Рішення № 43562274, 06.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.15Справа №910/3335/15-г

За позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»доПублічного акціонерного товариства «ДТЕК КРИМЕНЕРГО»простягнення 290133,68 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача Васильєв Д.В., довіреність №18 від 13.01.2015;від відповідачане з'явилися.

Суть спору: Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» про стягнення штрафу в розмірі 290133,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов укладеного договору №44/1-48 від 30.05.2014 відповідачем прострочено виконання зобов'язання з розрахунків за електричну енергію, у зв'язку з чим позивач на підставі п. 4.5 договору нарахував штраф у розмірі 0,05% від недоплаченої суми.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2015 порушено провадження у справі №910/3335/15-г та призначено до розгляду.

02.04.2015 позивач, через відділ діловодства суду, подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що у зв'язку з порушенням відповідачем умов поетапної оплати за електричну енергію, йому було направлено вимогу від 06.01.2015 №44/22-20 про сплату штрафів, втім, вказана вимога повернута на адресу позивача з підстав закінчення встановленого строку зберігання.

В судовому засіданні 06.04.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання своїх представників не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.04.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, який приймав участь під час розгляду справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 №148 «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя» між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» (покупець) укладено договір № 44/1-48 від 30.05.2014, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продавати, а покупець зобов'язується купувати електричну енергію у точках купівлі-продажу електричної енергії та своєчасно здійснювати оплату за куплену електричну енергію (п. 1.1 договору).

За умовами п. 2.2 договору мінімальним терміном, протягом якого має здійснюватись продаж електричної енергії покупцю, є календарний місяць.

Продавець продає електричну енергію покупцю в точках купівлі-продажу електричної енергії на підставі показів розрахункових приладів диференційного (погодинного) обліку електроенергії. Право власності на електричну енергію, яка постачається за цим договором, переходить від продавця до покупця в точках купівлі-продажу електричної енергії (п. 2.3 договору).

В свою чергу, покупець до 19 числа місяця, що передує розрахунковому, надає продавцю заявку, яка повинна бути підписана покупцем та містити інформацію про заявлений покупцем обсяг купівлі електричної енергії у продавця відповідно до умов договору у розрахунковому місяці, і розрахунковий період. У випадку погодження заявки продавцем, не пізніше ніж за 2 робочих дні до розрахункового місяця сторони підписують щомісячне доповнення, яке має містити інформацію щодо заявленого обсягу, орієнтовної ціни однієї кВт*г та орієнтовної вартості електричної енергії у розрахунковому місяці (п.п. 3.1, 3.3 договору).

Фактичні обсяги продажу електричної енергії покупцю за цим договором за розрахунковий період визначаються НЕК в точках купівлі-продажу електричної енергії на підставі показів розрахункових приладів диференційного (погодинного) обліку електроенергії (п. 3.4 договору).

При цьому, пунктами 3.11, 3.12 договору сторони визначили, що продавець надає покупцю до 8 (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, акт купівлі-продажу електроенергії, підписаний зі свого боку у двох примірниках, а покупець до 10 (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, зі свого боку підписує акт купівлі-продажу електроенергії у двох примірниках, завіряє печаткою, вказує посаду особи, що підписала акт купівлі-продажу електроенергії та надає продавцю один примірник.

Згідно з п.п. 4.1, 4.3 договору фактична вартість електроенергії, купленої покупцем у продавця в розрахунковому місяці, розраховується як добуток ціни купівлі-продажу однієї кВт*г електроенергії на фактичний обсяг електроенергії, купленої покупцем у продавця, збільшений (добуток) на ПДВ, який нараховується при проведенні операції купівлі-продажу електричної енергії відповідно до законодавства України. Розмір оплати за заявлений обсяг електричної енергії розраховується як сума орієнтовної вартості електричної енергії та розміру податку на додану вартість (ПДВ), що нараховується при проведенні операцій купівлі-продажу електричної енергії відповідно до законодавства України.

Відповідно до підписаних сторонами щомісячних доповнень до договору від 30.05.2014, 29.10.2014 та 26.11.2014, заявлений обсяг електричної енергії, який продавець продає, а покупець купує у точках купівлі-продажу електричної енергії у червні 2014 року складає 405000000 кВтг, з орієнтовною ціною 1 кВтг - 99,68676 коп. з ПДВ, орієнтовною вартістю - 403731378,00 грн. з ПДВ; у листопаді 2014 року складає 395000000 кВтг, з орієнтовною ціною 1 кВтг - 108,41976 коп. з ПДВ, орієнтовною вартістю - 428258052,00 грн. з ПДВ та у грудні 2014 року складає 408000000 кВтг, з орієнтовною ціною 1 кВтг - 113,27052 коп. з ПДВ, орієнтовною вартістю - 462143721,60 грн. з ПДВ.

