Справа № 127/5770/15-а
Провадження №2-а/127/275/15
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" квітня 2015 р. м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І. Е., розглянувши у скороченому провадженні в місті Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, -
В С Т А Н О В И В:
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій.
Позов мотивований тим, що з 01.10.2009року позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». Проте, в процесі розрахунку пенсії відповідачем було допущено ряд помилок, внаслідок чого пенсійні виплати менші, ніж мають бути відповідно до Законів України. 11.03.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». Однак, у проведенні перерахунку пенсії позивачу було відмовлено. До розрахунку пенсії позивача не були взяті до уваги інші виплати, які входили до складу заробітної плати, з яких сплачувались страхові внески, а саме: індексація заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення та соціально-побутові потреби. Такі дії відповідача, на думку позивача, є неправомірними та такими, що суперечать чинному законодавству.
Вище викладене й стало підставою для звернення позивача до суду із вимогами про визнання неправомірними дій відповідача щодо виключення зі складу заробітної плати, з якої нараховується пенсія, сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексації; зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 01.10.2009 року згідно ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 89 % заробітної плати, включивши до складу заробітної плати, з якої проводиться нарахування пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексацію.
Ухвалою суду від 30.03.2015 рокупозовні вимоги заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду залишені без розгляду.
Відповідачем у десятиденний строк з дня одержання ухвали суду від 30.03.2015 року та копій документів суду були надані заперечення проти позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд прийшов до висновку про задоволення вимог позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці та отримує пенсію з 01.10.2009 року згідно Закону України «Про державну службу».
11.03.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».
У відповідь на звернення позивача управлінням Пенсійного фонду України в м. Вінниці надано відповідь № 37/с-2 від 20.03.2015 року, відповідно до якої позивачу відмовлено в перерахунку пенсії на тій підставі, що згідно із ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок, інші виплати не відносяться до надбавок, передбачених законом, а тому не враховуються до заробітної плати із якої обчислюється розмір пенсії державного службовця.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиній внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавку за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Частина 7 ст. 33 Закону «Про державну службу» встановлює, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року за № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальне звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» враховується в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.
відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідне до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та Наказу Державного комітету статистики України № 5 «Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати» від 13 січня 2004 року структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у тому числі компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, суми виплат, пов'язані з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога, яка надається всім або більшості працівників, та виплати соціального характеру.
Таким чином, матеріальна допомога та виплати, пов'язані з індексацією заробітної плати, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні враховуватись при обчисленні розміру пенсії.
Вищевказаний висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною в Постанові від 20.02.2012 року у справі 21-430а11. Так, за правилами ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для усіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Лише в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
При вирішенні даної конкретної справи, суд також керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд прийшов до висновку, що відповідач, в даному випадку, не діяв у відповідності до Конституції України та законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Оскільки позивачем нечітко викладені вимоги позову, які не у повній мірі захищають порушене право позивача, суд, на підставі ч. 2 ст. 162 КАС України приймає іншу постанову, якою визнає протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 включити до розрахунку заробітної плати для обчислення його пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», суми матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексаціїзаробітної плати.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нарахування пенсії, перерахунок пенсії та її виплата здійснюється з часу звернення особи за таким перерахунком та виплатою.
Оскільки при обчисленні розміру пенсії позивача станом на час її призначення, відповідач мав би включитидо розрахунку заробітної плати суми матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, та враховуючи те, що позивач звернувся до суду лише 26.03.2015 року і ухвалоюсуду від 30.03.2015 рокупозовні вимоги за період з 01.10.2009 року по 26.09.2014 року залишені без розгляду, то суд вважає, що перерахунок пенсії необхідно здійснити з 26.09.2014 року.
Отже, встановлене судом порушене право позивача підлягає відновленню, а тому суд зобов'язує управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 як державному службовцю з 26.09.2014 року, включивши до розрахунку заробітної плати для обчислення його пенсії суми матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексаціїзаробітної плати відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», а також виплатитизаборгованість з 26.09.2014 року з урахуванням виплачених сум раніше.
Позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про оплату праці», ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розміру заробітку для обчислення пенсії», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 66, 84 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 2, 4, 6-12, 70-72, 86, 94, 159-163, 183-2, ч. 1 ст. 244-2 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 включити до розрахунку заробітної плати для обчислення його пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», суми матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексаціїзаробітної плати.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 як державному службовцю з 26.09.2014 року, включивши до розрахунку заробітної плати для обчислення його пенсії суми матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексаціїзаробітної плати відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», а також виплатитизаборгованість з 26.09.2014 року з урахуванням виплачених сум раніше.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя:
Судове рішення № 43560803, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 14.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/5770/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: