Рішення № 43561649, 08.04.2015, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/10824/13-ц

Провадження №2/751/490/15

Рішення

Іменем України

08 квітня 2015 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Мороз К. В.

при секретарі Шестак К. В.

за участю представника прокуратури міста Чернігова Коляда Ю.О., представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права користування, вселення, зобов'язання вчинити дії,

Встановив:

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 29 жовтня 2013 року звернулися з позовною заявою про визнання за ними права користування житловим будинком та господарськими спорудами розташованими за адресою: АДРЕСА_1 із господарськими будівлями по вулиці Спортивній в м. Чернігові; зобов'язання відповідача передати ключі від вхідних дверей житлового будинку АДРЕСА_1; стягнення з відповідача судових витрат по справі. Мотивуючи вимоги тим, що після смерті ОСОБА_8 житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_4 на праві приватної власності. Разом із нею у будинку були зареєстровані та проживали її донька ОСОБА_5 та онука ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_4 перебуваючи під впливом тяжкої обставини і погодившись з пропозицією відповідача на вкрай невигідних для себе умовах, продала відповідачу спірний будинок та прилеглу земельну ділянку. На даний час відповідач решту коштів за будинок не повернув, почав вимагати звільнити будинок. 16.10.2013 р. відповідач з іншими особами приїхав до будинку, повибивали вікна, увірвалися до будинку, заламали їм руки, забрав ключі та силоміць вигнали на вулицю. Речі без згоди були викинуті на вулицю. На вхідних дверях у будинку та на дверях у внутрішню кімнату поставлені нові замки і відсутня можливість проживати.

Представником відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_2 подав клопотання ОСОБА_7 по поворот виконання рішення ( том 2 а. с. 63), в якому ОСОБА_7 просить зобов'язати відповідачів звільнити його будинок та видати відповідний виконавчий лист, яким зобов'язати позивачів звільнити його будинок.

Позивачі в судове засідання не з'явилися, відповідно до актів судових розпорядників від 03.04.2015 року ( том 2 а.с.104-106) від отримання судових повісток та ставити підпис на документах відмовилися, керуючись власними міркуваннями.

Представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Пояснила, що позивачі мають право на користування будинком згідно ст. 156 ЖК УРСР та ст. 403 ЦК України, іншого житла не мають.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи наявні письмові заперечення ( том 2 а.с.64). Суд ухвалив судове засідання проводити у відсутності відповідача ОСОБА_7.

Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в задоволенні відмовити. Оскільки ОСОБА_7 виконав умови договору купівлі-продажу будинку, а відповідачі не звільнили будинок. Сервітут не встановлювався і ОСОБА_7 заперечує проти проживання відповідачів в його будинку.

Вислухавши осіб, які брали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно до інформації КП "ЧМБТІ" станом на 31.12.2012 р. ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 27.07.1995 р. НОМЕР_1, свідоцтва про право на спадщину від 27.07.1995 р. НОМЕР_2, була власником об'єкту нерухомості по АДРЕСА_1 в м. Чернігові в цілому ( том 1 а.с.22).

Згідно довідки вуличного комітету № 31 від 10.10.2013 р. у будинку АДРЕСА_1 зареєстровані та проживали ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6.( том 1 а.с.23).

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 уклали договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 0,0492 га, за ціною 130000 грн.( том 1 а.с.29-30). Згідно п. 6.2. вказаного договору ОСОБА_4 зобов'язалась в строк до 28.05.2013 р. звільнити житловий будинок з відповідними будівлями та спорудами від будь-яких речей домашньої обстановки і вжитку та сплатити комунальні платежі (у тому числі за використану електроенергію тощо) у повному обсязі по день фактичного виселення та зобов'язалася передати покупцю ключі і технічну документацію на житловий будинок.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомості майна ІНФОРМАЦІЯ_1 р. право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 за вказаною адресою зареєстроване за ОСОБА_7 ( том 1 а. с. 102).

Згідно даних адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Чернігівській області позивачі з 17.04.2013 р. зняті з реєстрації за зазначеною адресою "невідомо куди"( том 1 а.с.47-49).

З відомостей адресно-довідкового підрозділу УДМС України у Чернігівській області від 03 квітня 2015 року ( том 2 а. с. 97-99) ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 зареєстровані з 28.01.2014 року в АДРЕСА_1

Згідно рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 грудня 2014 року в задоволенні позову заступника прокурора міста Чернігова в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_7, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Коваленко В.В. про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та зобов'язання вчинити дії - відмовлено повністю ( том 2 а. с. 40-45). Рішення набрало законної сили згідно ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 10 лютого 2015 року ( том 2 а. с. 65-70).

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 у встановлені строки не виконала умови п. 6.2 Договору купівлі-продажу житлового будинку ( том 1 а. с. 30) і не звільнила в строк до 28 травня 2013 року житловий будинок з відповідними будівлями та спорудами від будь-яких речей домашньої обстановки і вжитку.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України суду не надано доказів, що між власником будинку ОСОБА_7 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 встановлювався сервітут, із визначенням права ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 користуватися будинком АДРЕСА_1. ОСОБА_7, як власник, заперечує проти проживання відповідачів в будинку АДРЕСА_1.

Право користування жилим будинком № 95, з відповідними господарськими спорудами у ОСОБА_5, ОСОБА_6 виникало згідно ст. 64, 65, 156 ЖК УРСР, ч.1 ст. 405 ЦК України, коли ОСОБА_4 була власником зазначеного домоволодіння.

Оскільки при переході права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в місті Чернігові ОСОБА_4 зобов'язувалася його звільнити до 28 травня 2013 року, право користування у ОСОБА_5, ОСОБА_6 є похідним від прав ОСОБА_4, сервітут згідно ст. 402 ЦК України між ОСОБА_7 та відповідачами не встановлювався, тому відсутні правові підстави для визнання за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 право користування жилим будинком та господарськими спорудами, розташованими за адресою АДРЕСА_1

Оскільки в судовому засіданні не встановлено право ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користування жилим будинком та господарськими спорудами, розташованими за адресою АДРЕСА_1, тому позовні вимоги в частині вселення відповідачів в спірне приміщення і зобов'язання ОСОБА_7 передати ключі від вхідних дверей та внутрішніх дверей житлового будинку АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають.

Протиправність дій ОСОБА_7 16 жовтня 2013 року не були предметом позовних вимог, тому судом не надається оцінка дотримання вимог до ч.4 ст. 9 ЖК УРСР.

Клопотання ОСОБА_7 про поворот виконання рішення задоволенню не підлягає, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів вселення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до будинку АДРЕСА_1 на підстави рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05 грудня 2013 року, яке набрало законної сили згідно ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 09 січня 2014 року. В матеріалах справи наявна лише заява представника позивачів про видачу та отримання виконавчих листів ( том 1 а. с. 167). Доказів в розумінні ст. 57-59, 64 ЦПК України про примусове виконання судового рішення не надано, а тому суд позбавлений можливості вчинити дії згідно ч.2 ст. 380 ЦПК України.

Згідно ст. 88 ЦПК України понесені позивачами судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 16, 346, 402, 403, ч.1 ст. 405 Цивільного кодексу України, ст. 156 Житлового кодексу УРСР, ст. ст. 3, 10,11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 380 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

В задоволені позову ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права користування, вселення, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Відмовити у повороті виконання рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя К. В. Мороз