Рішення № 43558979, 22.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/7776/12 Справа № 2/0427/2172/12 Головуючий у 1 й інстанції - Городецький Д.І. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Болтунової Л.М., Тамакулової В.О.,

при секретарі - Завідоновій К.Д.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 червня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № SAMDN42000007904798 від 27 листопада 2006 року у розмірі 11249 грн. 06 коп., посилаючись на те, що відповідач не виконує умови кредитного договору, у зв'язку з чим і виникла вказана заборгованість.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 червня 2014 року в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позов у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності, а також судовим наказом вже стягнута сума заборгованості.

Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, оскільки вони не відповідають обставинам справи, зроблені при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, а тому, рішення відповідно до п.п. 1,3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27 листопада 2006 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № SAMDN42000007904798 у формі заяви, згідно якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 250 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 36,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, підтверджується підписом у заяві

Відповідно до п.9.12 умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформувала іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін, а п. 6.6 умов надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених цим договором.

Згідно п.п. 6.6, 8.6 умов надання банківських послуг - у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500грн.+5% від суми позову.

Відповідно до судового наказу, виданого 01 вересня 2008 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетрвоської області стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за вказаним кредитоним договором в сумі 5386 грн. 44 корп., з яких-заборгованість за кредитом в розмірі 3996 грн. 62 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 1389 грн. 82 коп.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи після видання судового наказу відповідач невиконувала умови кредитного договору, зв'язку з чим заборгованість за ним згідно розрахунку, наданого позивачем, станом на 31 січня 2014 року склала 11249 грн., яка складається з: 10237 грн. 64 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 500 грн.- штраф (фіксована частина); 511 грн. 86 коп.- штраф (процентна складова)

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а згідно статтей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог з підстав наявності судового наказу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2008 року, яким з ОСОБА_2 стягнута на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 5386 грн. 44 коп., суд першої інстанції не взяв до уваги, що зазначеним рішенням було стягнуто заборгованість, яка утворилася станом на 04 серпня 2008 року.

Згідно статтей 598, 599 ЦК України договірні зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, а саме: виконанням цього зобов'язання, проведеним належним чином.

Крім того, ч.1 ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржниками, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останніх від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, оскільки належним виконанням зобов'язання є виконання, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Також колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про пропуск позивачем строку позовної давності безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів справи відповідач періодично сплачувала кредитні кошти, зокрема здійснила останній платіж саме 27 січня 2014 року, про що зазначено в самому розрахунку заборгованості за кредитним договором, а тому підстави для застосування ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України відсутні оскільки позивачем цей строк не пропущено.

У зв'язку з тим, що доказів погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором суду не надано, слід вважати, що договірні відносини належним чином не виконані, а тому вони не можуть вважатись припиненими, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання, а кредитор не позбавлений права на отримання процентів за користування кредитом на теперішній час, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а рішення суду скасуванню

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів, відповідно до ст. 88 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір в розмірі по 243 грн. 60 коп., які були сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду.

На підіставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по процентам за користування кредитом за кредитним договором в сумі 10237 грн. 20 коп., а також штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в розмірі 511 грн. 86 коп., а всього 11249 грн. 06 коп. та судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий М.О. Макаров

Судді Л.М. Болтунова

В.О. Тамакулова

м. Дніпропетровськ