Рішення № 43561524, 10.04.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/11875/14

Провадження № 2/750/246/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2015 року м.Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого - судді Сапона А.В.,

при секретарі - Шиловій Ж.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - ОСОБА_2,

представників третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" про визнання поруки припиненою, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТ-Україна", Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Грандвіс",-

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк" (далі за текстом Позивач за первісним позовом) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (далі за текстом Відповідачі за первісним позовом) про дострокове стягнення за кредитним договором № 12К-60С від 30.09.2013 р.

До початку розгляду справі по суті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (далі за текстом Позивачі за зустрічним позовом) звернулись до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" про визнання Договорів поруки №12П-60С/1 та № 12П-60С/2" від 30.09.2013 року припиненими.

Відповідно до ст. 123 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин, задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Ухвалою суду до участі у справі в якості третіх осіб залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТ-Україна" та Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Грандвіс".

В судовому засіданні представник Позивача за первісним позовом позов підтримав, пояснив, що 30 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" (далі за текстом Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТ -Україна" далі за текстом Позичальник) було укладено Кредитний договір № 12К-60С (далі Кредитний договір), згідно якого Банк надав Позичальнику в користування грошові кошти (надалі Кредит) в сумі 413000 грн. 00 коп. з кінцевою датою повернення 29.09.2015 року.

Відповідно до п.п.1.2 п. 1 Кредитного договору виконання зобов'язань за цим договором забезпечується :

- Договором поруки № 12П-60С/1 від 30.09.2013 року, укладений між ПАТ "КБ "Південкомбанк", ТОВ "ДТ-Україна" та ОСОБА_5 (Відповідач 1),

- Договором поруки № 12П-60С/2 від 30.09.2013 року, укладений між ПАТ "КБ "Південкомбанк", ТОВ "ДТ-Україна" та ОСОБА_6 (Відповідач 2).

Згідно з укладеними Договорами поруки Поручителі (Відповідачі за первісним позовом) зобов'язались відповідати перед Кредитором (Позивачем за первісним позовом) за порушення Боржником (ТОВ "ДТ-Україна") умов Кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Кредитного договору, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, збитків у випадку невиконання чи неналежного виконання Боржником (ТОВ "ДТ-Україна") зобов'язань за Кредитним договором.

Станом на 12 листопада 2014 року загальна заборгованість ТОВ "ДТ-Україна" за кредитним договором складає 291 747 грн. 27 коп.

У зв'язку з простроченням ТОВ "ДТ-Україна" строків погашення кредиту та сплати процентів з Поручителів, як солідарних боржників, слід стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" заборгованість за Кредитним договором в розмірі 291 747 грн. 27 коп.

Представник Відповідачів по первісному позову в судовому засіданні проти позову заперечила, стверджувала, що між сторонами дійсно було укладено договори поруки, при цьому пояснила, що станом на 22 травня 2014 року зобов'язання ТОВ "ДТ-Україна" перед Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" припинені, отже і порука припиняється з припиненням забезпеченого зобов'язання.

В судовому засіданні представник Позивачів за зустрічним позовом (Відповідачів по первісному позову) зустрічні позовні вимоги підтримала та пояснила, що 22 травня 2014 року ТОВ "ДТ-Україна" (Боржник) звернулось до Банку та ПрАТ СК "Грандвіс" із заявою у якій просить негайно здійснити списання коштів з рахунку зазначеному у п. 1.2. Договору застави майнових прав на депозитний вклад № 123-60С/2 від 30.09.2013 року для погашення поточної заборгованості Позичальника за Кредитним договором № 12К-60С від 30.09.2013 року у розмірі залишку заборгованості по кредиту в цілому. Дана заява була погоджена з ПрАТ СК "Грандвіс".

ТОВ "ДТ-Україна" (Боржник) даною заявою поклав обов'язок виконання зобов'язань за кредитним договором на ПрАТ СК "Грандвіс" (оскільки це випливає зі змісту укладених договорів: кредитного, депозитного, застави), а Банк (Відповідач за зустрічним позовом) зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника ПрАТ "Грандвіс".

