Ухвала суду № 43561738, 10.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 березня 2015 року Справа № 910/18966/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Бакуліної С.В.,суддів:Волковицької Н.О., Грейц К.В., Мачульського Г.М., Черкащенка М.М.,

перевіривши заявуАнтимонопольного комітету Українипро перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 02.12.2014у справі№ 910/18966/13за позовом Дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна"доАнтимонопольного комітету Українипровизнання недійсним рішення від 24.07.2013р. №14-р/тк справі №11-03/01.13

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2014 у справі № 910/18966/13 позов задоволено, визнано недійсним повністю рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 24.07.2013 №14-р/тк.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 у справі № 910/18966/13 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2014 у справі № 910/18966/13 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення місцевого господарського суду залишено в силі.

Антимонопольним комітетом України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 02.12.2014 у справі № 910/18966/13, в якій просить вказану постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 10.12.2013 у справі № 904/4483/13, від 26.02.2013 у справі № 17/5005/5821/2012 та від 19.02.2013 у справі № 5023/3321/12, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Перевіривши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 02.12.2014 у справі № 910/18966/13, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії АМК України, прийнятого на підставі статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (поширення інформації, що вводить в оману). При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених місцевим судом обставин справи про те, що АМК України не доведено обставин, пов'язаних з наявністю в діях позивача ознак, за якими кваліфікується правопорушення, передбачене вказаною статтею, в тому числі й те, що обраний позивачем спосіб повідомлення споживачам про продукт вводить або може ввести їх в оману та вплинути на їх наміри придбати цей продукт, а також обставин стосовно можливих наслідків дій підприємств і вчинення цих дій у конкурентному середовищі.

Водночас у постанові від 10.12.2013 у справі № 904/4483/13 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення АМК України, прийнятого на підставі статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про введення позивачем в оману споживачів шляхом повідомлення інформації, яка не відповідає складу цих товарів (продукція фактично містила не натуральні інгредієнти, а лише ароматизатори).

У постанові від 26.02.2013 у справі № 17/5005/5821/2012, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про повідомлення позивачем на упаковці товару неправдивих відомостей про споживчі властивості товару (на упаковці товару ковбаса варена розміщено напис "з вершками", в той час як до складу вказаного товару вершки у будь-якому вигляді не віднесено), суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для визнання недійсним рішення АМК України, прийнятого на підставі статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

З постанови від 19.02.2013 у справі № 5023/3321/12 вбачається, що суд касаційної інстанції підтримав висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для визнання недійсним рішення АМК України, прийнятого на підставі статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що позивачем обрано такий спосіб викладення знака для товарів і послуг на упаковці морозива, що може ввести в оману його споживчих властивостей та сплинути на наміри споживачів щодо придбання товару ( у зв'язку з розміщенням на упаковці товару відповідних написів у споживача може скластись враження про те, що в цій упаковці він може придбати морозиво, що складається на 100% з пломбіру, в той час як вказаний товар є морозивом з комбінованим складом сировини, зокрема, компонентів немолочного походження).

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116 - 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Антимонопольному комітету України у допуску справи № 910/18966/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС. БакулінаСудді:Н. Волковицька К. Грейц Г. Мачульський М. Черкащенко