, Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, внаслідок чого, станом на 23.12.2014 р. (дата складання позову) за ним рахується борг в сумі 297 628,72 грн., з яких 213 665,40 грн. - заборгованість за кредитом та 83 963,32 грн. - несплачені відсотки за період з 21.07.2013 р. по 20.12.2014 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 536, 1049, 1050, 1054 1056 ЦК України Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05 січня 2015р. (суддя Мостепаненко Ю.І.) порушено провадження по справі № 916/5260/14 за позовом Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Інвестбанк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „НИКОНИЙ" про стягнення 297 628,72 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11 лютого 2015р. строк розгляду справи № 916/5260/14 продовжено до 15.03.2015р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11 березня 2015р., у зв'язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. у відпустці, за розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду Одеської області № 301 від 11.03.2015р., відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл), справу № 916/5260/14 прийнято до свого провадження суддею Никифорчуком М.І.

06 квітня 2015р. сторони в засідання суду не з'явились. Були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення у справі, відносно відповідача з посиланням на закінчення терміну зберігання).

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд розглядає справу за правилами ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

Як впливає із суті позову в ньому йдеться про стягнення боргу по кредитному договору укладеному між сторонами у справі.

За ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 1050 цього ж Кодексу визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За статтею 1054 цього ж кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1055 цього ж кодексу визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як свідчать матеріали справи, приведені позивачем обставини справи цілком підтверджується наданими доказами: вказаним договором, виписками по рахунку, додатковими угодами, розрахунком сум стягнення.

Проаналізувавши вказані докази суд приймає їх до уваги, вважає їх достеменними, такими, що не викликають у суду сумніву та доводять наявність у відповідача боргу в зазначеній вище сумі.

Зворотнього відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не доведено.

Підсумовуючи викладене господарський суд вважає вимоги позивача є законними, обґрунтованими і тому підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст.32,33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Інвестбанк" - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „НИКОНИЙ" (67620, Одеська область, Біляївський район, с. Вигода, вул. Вінявського, буд. 3-Б, код ЄДРПОУ 36170760) на користь Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Інвестбанк" (65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 2 Б, код ЄДРПОУ 20935649) заборгованість за кредитом в розмірі 213 665 (двісті тринадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 40 коп., несплачені відсотки у розмірі 83 963 (вісімдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят три) грн. 32 коп. та судовий збір у сумі 5 952 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 57 коп.

Повний тескт рішення складено та підписано 14 квітня 2015 р.

Суддя М.І. Никифорчук