Рішення № 43562578, 31.03.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"31" березня 2015 р. Справа № 911/771/15

за позовом приватного підприємства «Зевс», м. Донецьк

до відповідача підприємства споживчої кооперації «Укооппромторг в м. Броварах», м. Бровари

про стягнення 503193 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Малафіюк В.В., уповноважений, довіреність від 08.07.2014р. б/н;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - приватне підприємство «Зевс», м. Донецьк - звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача - підприємства споживчої кооперації «Укооппромторг в м. Броварах», м. Бровари Київської області, в якому просив суд стягнути з відповідача 503193,02 грн. основної заборгованості за поставлений протягом січня-червня 2014 року на виконання договору поставки від 11.04.2013р. № ЛС-37 товар, та покласти на відповідача судовий збір.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.02.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/771/15 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою від 17.03.2015р. розгляд справи було відкладено.

Відповідач в судові засідання 17.03.2015р. та 31.03.2015р. не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив. Як вбачається із залучених до матеріалів справи рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, відповідач копію ухвали від 27.02.2015р. отримав 06.03.2015р., а копію ухвали від 17.03.2015р. отримав 24.03.2015р., відповідно був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час та місце проведення судових засідань.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами, яких достатньо для розгляду спору.

Розглянувши позов приватного підприємства «Зевс», м. Донецьк (далі по тексту - ПП «Зевс») до відповідача - підприємства споживчої кооперації «Укооппромторг в м. Броварах», м. Бровари Київської області (далі по тексту ПСК «Укооппромторг»), всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

11.04.2013р. між ПП «Зевс» (постачальник, який діяв як повірений ТОВ «ЛВЗ «Прайм» та ПрАТ «КВКЗ «Бахчисарай» на підставі договору доручення від 30.11.2009р. № 30/11-09-ПР та 30/11-09-БВЗ) та ПСК «Укооппромторг» (покупець) було укладено Договір поставки №ЛС-37 (далі - Договір), згідно якого постачальник зобов'язався постачати, а покупець приймати та оплачувати товар, який поставлявся окремими партіями (пункти 1.1, 2.1 Договору). Пунктом 2.9 Договору сторони передбачили, що обов'язки постачальника вважаються виконаними з моменту передачі покупцю товару та повного пакета товаросупровідних документів. Додатковою угодою від 12.12.2013р. до договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дня поставки товару.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 572823,30 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями підписаних обома сторонами та скріплених печатками обох сторін видаткових накладних, оригінали яких були надані позивачем для огляду в судовому засіданні, а саме:

від 25.01.2014р. № 13ЛВ0000010 на суму 89654,58 грн. (з врахуванням Акту бою, нестачі від 28.01.2014р. - 89615,40 грн.,

від 25.01.2014р. № 13ЛВ0000013 на суму 25453,98 грн.

від 31.01.2014р. № 13ЛВ0000014 на суму 72085,32 грн.;

від 31.01.2014р. № 13ЛВ0000017 на суму 33765,84 грн.;

від 11.04.2014р. № 13ВВ0000424 на суму 38930,52 грн.;

від 11.04.2014р. № 13ВВ0000425 на суму 80272,68 грн.;

від 08.05.2014р. № 13ВВ0000944 на суму 13453,20 грн.;

від 09.05.2014р. № 13ЛЛ0000104 на суму 29668,44 грн.;

від 17.05.2014р. № 13ВВ0001109 на суму 52149,84 грн.;

від 24.05.2014р. № 13ВВ0001235 на суму 43671,60 грн.;

від 26.05.2014р. № 13ЛЛ0000133 на суму 23693,88 грн.;

від 07.06.2014р. № 13ВВ0001503 на суму 70062,60 грн.

Згідно до частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Пунктом 1 Додаткової угоди від 12.12.2013р. до Договору поставки сторони встановили, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дня поставки товару. За таких обставин, строк оплати товару за вищеперерахованими видатковими накладними є таким, що настав.

Відповідач оплатив позивачу грошові кошти за поставлений товар частково в сумі 19000,00 грн. платіжним дорученням від 20.08.2014р. №3, про що свідчить подана позивачем засвідчена банком виписка по рахунку позивача за 20.08.2014р.

Позивач визнає за відповідачем часткову оплату отриманого товару в сумі 62176,84 грн. двома платежами - 11904,16 грн. 17.07.2014р. та 50272,68 грн. 14.08.2014р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Суд ухвалами від 27.02.2015р. та від 17.03.2015р. витребовував у відповідача документи, що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів за договором. Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, доказів оплати коштів за отриманий від позивача товар в більшому розмірі, ніж визнає за ним позивач, не представив, відповідно доводи позивача не спростував.

Крім того, відповідачем здійснено повернення товару, яке позивачем прийнято за накладними на повернення, а саме: від 21.05.2014р. № 13ВЦ000423 на суму 3260,88 грн. та № 13ВЦ000424 на суму 4192,56 грн., тобто всього повернуто товар вартістю 7453,44 грн. (копії накладних на повернення залучені до матеріалів справи, а оригінали подані для огляду в судовому засіданні).

За таких обставин, сума основного боргу відповідача перед позивачем, строк оплати якої настав, складає 572823,30 грн. (поставка) - 62176,84 грн. (оплата) - 7453,44 грн. (повернення) = 503193,02 грн., таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню повністю.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - підприємства споживчої кооперації «Укооппромторг в м. Броварах» на користь позивача - приватного підприємства «Зевс» основного боргу в розмірі 503193,02 грн. У відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 12, 22, 32-34, 43, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного підприємства «Зевс» задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємства споживчої кооперації «Укооппромторг у м. Броварах» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 127, ідентифікаційний код 01740064)

на користь приватного підприємства «Зевс» (83102, м. Донецьк, Куйбишевський район, вул. Куйбишева, буд.73, ідентифікаційний код 31578034)

503193,02 грн. (п'ятсот три тисячі сто дев'яносто три гривні дві копійки) основного боргу,

10063,86 грн. (десять тисяч шістдесят три гривні вісімдесят шість копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 14.04.2015р.