Тому, відбулося поєднання боржника та кредитора в одній особі. За таких умов слід вважати, що зобов'язання ТОВ "ДТ-Україна" перед Банком по Кредитному № 12К-60С від 30.09.2013 року припинені, отже і порука припиняється з припиненням забезпеченого зобов'язання.

Представник Відповідача за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечує та зазначає, що у Банку виникає право, а не обов'язок щодо звернення стягнення на предмет застави, а саме вилучення вкладу відповідно до ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу. Починаючи з 26.05.2014 року чинне законодавство України забороняє Банку здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог під час дії тимчасової адміністрації, а тому автоматичний перехід права на депозит ПрАТ "СК "Грандвіс" до ПАТ "КБ "Південкомбанк" не відбувся.

Представник ТОВ "ДТ-Україна" пояснив, що у зв'язку з погіршенням фінансового стану товариства, з метою недопущення ускладнень пов'язаних з виконанням взятих зобов'язань за Кредитним договором, 22 травня 2014 року ТОВ "ДТ-Україна" (Боржник) звернулось до Банку та ПрАТ СК "Грандвіс" із заявою у якій просить негайно здійснити списання коштів з рахунку зазначеному у п. 1.2. Договору застави майнових прав на депозитний вклад № 123-60С/2 від 30.09.2013 року для погашення поточної заборгованості Позичальника за Кредитним договором № 12К-60С від 30.09.2013 року у розмірі залишку заборгованості по кредиту в цілому. Дана заява була погоджена з ПрАТ СК "Грандвіс".

Банк цю заяву прийняв 22 травня 2014 року. Будь яких заперечень з приводу цієї заяви у Банку не було.

Представник ПрАТ СК "Грандвіс" пояснив, що дійсно 22 травня 2014 року було погоджено заяву ТОВ "ДТ-Україна" на адресу Банку щодо списання коштів з депозитного рахунку ПрАТ "СК "Грандвіс", майнові права на який було передано в заставу, для погашення поточної заборгованості Позичальника за Кредитним договором № 12К-60С від 30.09.2013 року у розмірі залишку заборгованості по кредиту в цілому. Представник ПрАТ СК "Грандвіс" не заперечував проти погашення поточної заборгованості Позичальника за Кредитним договором № 12К-60С від 30.09.2013 року у розмірі залишку заборгованості по кредиту в цілому. В цей же день, 22 травня 2014 року, ПрАТ СК "Грандвіс" на виконання доручення ТОВ "ДТ-Україна", керуючись п. 1.8 Договору банківського вкладу № 123Д-60Ю від 30 вересня 2013 року звернувся до Банку з заявою № 236 в якій доручив Банку здійснити списання коштів з депозитного рахунку для погашення заборгованості за Кредитним договором № 12К-60С від 30.09.2013 року.

Всі дії Банку свідчили про те, що він також не заперечує проти погашення заборгованості по Кредитному договору грошовими коштами розміщеними на депозитному рахунку ПрАТ СК "Грандвіс".

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

30 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТ -Україна" було укладено Кредитний договір № 12К-60С , згідно якого Банк надав Позичальнику в користування грошові кошти в сумі 413000 грн. 00 коп. з кінцевою датою повернення 29.09.2015 року для придбання транспортного засобу TOYOTA Land Cruiser 200 4,5 під 7.7 процентів річних.

