Ухвала суду № 43558990, 22.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9260/14 Справа № 206/5996/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Кушнірчук Р. О. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Болтунової Л.М., Тамакулової В.О.,

при секретарі - Завідоновій К.Д.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенська Інна Романівна, Самарський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А НО В И Л А :

У вересня 2014 року ОСОБА_2. звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 26 серпня 2014 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р. на підставі договору застави майна №769/а, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. 19 грудня 2007 року за реєстровим номером № 2267.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2014 року позов задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ПАТ "Державний ощадний банк України", посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19 грудня 2007 року між ВАТ "Державний ощадний банк України", правонаступник якого є ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №769/2, згідно якого Банк надав позивачу креди в розмірі 168862 грн. 55 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 10,5 % річних, з кінцевим терміном повернення 18 грудня 2014 року.

Крім того в забезпечення зобов'язань за вказаним кредитним договором між цими особами 19 грудня 2007 року було укладено договір застави майна № 769/2а який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. за реєстровим номером № 2267, відповідно до якого предметом застави був транспортний засіб (автомобіль) марки MITSUBISHI OUTLENDER, колір сріблястий, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 (а.с.22-28).

В подальшому, 26 серпня 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р. було вчинено виконавчий напис на підставі вказаного договору застави майна №769/2а, яким було звернено стягнення на автомобіль марки MITSUBISHI OUTLENDER, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 у зв'язку із наявністю заборгованості за Кредитним договором у розмірі 83088,26 грн., та цього ж дня Самарським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції за постановою ВП № 44517694 було відкрито виконавче провадження на підставі цього виконавчого напису нотаріуса (а.с.5, 6), та 29 серпня 2014 року державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна, зокрема накладено арешт та описано спірний автомобіль (а.с.36-37).

Також, як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Заводьського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 травня 2014 року по справі за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто із останнього на користь Банку заборгованість за кредитним договором №769/2 від 19 грудня 2007 року в розмірі 71219 грн. 41 коп. Проте як вбачається з ухвали цього ж суду від 20 серпня 2014 року вказане заочне рішення скасовано та призначено справу до розгляду та на даний час ця справа не розглянута (а.с. 7, 8)

Відповідно до вимог ст. 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача.

Статтями 34, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчий напис за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, і що з дня виникнення права на вимогу минуло не більше трьох років.

Відповідно до 89 Закону України "Про нотаріат" визначено зміст виконавчого напису. Так, у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян),номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом та печаткою нотаріуса.

Частиною 2 п. 284. Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказу МЮ України від 03 березня 2004 року зазначено, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України, а главою 12 наказу МЮ України № 296/5 від 22 лютого 2012 року "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" встановлено, що захист цивільних прав

здійснюється нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису. Виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він має бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріального документа.

А статтею 1 Постанови КМУ від 29 червня 1999 р. № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" встановлено, що для одержання виконавчого напису кредитором подається:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи оскаржуваний виконавчий напис не містить інформації про строк (період), за який виникла та існує заборгованість, про дату та факт вручення боржникові письмової вимоги із зазначенням суми, на яку вона була видана, інших доказів безспірності та наявності заборгованості позивача перед відповідачем.

Пред'явлена нотаріусу сума 83088,26 грн для вчинення виконавчого напису не може бути обґрунтованою, оскільки позивач не отримував вимогу банку, яка є обов'язковою передумовою для звернення стягнення на предмет застави, а ухвалене 23 травня 2014 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська заочне рішення за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_2, яким було стягнуто з позивача суму саме в розмірі 71219,41 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 769/2 від 19 лютого2007 року, в подальшому було скасовано та призначено справу до розгляду та спір по якій на теперішній час не вирішено.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, це рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права та відсутні підстави для його скасування.

Доводи апеляційної скарги Банку про незаконність рішення суду суттєвими не являються, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Також доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, та фактично є незгодою з висновками суду по оцінці наданих доказів та існуючих обставин справи, тож суд дійшов вірного висновку щодо необхідності задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи, районним судом були виконані всі вимоги процесуального закону, спір вирішено у відповідності з нормами матеріального та процесуального права. Рішення є обґрунтованим, з повним відображенням обставин, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є правильними.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" відхилити.

Рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська області від 23 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий М.О. Макаров

Судді Л.М. Болтунова

В.О. Тамакулова