Ухвала суду № 43560978, 14.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/7462/14-к 14.04.2015 14.04.2015 14.04.2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі колегії суддів судової палати в кримінальних справах:

Пісного І.М. Дзюби Ф.С. Фаріонової О.М.

секретаря судового засідання: Борейко Д.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12014150040004851, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 лютого 2015 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Миколаєва, не працює, раніше не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

- за ч. 1 ст. 115 КК України,

за участі:

прокурора: Кучеренко Д.С.

обвинуваченого: ОСОБА_4

захисника: ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

Провадження № 11-кп/784/262/15 Головуючий у першій інстанції: Захарченко Д.В.

Категорія: ч. 1 ст. 115 КК України Доповідач в апеляційній інстанції: Пісной І.М.

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції

Обвинуваченим ОСОБА_4 подана апеляційна скарга, в якій він просить вирок суду змінити, призначити йому більш м'яке покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.

Вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

На обґрунтування доводів апеляційної скарги обвинувачений послався на те, що вирок суду першої інстанції є занадто суворим. Вказав, що при призначенні покарання судом не в достатній мірі враховано пом'якшуючі обставини - повне визнання вини, щире зізнання та розкаяння, активне сприяння слідству у розкритті кримінального правопорушення, особистий виклик ним швидкої медичної допомоги та міліції на місце вчинення кримінального правопорушення. Стверджує, що судом безпідставно визнано як обтяжуючу обставину - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, оскільки даний факт документально не підтверджений. Крім того, просив врахувати дані, що характеризують його особу, а саме: відсутність судимостей, позитивну характеристику за місцем роботи, стійкі соціальні зв'язки з батьками похилого віку та повнолітньою донькою, має низку хронічних захворювань: гепатит, панкреатит, туберкульоз.

Обставини, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що 08.09.2014р. близько 14 год. ОСОБА_4, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, з метою позбавлення життя ОСОБА_8, за допомогою ножа наніс потерпілій не менше 5 ударів в область грудної клітини, живота та кінцівок, спричинивши колено-різані рани, одна з яких у вигляді проникаючої колено-різаної рани грудної клітини зліва з пошкодженням аорти, що супроводжувалося масивною зовнішньою кровотечею і тампонадою серцевої сорочки, з наступним розвитком геморагічного шоку, заподіяло смерть ОСОБА_8 на місці вчинення кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_4 судом кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується

Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу обвинуваченого з підстав, викладених в ній; прокурора, який просив залишити вирок суду без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення; дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого в скоєнні вказаного у вироку кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за обставин встановлених судом, - відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, аналіз яких наведений у вироку та ніким з учасників процесу не оспорюється.

Покарання призначено судом у повній відповідності з вимогами ст.ст. 65-67 КК України з урахуванням тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, який не судимий, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується негативно, за місцем попередньої роботи - позитивно; пом'якшуючих обставин - щирого каяття, обтяжуючої обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, що в силу ч. 5 ст. 12 КК України визнається особливо тяжким злочином.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Призначивши обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, суд першої інстанції з врахуванням всіх даних про особу та обставин справи, призначив покарання в межах санкції статті, та не в максимально можливому розмірі.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що згідно з довідкою Миколаївської обласної психіатричної лікарні № 1 (а.с. 28), ОСОБА_4 на обліку у лікаря психіатра не перебуває, проте в 2012 році проходив стаціонарне лікування з діагнозом: психотичний розлад, переважно бредовий, внаслідок зловживання алкоголем. ОСОБА_4 раніше не судимий (вимога про судимість на а.с. 130), за місцями попереднього працевлаштування характеризується позитивно (а.с. 132, 134). З довідки-характеристики за місцем проживання, складеної ст. ДІМ Ленінського РВ вбачається, що ОСОБА_4 характеризується негативно, не працює, зловживає спиртними напоями, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, влаштовував скандали зі співмешканкою. Батьки обвинуваченого є особами похилого віку (ксерокопії пенсійних посвідчень на а.с. 136). Згідно з повідомленням хірургічного відділення № 1 МЛШМД (а.с. 121), виписки з медичної карти стаціонарного хворого від 30.07.2014р. (а.с. 123), ОСОБА_4 страждає на хронічний панкреатит, після лікування в липні 2014р. - виписаний в задовільному стані. Також, з довідки обласної інфекційної лікарні (а.с. 142) вбачається, що обвинувачений страждає на вірусний гепатит В легкого протікання. Жодних даних, які б підтверджували доводи апелянта про те, що він хворий на туберкульоз - в матеріалах справи немає, дані про те, що він не може, в разі виникнення потреби, проходити лікування в умовах утримання в місцях відбування покарання, також відсутні.

Стосовно тверджень обвинуваченого з приводу щирого каяття, активного сприяння ним розкриттю злочину, то всі зазначені обставини були належним чином враховані судом першої інстанції при призначенні міри покарання, та суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. Підтримання обвинуваченим міцних соціальних зв'язків також не може вплинути на вид та розмір призначеного покарання, оскільки дані про наявність в нього утриманців відсутні, крім того, з 2012 року ОСОБА_4 не працює, і, очевидно, не спроможний забезпечити ні себе особисто, ні допомогти матеріально батькам похилого віку, ні повнолітній донці. Тому, підстави для пом'якшення покарання відсутні.

Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що на момент вчинення кримінального правопорушення він перебував у стані алкогольного сп'яніння, спростовуються його особистими поясненнями, наданими в судовому засіданні 20.11.2014р. (робоча копія фонограми аудіозапису судового засідання, та журнал судового засідання з елементами протоколу (а.с. 163-164)), які і були покладені судом в основу вироку. Згідно даних пояснень, 08.09.2014р. обвинувачений разом із ОСОБА_8 вживали самогон, який зберігався в нього в квартирі в пляшці ємністю 0,75л.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що підстав для зміни або скасування вироку не вбачається.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 лютого 2015 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

І.М.Пісной Ф.С.Дзюба О.М.Фаріонова