Відповідно до п.п.1.2 п. 1. Кредитного договору виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором (повернення кредиту, сплата процентів за використання ним, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим Договором), забезпечується:

- Заставою транспортного засобу TOYOTA Land Cruiser 200 4.5 D комплектації Premium DLX ринковою вартістю 826 000 (вісімсот двадцять шість тисяч ) гривень 00 коп.;

- Заставою майнових прав на грошові кошти у сумі 413 000 (чотириста тринадцять тисяч) гривень 00 коп., розміщені ПрАТ "СК "Грандвіс" в Чернігівському відділенні ПАТ " КБ "Південокомбанк" згідно з договором банківського вкладу "Страховий" № 123Д-60Ю від 30 вересня 2013 року;

- Всім належним Позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України;

- Порукою фізичної особи ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

-Порукою фізичної особи ОСОБА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2;

Таким чином, зазначений кредит забезпечено Договором застави майнових прав N 123-60С/2 від 30 вересня 2013 року (далі за текстом Договір застави), укладений між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс", за яким Заставодавець - Приватне акціонерне товариства "Страхова компанія "Грандвіс", передало у заставу майнові права, а саме кошти в сумі 413000 грн. 00 коп. у забезпечення зобов'язань ТОВ "ДТ-Україна". Зазначену суму було розміщено в Чернігівському відділенні ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" за договором банківського вкладу "Страховий" № 123Д-60Ю від 30 вересня 2013 року (Договір банківського вкладу).

Відповідно до п.5.4. п. 5 Договором застави майнових прав передбачено, що звернення стягнення на предмет застави (майнові права на депозитний вклад, що розміщений на рахунку №26526027925006, відкритому в Чернігівському відділенні ПАТ "КБ "Південомбанк") здійснюється Заставодержателем у порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про заставу", а саме шляхом відступлення Заставодавцем Заставодержателю права вимоги, що випливає із заставленого права. У разі настання обставин, передбачених цим Договором та відповідно до яких у Заставодержателя з'являється безумовне право на звернення стягнення за цим договором, сторони домовилися, що право вимоги, що є Предметом застави за цим Договором, автоматично переходить до Заставодержателя. При цьому, уступка права вимоги за основним договором здійснюється на підставі цього договору і не потребує укладення сторонами будь-яких додаткових угод. Сторони домовилися, що у разі настання обставин, передбачених цим Договором, Банк без будь-яких додаткових узгоджень із Заставодавцем здійснює списання коштів (на підставі меморіального ордеру) з рахунку, зазначеному в п. 1.2. цього договору, із зарахуванням цих коштів в рахунок виконання зобов'язань, забезпечених заставою.

Крім того, п. 1.8 Договору банківського вкладу № 123Д-60Ю від 30 вересня 2013 року, передбачено, що вкладник доручає банку відповідно до ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", здійснити договірне списання коштів з вкладного (депозитного) рахунку, зазначеного в п.п. 1.1 цього договору, в сумі заборгованості позичальника за кредитним договором в межах суми, зазначеної в п. 1.9 цього договору. При цьому, вкладник доручає банку від імені вкладника підписувати будь-які документи, якщо їх оформлення буде необхідне до вимог нормативно-правових актів НБУ для виконання доручення, передбаченого цим пунктом договору.

Зазначене свідчить, що сторони узгодили порядок стягнення на предмет застави (депозитний вклад) та виконання доручення вкладника, що призводить до припинення кредитного зобов'язання та припинення договорів поруки.

З даними приписами Договору застави майнових прав кореспондуються приписи п. 4 Договорів поруки, відповідно до яких ці договори діють до моменту виконання в повному обсязі Боржником та/або Поручителям зобов'язань за основним Договором.

Підпунктами 3.3.6., 3.2.8. п. 3 Кредитного договору Сторони передбачили події (випадки) з настанням яких у Позичальника виникає обов'язок достроково повернути наявну заборгованість за Кредитом та сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, які пов'язані з цим Договором. До таких подій зокрема відносяться погіршення фінансового стану Позичальника.

За положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора (ст. 511 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам (ст. 528 ЦК України).

