Рішення № 43562262, 26.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2015Справа №910/1331/15-г

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія

"ІНГО Україна";

до Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія";

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Філія "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат" Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (третя

особа 1);

Приватне акціонерне товариство "Кримський Титан" (третя особа 2)

про відшкодування шкоди в порядку регресу 113 057,96 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Яворська К. І., представник, довіреність № 55 від 02.01.2015 р.;

Від відповідача: Дудник А. Г., представник, довіреність № 108/23-12 від 23.12.2014 р.;

Від третьої особи 1: не з'явилися;

Від третьої особи 2: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 113 057,96 грн. завданих збитків, а також 2 261,16 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 року порушено провадження у справі № 910/1331/15-г

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Філію "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат" Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"та відкладено слухання справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Кримський Титан".

У судовому засіданні 26.03.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у своєму письмовому відзиві проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити посилаючись, зокрема, на те, що Державное підприємство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" у даній справі являється неналежним відповідачем.

Треті особа, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача були належним чином повідомлені про час, день і місце розгляду справи, однак в судове засідання своїх повноважних представників не направили, письмових пояснень по суті справи не надали.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством „ Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна " та ТОВ «Блок» 05.02.2014 року було укладено договір страхування, згідно якого було застраховано відповідальність власника транспортного засобу "Тойота", державний реєстраційний номер АМ 2228 ВМ.

В селі Ємилівка, Володарсько-Волинський район, Житомирської області, 08.08.2014 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Тойота", державний реєстраційний номер АМ 2228 ВМ, що належить ТОВ «Блок», під керуванням Артющик О. С. та автомобілем марки «КрАЗ-6510», державний реєстраційний номер 0377ЮВ, що належить Іршанський ГКЗ, під керуванням водія Ігнатюка М.Г. Даний факт підтверджується довідкою ВДАІ № 9421359 від 22.08.2014 р. про дорожньо-транспортну пригоду.

Постановою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 27.08.2014 року у справі № 276/1047/14-п винним у спричиненні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія автомобіля марки «КрАЗ-6510», державний реєстраційний номер 0377ЮВ, Ігнатюка Максима Григоровича.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 925 від 17.08.2014 р., вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля марки марки "Тойота", державний реєстраційний номер АМ 2228 ВМ, склала 163 169,21 грн.

Виконуючи взяті на себе зобов'язання за договором страхування, позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 162 547,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8308 від 29.08.2014 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «КрАЗ-6510», державний реєстраційний номер 0377 ЮВ, на момент скоєння ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія " Саламандра-Україна " згідно із полісом № АІ/6271347, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ.

Пунктом 2 полісу № АІ/6271347 встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн. та франшизу в розмірі 510,00 грн.

ПрАТ СК «Саламандра-Україна» відповідно до претензії ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" № 3898 від 23.09.2014 р. здійснили страхове відшкодування в межах обов'язкового ліміту відповідальності страховика за полісом № АІ/6271347 за вирахуванням франшизи на суму 49 490,00 грн. (50 000,00 грн. - 510,00 грн.).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи те, що ПрАТ СК «Саламандра-Україна» здійснило страхове відшкодування в межах обов'язкового ліміту в сумі 49 490,00 грн., а розмір заподіяних збитків, перевищує ліміт відповідальності страховика за полісом № АІ/6271347, то обов'язок відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди 162 547,96 грн. та страховим відшкодуванням 49 490,00 грн., що складає суму в розмірі 113 057,96 грн., покладається на володільця автомобіля марки «КрАЗ-6510», державний реєстраційний номер 0377 ЮВ, водій якого є винним у спричиненні ДТП та завдані збитків.

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль марки «КрАЗ-6510», державний реєстраційний номер 0377 ЮВ, яким керував винний у ДТП водій Ігнатюк М.Г., знаходився у володінні та користуванні Іршанського ГКЗ, що також підтверджується довідкою ВДАІ № 9421359 від 22.08.2014 р. про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 27.08.2014 року у справі № 276/1047/14-п.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень на позовну заяву, посилається на те, що Державне підприємство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" не є належним відповідачем у даній справі, оскільки на виконання Указу Президента України від 07.07.2004 р. № 765/2004 «Про заходи щодо забезпечення розвитку виробництва двоокису титану та підвищення ефективності використання виробничих потужностей підприємств із видобутку ільментової руди» було припинено діяльність Дочірнього підприємства «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» шляхом приєднання його до ЗАТ «Кримський ТИТАН» і створено філію «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» ЗАТ «Кримський ТИТАН».

