Ухвала суду № 43562272, 08.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

08.04.2015Справа № 910/5397/15-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Доріус", м.Київ, ЄДРПОУ 37450489

до відповідача: Управління державної охорони України, м.Київ, ЄДРПОУ 00037478

про витребування майна та стягнення 23 930,52 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Коцупал Д.О. - по дов.; Грабовський С.В. - по дов.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Доріус", м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Управління державної охорони України, м.Київ про витребування майна та стягнення 23 930,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послається на порушення відповідачем умов договору №21/2014 від 19.02.2014р. оренди автомобілів в частині зобов'язання повернути позивачу орендовані транспортні засоби в передбачені вказаним правочином строки.

В судові засідання 01.04.2015р. та 08.04.2015р. позивач не з'явився, представника не направив. За висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Доріус" було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи з огляду на наступне:

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Доріус" на теперішній час є: 01014, м.Київ, Печерський район, вул.Бастіонна, буд.15, офіс 6.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвалу від 10.03.2015р. про порушення провадження у справі №910/5397/15-г, а також ухвалу від 01.04.2015р. про відкладення розгляду справи з метою повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.

Ухвала про порушення провадження по справі була повернута до суду з відміткою про закінчення терміну зберігання. Одночасно, про фактичне отримання позивачем ухвали від 01.04.2015р. свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №0103033981000.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

За таких обставин, приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Доріус", яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також враховуючи наявне у справі поштове повідомлення та реєстри поштових відправлень, суд дійшов висновку про належне повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи.

За приписами п. 3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін, є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Отже, враховуючи, що присутність представника позивача у судовому засіданні 25.03.2015р. підтверджується протоколом від 25.03.2015р. судового засідання, суд дійшов висновку, що заявник був обізнаний про час і місце слухання справи, яке відбулось 01.04.2015р., та перелік витребуваних доказів.

Наразі, суд зазначає, що інформація стосовно слухання судом справ та заяв є публічною та розміщується на офіційному сайті господарського суду м.Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у позивача можливості дізнатись про слухання справи за його участю.

Відповідач у відзиві б/н від 19.03.2015р. на позовну заяву проти вимог, викладених у позові, надав заперечення з огляду на наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Доріус" перед Управлінням державної охорони України заборгованості за договором №21/2014 від 19.02.2014р. в частині оплати за фірмове технічне обслуговування та поточний чи капітальний ремонт орендованих транспортних засобів, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність з боку відповідача порушень умов спірного правочину.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши представлені позивачем в обґрунтування своїх вимог документи, господарський суд встановив.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

За змістом п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, може тягнути за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

У п.4.9 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" викладено правову позицію про те, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду або в порядку ст.38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Наразі, поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто, незалежних від позивача обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, в тому числі, залишити позов без розгляду.

Проте, наразі, позивачем причин неявки в судове засідання не повідомлено.

Ухвалою від 10.03.2015р. господарського суду міста Києва суд зобов'язав позивача надати на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування оригінали (для огляду) і належно засвідчені копії статуту (положення) юридичної особи, виписки про державну реєстрацію (перереєстрацію) юридичної особи; довідку про наявність відкритих рахунків та їх реквізити; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору; відомості щодо наявності між учасниками господарських спорів, вирішення яких впливає на вирішення розглядуваної справи; всі додатки до договору №21/2014 від 19.02.2014р., а також всі документи, що складались на виконання умов вказаного правочину (у разі наявності); докази направлення на адресу відповідача листів №25/11 від 25.11.2014р. та б/н від 15.01.2014р.; письмові пояснення стосовно листа б/н від 15.01.2014р. та визначення дійсної дати його складання; завірити додані до позовної заяви документи у відповідності до вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ-4163-2003"; у судове засідання представити оригінали доданих до позовної заяви матеріалів (для огляду).

Приймаючи до уваги невиконання в повному обсязі учасниками процесу вимог суду, у судовому засіданні 25.03.2015р. оголошено перерву до 01.04.2015р.

31.03.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Доріус" подано до суду заяву без номеру та дати про неможливість надання запитуваних судом документів.

В судове засідання 01.04.2015р. позивач знову не з'явився, уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, всіх витребуваних судом доказів не надав.

На підставі вищенаведеного, враховуючи необхідність для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи огляду оригіналів наявних в справі документів, а також дослідження нових доказів, судом 01.04.2015р. ухвалено в черговий раз відкласти слухання справи на 08.04.2015р., а також зобов'язано позивача надати докази місцезнаходження спірних транспортних засобів у м.Києві та докази перебування спірного майна на теперішній час у фактичному володінні та користуванні відповідача.

У засідання суду, що відбулось 08.04.2015р., представник позивача не з'явився, витребуваних доказів в повному обсязі не надав.

В даному випадку, позивач не повідомив поважних причин неподання відповідних документів.

Наразі, судом враховано, що позивачем не зазначено причин невиконання вимог суду в частині надання витребуваних судом документів, не представлено доказів виникнення труднощів в наданні певного доказу, не заявлено відповідного клопотання про витребування доказів в порядку ст.38 Господарського процесуального кодексу України для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті.

Ненадання позивачем витребуваних доказів, які мають істотне значення для вирішення спору по суті, а також відсутність у суду можливості огляду оригіналів тих документів, що наявні у справі, унеможливлює всебічний, повний та об'єктивний розгляд всіх обставин судової справи та прийняття правильного, мотивованого рішення, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності підтверджених належними доказами, як це передбачено ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, судом не встановлено поважних причин неявки позивача в судове засідання та невиконання вимог суду, викладених в ухвалах господарського суду міста Києва.

Одночасно, судом прийнято до уваги, що документи, які були додані Товариством з обмеженою відповідальністю "Доріус" до матеріалів справи, не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів з огляду на наступне:

Відповідно до п.2.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. При цьому, копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом №55 від 07.04.2003р. Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а у разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Згідно з вимогами згаданого вище Національного стандарту України відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Однак, частина наданих до матеріалів справи позивачем копій документів не містить всіх вказаних вище реквізитів.

За таких обставин, надані позивачем до матеріалів справи документи не можуть бути прийняті судом в якості доказів в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України.

Отже, виходячи з фактичних обставин справи та позиції Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги невиконання позивачем без поважних причин вимог суду щодо надання доказів по справі, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Доріус", м.Київ до відповідача, Управління державної охорони України, м.Київ про витребування майна та стягнення 23 930,52 грн. підлягає залишенню без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Згідно з п.5.6 Постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується господарським судом, який розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.

Приймаючи до уваги підстави залишення позову без розгляду, у відповідності до ст.7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір підлягає поверненню позивачу.

За таких обставин, керуючись ст.ст.4-3, 33, 49, п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Доріус", м.Київ до відповідача, Управління державної охорони України, м.Київ про витребування майна та стягнення 23 930,52 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Доріус" (01014, м.Київ, Печерський район, вул.Бастіонна, буд.15, офіс 6, ЄДРПОУ 37450489) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 15 357,37 грн., сплачений на підставі квитанції №П1307123 від 19.02.2015р., а також в сумі 3 968,77 грн., сплачений на підставі платіжного доручення №11 від 03.03.2015р.

Суддя М.О. Любченко