Рішення № 43561097, 25.03.2015, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/17471/14-ц

Провадження № 2/520/155/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2015 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді - Луняченка В.О.

при секретарі - Нефедової Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

18.12.14 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Імексбанк» про захист прав споживачів, в якому просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 93028,53 (дев'яносто три тисячі двадцять вісім грн. 53 коп.) гривень.

Представник позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, діюча на підставі довіреності, надала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить його задовольнити та розглядати справу за її відсутністю, а також не заперечує проти заочного розгляду справи.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи заяв про можливість розгляду справи за відсутністю представника відповідача, суду не надав та не заявляв.

Відповідно до ст. ст. 224, 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню виходячи з наступного.

26 травня 2011 року між ОСОБА_1, з однієї сторони, та Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК» в особі директора філії АТ ІМЕКСБАНК у м. Одеса Чегодаря В'ячеслава Володимировича, з другої сторони, було укладено Договір № 990366256 на відкриття та обслуговування банківського рахунку (поточного) в національній валюті фізичної особи та про розрахункове обслуговування операцій фізичних осіб з пластиковими платіжними картками НСМЕП.

Предметом договору є відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_2 у національній валюті

У відповідності до п. 1.1. Договору Банк зобов'язується приймати за зараховувати на рахунок тільки суми пенсій та інших грошових коштів, що надходять ОСОБА_1 від органів Пенсійного фонду України та органів соціального захисту населення України, а також виконувати його розпорядження про перерахуванню та видачі відповідних сум з рахунка.

Також у відповідності до п.6.3.4. Договору Банк зобов'язується здійснювати ОСОБА_1 видачу готівкових коштів не пізніше двох днів із дня надходження заявки.

27 листопада 2014 року позивач звернувся у відділення банку за адресою АДРЕСА_1 із проханням видати з його рахунку належну йому пенсію, на що отримав відмову банку, без пояснення причини. У зустрічі із керівництвом також було відмовлено.

Пластиковою карткою, яка була видана позивачу на підставі договору позивач також не маю змоги скористуватися, оскільки банкомати банку не працюють, а термінали у продовольчих магазинах банк взагалі ліквідував.

Таким чином позивач позбавлений права передбаченого п. 6.2.1. договору самостійно розпоряджатись пенсією на своєму рахунку. У відповідності з випискою отриманою з установи Банку від 04 грудня 2014 року залишок на рахунку позивача станом на 04.12.2014р. становить 60657,76 грн. (шістдесят тисяч шістсот п'ятдесят сім гривень сімдесят шість копійок). Накопичення пенсії відбувалась більш року і зараз всупереч всім можливим правовим та людським нормам позивач позбавлений власних пенсійних коштів.

Весь цей час ПАТ «Імексбанк» незаконно утримує грошові вклади позивача, при цьому не нараховує відсотків, а використовує їх на свій розсуд отримуючи дохід.

Неповернення грошових вкладів позивачеві в добровільному порядку, порушує права позивача як споживача, що і стало причиною для звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1063 ЦК України фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.

Так, у відповідності до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник (Відповідач) не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання .

Так, ст. 611 ЦК України встановлює, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХП від 12.05.І991р. споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом визначає наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи зазначені обставини та вказані норми чинного законодавства, а також те, що ПАТ «Імексбанк» фактично відмовилося виконати у добровільному порядку прийняті на себе зобов'язання з повернення коштів, вимоги про захист порушеного права шляхом примусового їх стягнення є обґрунтованими.

Також, враховуючи умови договорів та положення ст. 1061 ЦК України, є обґрунтованими вимоги щодо стягнення з відповідача відсотків за користування депозитними коштами.

Суд, також приймає до уваги п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року №5, якій свідчить про те, що оскільки ЗУ «Про захист прав споживачів» не визначає певних меж своєї дії, судом слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян ( у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій…).

Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Крім того, частиною статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» закріплено, що при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У свою чергу, з приводу неправомірних дій відповідача була принижена честь позивача та неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 спричинено моральні страждання які він оцінює в 5000 гривень, оскільки моральні переживання у віці - 90 років, також не минулися безслідно.

Всього борг банку становить 93028,53 гривень з яких сума простроченого платежу 60657,76 гривень, 3% річних - 74,78 гривень, моральна шкода- 5000 гривень, які позивач просить стягнути з відповідача.

Частина 1 ст. 88 ЦПК України регламентує те, що якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідачів в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, у зв'язку з чим з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 3654 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 79, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 223-226, 294 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 1058, 1060, 1061, 1166 ЦК України суд, - В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про захист прав споживача - задовольнити

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Імексбанк» (65058, м.Одеса, пр.-т Шевченко, 8-а МФО 388584 ОКПО 33658252) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІІН НОМЕР_1) грошові кошти у розмірі 93028,53 ( дев'яносто три тисячі двадцять вісім грн.. 53 коп.) гривень з яких сума простроченого платежу 60657,76 гривень, 3% річних - 74,78 гривень, моральна шкода- 5000 гривень.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Імексбанк» (65058, м.Одеса, пр.-т Шевченко, 8-а МФО 388584) в дохід держави судовий збір у розмірі 3654 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Київським районним судом м. Одеси за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя Луняченко В. О.