Ухвала суду № 43562535, 10.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

10.04.2015

№ 910/16959/14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали скарги компанії “АКМТ Експорт ГмбХ” (AKMT Export GmbH), м. Вінзен, Федеративна Республіка Німеччина (далі – Компанія),

на дії Державної казначейської служби, м. Київ,

у справі № 910/16959/14

за позовом Компанії

до Державного підприємства “Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у м. Львові”, м. Київ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів (Укрєвроінфрапроект), м. Київ, та

Державна казначейська служба України, м. Київ,

про стягнення 3 997 229,39 євро,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Компанія звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства “Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у м. Львові” (далі - Дирекція) заборгованості в сумі 3 997 229,39 євро, що виникла в зв’язку з неналежним виконанням Дирекцією умов договору поставки автомобілів спеціальних та спеціалізованих від 02.09.2011 №02-1.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.10.2014 позов задоволено; стягнуто з Дирекції на користь Компанії 3 997 229,39 Євро основного боргу та 73 080 грн. судового збору.

11.11.2014 на виконання вказаного рішення видано наказ.

09.04.2015 до суду надійшла скарга Компанії на дії Державної казначейської служби України (далі – Служба, Скарга), мотивована тим, що 26.11.2014 наказ господарського суду міста Києва від 11.11.2014 був направлений до Служби, проте 06.04.2015 позивачем отримано від Служби лист від 06.03.2015 №5-08/736-4099, яким оригінал наказу господарського суду міста Києва від 11.11.2014 повернуто без виконання з посиланням на Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі – Порядок), оскільки наказ не підлягає виконанню органом Служби; зі змісту вказаного листа також вбачається, що наказ господарського суду міста Києва від 11.11.2014 не підлягає виконанню органом Служби, оскільки у боржника не має відкритих рахунків в органах Служби; станом на даний час, відповідач не виконав рішення господарського суду міста Києва від 29.14.2014 зі справи №910/16959/14, на виконання якого видано наказ від 11.11.2014 року і відповідно не сплатив заборгованість у сумі 3 997 229,39 євро.

Таким чином, Компанія у Скарзі просить суд:

- визнати незаконними дії Служби, які полягають у поверненні оригіналу наказу господарського суду міста Києва від 11.11.2014 №910/16959/14 без виконання;

- зобов'язати Службу прийняти до виконання наказ господарського суду міста Києва від 11.11.2014 №910/16959/14;

- зобов’язати Службу вчити дії, передбачені пунктом 8 Порядку, після надходження до неї документів з виконання наказу господарського суду міста Києва від 11.11.2014 зі справи №910/16959/14.

Відповідно до першої часини статті 1212 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У пункті 9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК України, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК України тощо.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Крім того, з метою оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції, раціонального використання бюджетних коштів та на виконання пункту 9 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, законодавчих актів України» щодо скорочення чисельності працівників державних органів на 20 відсотків Кабінет Міністрів України відповідно до постанови від 21.01.2015 №17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» постановив ліквідувати Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Як було встановлено, позивач у Скарзі просить суд визнати незаконними дії Служби та зобов’язати останню вчинити певні дії.

Однак, Служба не є органом як державної виконавчої служби, так і Міністерства юстиції України, а отже її дії в розумінні статті 1212 ГПК України не можуть бути предметом розгляду в господарському суді в межах розглянутої господарської справи.

При цьому, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, для поновлення порушених у даних відносинах прав, скаржник не позбавлений можливості звернутися до адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

За таких обставин, керуючись пунктом 1 частини першої статті 62 та статтею 1212 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті скарги компанії “АКМТ Експорт ГмбХ” (AKMT Export GmbH) на дії Державної казначейської служби у справі № 910/16959/14відмовити.

2. Матеріали скарги на дії Державної казначейської служби та додані до неї документи повернути компанії “АКМТ Експорт ГмбХ” (AKMT Export GmbH).

Ухвалу може бути оскаржено в установленому законодавством України порядку.

Суддя О.Марченко