Окрім цього, відповідач зазначає на номер та дату запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» 17.12.2004 р. та номер запису: 12851120002000051. Доказів, які б підтверджували дану інформацію суду надано не було.

Також відповідач у своєму письмовому відзиві стверджує про те, що ЗАТ «Кримський ТИТАН» є правонаступником ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат»

З'ясувавши всі обставини справи, судом встановлено, що вищезазначені твердження відповідача є безпідставними та такими, що підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України №373 від 28.03.1998 "Про створення Державної акціонерної компанії "Українські поліметали"" було затверджено перелік державних підприємств, майно яких передається до статутного фонду компанії, до якого входило ДП "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат".

При цьому, пунктом 7 вказаної постанови встановлено, що майно державних підприємств, яке передається до статутного фонду компанії, перебуває у державній власності до прийняття згідно із законодавством спеціального рішення про приватизацію.

Доказів проведення приватизації ДП "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат", або прийняття відповідного рішення про приватизацію, не надано, а відтак, суд приходить до висновку, що спірний майновий комплекс перебуває у державній власності, а не у власності будь-якої іншої особи.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцем є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.

Указом Президента України "Про заходи щодо забезпечення розвитку виробництва двоокису титану та підвищення ефективності використання виробничих потужностей підприємств із видобутку ільменітової руди" №765/2014 від 07.07.2004 постановлено Кабінету Міністрів України вжити в установленому порядку заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємств із виробництва двоокису титану та видобутку ільменітової руди, в тому числі забезпечити передачу Фонду державного майна України у місячний строк Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату, Іршанського державного гірничо-збагачувального комбінату, а також інших активів Державної акціонерної компанії "Українські поліметали", пов'язаних із технологічним процесом видобування ільменітової руди.

Надалі, 06 вересня 2004 року між Фондом державного майна України, як орендодавцем, та Закритим акціонерним товариством "Кримський титан", після зміни найменування - Приватне акціонерне товариство "Кримський титан", як орендарем, було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу ДП "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат" №586.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №406 "Про деякі питання забезпечення функціонування підприємств титанової галузі" було прийнято рішення віднести до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі цілісні майнові комплекси Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів після припинення договору їх оренди з приватним акціонерним товариством "Кримський титан".

Наказом Фонду державного майна України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №2253/1073 від 06.09.2014 було передано Міністерству економічного розвитку і торгівлі України цілісний майновий комплекс ДП "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат".

У подальшому, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1074 від 06.09.2014 цілісний майновий комплекс ДП "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат" був закріплений за ДП "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на праві господарського відання.

Таким чином, оскільки відповідно до постанови від 06.08.2014 № 406 «Про деякі питання забезпечення функціонування підприємств титанової галузі» Кабінет Міністрів України постановив віднести до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі цілісний майновий комплекс Іршанського гірничо-збагачувального комбінату після припинення договору оренди з приватним акціонерним товариством «Кримський ТИТАН» та оскільки філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» ДП «Обєднана гірничо-хімічна компанія» на базі цілісного майнового комплексу Іршанського гірничо-збагачувального комбінату перейшло на праві господарського відання ДП «Обєднана гірничо-хімічна компанія», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, господарський суд вважає, що Державне підприємство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» є належним відповідачем у даній справі.

В силу вимог статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" переходить право вимоги до Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» на відшкодування збитків в розмірі 113 057,96 грн., тобто позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3; код ЄДРПОУ 36716128) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; код ЄДРПОУ 16285602) 113 057 (сто тринадцять тисяч п'ятдесят сім) грн. 96 коп. завданих збитків та 2 261 (дві тисячі двісті шістдесят одну) грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 09.04.2015 р.