Пунктом 4.4 договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату вартості купленої електроенергії шляхом перерахування продавцю суми, визначеної відповідно до п. 4.3 цього договору, на поточний рахунок продавця. При здійсненні платежів покупець повинен вказувати у платіжному дорученні призначення платежу, в якому обов'язково зазначається відповідний договір, за яким здійснюється купівля-продаж електроенергії, розрахунковий місяць та етап, за який здійснюється оплата.

При цьому, першу частку оплати покупець зобов'язується здійснити у перший банківський день розрахункового місяця не пізніше 17-00 години у розмірі не меншому 1/3 від суми, визначеної відповідно до п. 4.3, з урахуванням ПДВ; подальша оплата може здійснюватись щоденно або шляхом сплати 1/6 від суми, визначеної відповідно до п. 4.3 у кожен з наступних періодів: (II) з 05 до 09; (III) з 10 до 14; (IV) з 15 до 19; (V) з 20 до 24 числа розрахункового місяця. У разі надання покупцем скоригованої заявки, оплата до 14 числа розрахункового місяця має становити не менше 2/3, а у період (IV) з 15 до 19 числа та період (V) з 20 до 24 числа розрахункового місяця - 1/6 від вартості, визначеної у підписаному на підставі скоригованої заявки доповненні до договору. Якщо день оплати припадає на неробочий день, оплата здійснюється покупцем у день, який передує дню оплати. Датою оплати за цим договором вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок продавця (4.4.1 договору).

01.07.2014 сторони підписали додаткову угоду № 1, в якій п. 4.4.1 договору виклали в наступній редакції: Першу частку оплати покупець зобов'язується здійснити у другий банківський день розрахункового місяця не пізніше 17-00 години у розмірі не меншому 1/3 від суми, визначеної відповідно до п. 4.3, з урахуванням ПДВ; подальша оплата може здійснюватись щоденно або шляхом сплати 1/6 від суми, визначеної відповідно до п. 4.3 у кожен з наступних періодів: (II) з 05 до 11; (III) з 12 до 14; (IV) з 15 до 21; (V) з 22 до 24 числа розрахункового місяця. У разі надання покупцем скоригованої заявки, оплата до 14 числа розрахункового місяця має становити не менше 2/3, а у період (IV) з 15 до 21 числа та період (V) з 22 до 24 числа розрахункового місяця - 1/6 від вартості, визначеної у підписаному на підставі скоригованої заявки доповненні до договору. Якщо день оплати припадає на неробочий день, оплата здійснюється покупцем у день, який передує дню оплати. Датою оплати за цим договором вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок продавця.

Втім, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором щодо оплати за електроенергію в першому, другому та четвертому етапах розрахунків за червень 2014 року, в першому етапі розрахунків за листопад 2014 року та першому і другому етапах розрахунків за грудень 2014 року, належним чином не здійснив.

У зв'язку з цим, позивачем на адресу відповідача направлена вимога №44/22-1713 від 03.09.2014 про сплату штрафу за порушення строків розрахунків у червні 2014 на суму 118221,41 грн., яка була отримана відповідачем, про що свідчить лист-відповідь останнього.

Також, позивачем на адресу ПАТ «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» направлялась вимога №44/22-20 від 06.01.2015 про сплату штрафу за порушення строків розрахунків у листопаді 2014 у розмірі 56376,34 грн. та грудні 2014 на суму 115535,93 грн., яка була відправлена відповідачу 13.01.2015 за його місцезнаходженням поштовим зв'язком, втім повернута на адресу позивача з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

В той же час, як роз'яснено в п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» 17.12.2013 №14 ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Отже, позивач у відповідності до вимог п. 4.5 договору скористався своїм правом на виставлення відповідачу вимоги про сплату штрафу за порушення строків оплати електричної енергії, тоді як відповідач у визначений строк оплату штрафу не здійснив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У разі ж порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України). Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Пунктом 4.5 договору сторони визначили, що у разі, якщо сума оплати, здійсненої покупцем за відповідний етап, менша за суму визначену відповідно до п. 4.4.1 з урахуванням суми переплати за попередній етап розрахункового місяця, продавець наступного банківського дня після закінчення відповідного етапу може виставити покупцю вимогу про сплату штрафу у розмірі 0,05% від недоплаченої суми, який повинен бути сплачений в термін, не більший від 3 банківських днів з моменту отримання покупцем письмового повідомлення від продавця.

При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, оскільки відповідач не виконав свій обов'язок, визначений п. 4.4.1 договору, щодо здійснення оплати у розмірі не меншому 1/3 від суми, визначеної відповідно до п. 4.3 договору, з урахуванням ПДВ, позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення штраф в розмірі 290133,68 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлений до стягнення штраф.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з покладенням судового збору в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» (01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, будинок 57; ідентифікаційний код 00131400) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 85, ідентифікаційний код 19480600) 290133 (двісті дев'яносто тисяч сто тридцять три) грн. 68 коп. штрафу та 5802 (п'ять тисяч вісімсот дві) грн. 67 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.04.2015.

Суддя Т.В. Васильченко