Рішення № 43562396, 26.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2015Справа №910/1348/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії -

Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк»

До Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім»

Про стягнення 35 960,48 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Нещерет Л.Г. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.03.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 35 960,48 грн. за договором № 13-фр добровільного страхування кредитів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2015 за вказаним позовом порушено провадження в справі № 910/1348/15-г, розгляд справи призначено на 11.03.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2015 розгляд справи відкладено до 26.03.2015.

В судовому засіданні 26.03.2015 представник позивача заявлений позов підтримав. В обґрунтування позову позивач вказував на те, що відповідачем всупереч умов договору № 13-фр добровільного страхування кредитів не було виплачено на користь позивача 35 960,48 грн. страхової виплати за настання страхового випадку: непогашення своєчасно кредитів та нарахованих на них відсотків позичальниками.

В судове засідання 26.03.2015 відповідач представників не направив, причин неявки представника суду не повідомив. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження.

За таких обставин, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами, що узгоджується і з приписами п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2011 між відповідачем - ПАТ «Український страховий дім», як страховиком, та позивачем - ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк», як страхувальником, укладено договір добровільного страхування кредитів № 13-ФР (соціальні пенсіонери) (далі - договір страхування № 13-ФР від 26.07.2011).

Умовами договору № 13-ФР від 26.07.2011 сторони узгодили, що предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України і пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням позичальниками своїх договірних зобов'язань за кредитними угодами, що укладені між страхувальником та позичальниками (п. 2.1), франшиза по договору не застосовується (п. 3.3), страховим випадком є факт завдання збитків страхувальнику внаслідок невиконання або часткове невиконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом в строки та на умовах, що передбачені в конкретній кредитній угоді, внаслідок неплатоспроможності позичальника (п. 4.1), під неплатоспроможністю позичальника сторони розуміють невиконання позичальником умов кредитної угоди по своєчасній сплаті кредиту та/або процентів за користування кредитом понад 10 календарних днів з будь-яких причин, за винятком тих, що передбачені розділом 9 договору (п. 4.2), зобов'язання страховика за цим договором розповсюджуються на страхові випадки, які настали в період дії конкретної кредитної угоди, за умови сплати страхових платежів (п. 4.3).

Строк дії договору № 13-ФР від 26.07.2011 узгоджено сторонами на термін 2 роки з моменту підписання договору (п. 6.1), дія якого автоматично продовжується на кожний наступний строк і на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не попередить у письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору (п. 6.2)

Пунктом 8.3 договору № 13-ФР від 26.07.2011 визначено, розмір страхового відшкодування - це заборгованість позичальника по кредитній угоді в розмірі непогашеної суми кредиту та процентів за користування кредитом за 3 місяці згідно умов конкретної кредитної угоди на дату настання страхового випадку.

Так, позивачем для доручення до матеріалів справи надано копії договорів (додаткових договорів) про відкриття фізичним особам карткового рахунку для платіжної картки та здійснення розрахунково - касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою, а саме: № 3678 від 13.08.2008 (Ігнатов Олександр Миколайович), № 8241 від 20.06.2013 (Шевчук Галина Петрівна), № 19352-к від 19.02.2013 (Дзигало Раїса Яківна), № 679915 від 22.11.2013 (Моргун Петро Костянтинович), № 1753 від 29.02.2012 (Бобик Григорій Григорович), № 723175 від 13.12.2013 (Степура Сергій Володимирович), № 6667 від 12.06.2013 (Воробей Галина Володимирівна)

Згідно поданого позивачем розрахунку та у відповідності до виписок по картковим рахункам позичальників, наданим позивачем до матеріалів позову, станом на момент звернення позивача до суду з відповідним позовом - 23.01.2015 (згідно відбитку поштового штемпеля на конверті), у позичальників обліковувались наступні розміри непогашених заборгованостей за договорами про відкриття фізичним особам карткового рахунку для платіжної картки та здійснення розрахунково - касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою загалом на суму 35 960,48 грн.:

- Ігнатов Олександр Миколайович - 18 375,36 грн. (розмір збитку по тілу кредиту) та 240,28 грн. (прострочені відсотки;

- Шевчук Галина Петрівна - 1 996,57 грн. (розмір збитку по тілу кредиту) та 66,10 грн. (прострочені відсотки);

- Дзигало Раїса Яківна - 447,49 грн. (розмір збитку по тілу кредиту) та 24,55 грн. (прострочені відсотки);

- Моргун Петро Костянтинович - 7 212,92 грн. (розмір збитку по тілу кредиту) та 0,00 грн. (прострочені відсотки);

- Бобик Григорій Григорович - 805,70 грн. (розмір збитку по тілу кредиту) та 40,28 грн. (прострочені відсотки);

- Степура Сергій Володимирович - 4 492,43 грн. (розмір збитку по тілу кредиту) та 33,62 грн. (прострочені відсотки);

- Воробей Галина Володимирівна - 1 893,04 грн. (розмір збитку по тілу кредиту) та 290,34 грн. (прострочені відсотки), 41,80 грн. - нараховані, але не сплачені відсотки.