Відповідно до ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

22 травня 2014 року ТОВ "ДТ-Україна" враховуючи погіршення свого фінансового стану, з метою належного виконання своїх зобов'язань як за кредитним договором так і за договором поруки, діючи добросовісно та передбачаючи виникнення в майбутньому труднощів у погашенні кредиту, до настання строку погашення кредиту, звернулось до Банку з письмовою заявою у якій поклав обов'язок по погашенню кредитної заборгованості на ПрАТ Ск "Грандвіс" шляхом здійснення списання коштів з рахунку зазначеному у п.1.2. Договору застави майнових прав на депозитний вклад № 123-60С/2 від 30.09.2013 року для погашення поточної заборгованості за Кредитним договором № 12К-60С від 30.09.2013 року у розмірі залишку заборгованості по кредиту в цілому. Дана заява була погоджена з ПрАТ СК "Грандвіс".

Станом на 22 травня 2014 р. грошові кошти у сумі 292541,69 грн. розміщені в Чернігівському відділенні ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" за договором банківського вкладу "Страховий" № 123Д-60Ю від 30 вересня 2013 року. Майнові права цей депозитний вклад за Договором застави майнових прав N 123-60С/2 від 30 вересня 2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс", було передано Банку.

Таким чином, Банк мав реальну можливість належним чином виконати взяті на себе зобов'язання та прийняти виконання запропоноване за ТОВ "ДТ-Україна" ПрАТ СК "Грандвіс".

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 613 ЦК України у тому разі, якщо кредитор відмовляється прийняти належне виконання зобов'язання, запропоноване боржником або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку, кредитор вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора ( ч.ч. 2, 4 ст. 613 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

За ч. 2 ст. 33 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, задоволення забезпеченої обтяженням вимоги обтяжувача здійснюється шляхом переказу йому грошової суми, достатньої для повного задоволення цієї вимоги. Такий переказ може здійснюватися банком у порядку договірного списання. Якщо на момент звернення стягнення грошові кошти, які є предметом забезпечувального обтяження, знаходяться у володінні обтяжувача і їх сума перевищує розмір забезпеченої обтяженням вимоги, обтяжувач зобов'язаний повернути надлишок боржнику.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що боржник має право вимагати від кредитора (в даному випадку Банку) прийняти виконання запропоноване за боржника ПрАТ СК "Грандвіс" та списати грошові кошти, які перебувають на депозитному вкладі ПрАТ СК "Грандвіс" у цьому ж банку.

При цьому звернення стягнення на предмет застави - грошові кошти, які перебували на депозитному рахунку у Банку не потребували укладення сторонами будь-яких додаткових угод. Сторони домовилися, що Банк без будь-яких додаткових узгоджень із Заставодавцем здійснює списання коштів (на підставі меморіального ордеру) з рахунку, зазначеному в п. 1.2. цього договору, із зарахуванням цих коштів в рахунок виконання зобов'язань, забезпечених заставою.

Крім того п. 1.8 Договору банківського вкладу № 123Д-60Ю від 30 вересня 2013 року, передбачено, що вкладник доручає банку відповідно до ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", здійснити договірне списання коштів з вкладного (депозитного) рахунку, зазначеного в п.п. 1.1 цього договору, в сумі заборгованості позичальника за кредитним договором в межах суми, зазначеної в п. 1.9 цього договору. При цьому, вкладник доручає банку від імені вкладника підписувати будь-які документи, якщо їх оформлення буде необхідне до вимог нормативно-правових актів НБУ для виконання доручення, передбаченого цим пунктом договору.

При цьому без вчинення Банком певних дій, а саме: зарахування зазначених депозитних коштів, які перебували у розпорядженні і заставі Банку, на погашення кредиту на підставі заяв ТОВ "ДТ-Україна" та ПрАТ "СК "Грандвіс" про перерахування цих коштів (з рахунку зазначеному в п. 1.2. Договору застави на погашення кредиту ТОВ "ДТ-Україна") ні боржник, ні майновий поручитель не могли своєчасно належно виконати своїх зобов'язань.

На підтвердження своїх доводів Відповідачі за первісним позовом (Позивачі за зустрічним позовом) надали документи про звернення до Банку ТОВ "ДТ-Україна" та ПрАТ СК "Грандвіс" від 22 травня 2014 року з відповідною вказівкою про погашення кредиту за рахунок депозитних коштів, що знаходяться у володінні обтяжувача - заставодержателя.