Крім того, у відповідності до виписок по картковим рахункам позичальників, наданим позивачем додатково до матеріалів позову, станом на 23.03.2015 у позичальників обліковувались наступні розміри непогашених заборгованостей за договорами про відкриття фізичним особам карткового рахунку для платіжної картки та здійснення розрахунково - касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою:

- Ігнатов Олександр Миколайович - 18 617,80 грн.;

- Шевчук Галина Петрівна - 2 062,67 грн.;

- Дзигало Раїса Яківна - 472,04 грн.;

- Моргун Петро Костянтинович - 7 212,92 грн.;

- Бобик Григорій Григорович - 863,09 грн.;

- Степура Сергій Володимирович - 4 764,01 грн.;

- Воробей Галина Володимирівна - 2 343,84 грн.

Тобто, станом на момент вирішення спору, заборгованість позичальників за договорами про відкриття фізичним особам карткового рахунку для платіжної картки та здійснення розрахунково - касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою, не зменшилась, про що свідчать виписки по картковим рахункам позичальників, у зв'язку з чим суд розглядає вимоги позивача в межах ціни позову, визначеної на момент його звернення до суду - 35 960,48 грн.

11.12.2014 позивачем за адресами місцезнаходження відповідача (юридичною - 02132 м. Київ, пл.. Спортивна, 3; та фактичними - 02132 м. Київ, вул. Малоземельна, буд. 14/1) були направлені письмові претензії № 12/1-2058, в яких позивач просив відповідача сплатити страхове відшкодування у зв'язку з настанням страхових випадків за договором № 13-ФР від 26.07.2011, а саме: несплатою позичальниками у встановлені строки наданих кредитних коштів.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем не було надано відповіді на претензії, як не було і сплачено суми страхового відшкодування згідно умов договору № 13-ФР від 26.07.2011.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України «Про страхування» визначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані: з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Стаття 9 Закону України «Про страхування» визначає, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до статті 16 «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Стаття 225 Господарського кодексу України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З огляду на вищенаведені положення ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України та ст. 22 Цивільного кодексу України судом встановлено, що позивачу було завдано збитки в сумі 35 960,48 грн. внаслідок невиконання позичальниками (Ігнатов Олександр Миколайович, Шевчук Галина Петрівна, Дзигало Раїса Яківна, Моргун Петро Костянтинович, Бобик Григорій Григорович, Степура Сергій Володимирович, Воробей Галина Володимирівна) своїх зобов'язань по поверненню суми кредитів та сплати процентів за їх користування у обумовлені строки внаслідок неплатоспроможності позичальників в розумінні п. п. 4.2 наведеного договору, що зокрема підтверджується виписками по картковим рахункам наведених позичальників.

Таким чином, згідно п. 4.1 договору № 13-фр від 26.07.2011 факт завдання збитків позивачу позичальниками внаслідок їх неплатоспроможності є страховим випадком, у зв'язку з чим позивачу відповідачем підлягає перерахуванню страхова виплата в межах понесених збитків, що визначено, зокрема і п. 8.3 договору № 13-ФР від 26.07.2011.

Оскільки відповідачем всупереч умов договору № 13-фр від 26.07.2011 не було здійснено страхову виплату на користь позивача в сумі 35 960,48 грн. за настання страхового випадку, обумовленого п. 4.1. 4.2 наведеного договору, і доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання зобов'язань за договором № 13-ФР від 26.07.2011 щодо здійснення страхової виплати внаслідок настання страхового випадку не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку про порушення відповідачем зобов'язань, обумовлених договором № 13-ФР від 26.07.2011 та приписів ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір у зв'язку із задоволенням позову згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (код ЄДРПОУ 32556540; місцезнаходження: 01023, м. Київ, площа Спортивна, буд. 3) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09305480; місцезнаходження: 49044 м. Дніпропетровськ, вул. К.Цеткін, 9-а) суму страхової виплати в розмірі 35 960 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 48 коп., а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ у відповідності до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 10.04.2015.

Суддя Ю.М.Смирнова