26 травня 2014 року Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 37 розпочато процедуру виведення ПАТ "КБ "Південкомбанк" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 26 травня по 25 серпня 2014 року включно, а рішенням цієї ж дирекції від 15 серпня 2014 року № 71 строк тимчасової адміністрації ПАТ "КБ "Південкомбанк" продовжено до 25 вересня 2014 року.

Посилання Позивача за первісним позовом (Відповідача за зустрічним позовом) на наявність ліквідаційної процедури у Банку не заслуговують на увагу суду, оскільки заяви ТОВ "ДТ-Україна" та ПрАТ СК "Грандвіс" надійшла до Банку 22 травня 2014 року, тобто до впровадження тимчасової адміністрації у Банку, а отже умови належного виконання Банком своїх зобов'язань за укладеними договорами, тобто звернення стягнення на предмет застави було б проведено в межах положень законодавства та умов укладених правочинів.

Крім цього, з жодної норми права, якими регулюються спірні правовідносини, не випливає, що відкликання ліцензії на здійснення банківської діяльності та запровадження ліквідаційної процедури у Банку фактично позбавляє Банк, що ліквідується, права здійснити перерахування коштів з депозитних рахунків вкладника на погашення цьому ж Банку заборгованості за кредитним договором.

За таких умов, суд приходить до висновку, що 22 травня 2014 року Банк отримавши заяву ТОВ "ДТ-Україна", погоджену з ПрАТ СК "Грандвіс" та заяву ПрАТ СК "Грандвіс" про здійснення списання коштів з рахунку зазначеному у п.1.2. Договору застави майнових прав на депозитний вклад № 123-60С/2 від 30.09.2013 року для погашення поточної заборгованості за Кредитним договором № 12К-60С від 30.09.2013 року у розмірі залишку заборгованості по кредиту в цілому, був зобов'язаний здійснити списання грошових коштів з депозитного рахунку ПрАТ "СК "Грандвіс" та направити їх на погашення поточної заборгованості за Кредитним договором.

Відсутність будь яких заперечень з боку Банку стосовно заяв ТОВ "ДТ-Україна" та ПрАТ СК "Грандвіс" свідчить про те, що своєю поведінкою Банк засвідчив свою згоду на списання грошових коштів з депозитного рахунку ПрАТ "СК "Грандвіс" та направлення їх на погашення поточної заборгованості за Кредитним договором (ст. 205 ЦК).

Зазначене свідчить, що 22 травня 2014 року в правовідносинах, що виникли між ПАТ "КБ "Південкомбанк"" та ТОВ "ДТ-Україна", відбулося поєднання боржника і кредитора в грошовому зобов'язанні.

На підставі ст. 606 ЦК України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Враховуючи, що законодавство України не ототожнює поняття правочин та зобов'язання, зокрема, один правочин може містити в собі декілька зобов'язань; в розумінні ст. 606 ЦК України припиняється саме зобов'язання.

Укладені правочини, в яких є одні і ті ж зобов'язання один щодо одного, а саме грошові зобов'язання, підлягають припиненню у зв'язку з поєднанням в зобов'язаннях боржника і кредитора в одній особі.

За таких умов, припинення зобов'язань за Кредитним договором тягне за собою припинення зобов'язань за Договорами поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

За змістом ст.ст. 559, 598 ЦК України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, за якого в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що у первісному позові слід відмовити, а зустрічний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст., 3, 10, 60, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" про визнання поруки припиненою - задовольнити.

Визнати припиненим Договір поруки № 12П-60С/1 укладений 30 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Півдпенкомбанк" та ОСОБА_5.

Визнати припиненим Договір поруки № 12П-60С/2 укладений 30 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Півдпенкомбанк" та ОСОБА_6.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області протягом десяти днів, у порядку, передбаченому ст.ст. 294-296 ЦПК України.

Суддя А.В.Сапон