Ухвала суду № 43558950, 29.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7871/14 Справа № 206/5167/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Сухоруков А.О. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Болтунової Л.М., Тамакулової В.О.,

при секретарі - Завідоновій К.Д.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року ПАТ КБ "Надра" звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути солідарно із відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 108392,12 доларів США, що в еквіваленті становить 866378,22 грн. та судові витрати по справі у сумі 3441,00 грн., посилаючись на те, що відповідачі не виконують умови кредитного договору № 843511/ФЛ від 26 червня 2007 року, укладеного між ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_3, відповідно до якого останній було надано кредит у розмірі 61124,00 доларів США в порядку та умовах, визначених договором, зі сплати 14,49% річних з кінцевим терміном повернення 12 червня 2028 року та договору поруки № 843511/ФЛ-П від 26 червня 2007 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 за яким останній поручився перед Банком за виконання позичальником умов кредитного договору.

Заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2013 року позов задоволено та ухвалено стягнути солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором № 843511/ФЛ від 26 червня 2008 року, що утворилася станом на 01 квітня 2013 року та складається із: заборгованості по сплаті кредиту у розмірі 60294,39 доларів США, відсотків за користування кредитом в сумі 36761 доларів США, пені в розмірі 5224,33 доларів США, а всього 102279,72 доларів США, що в еквіваленті становить 817521 грн. 80 коп., а також вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, вказуючи на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 червня 2008 року між ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ КБ "Надра", та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 843511/ФЛ, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 61124 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14,49 % річних та строком погашення до 12 червня 2028 року (а.с.6-8).

У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 26 червня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №843511/ФЛ-П, відповідно до якого поручитель поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору. Поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (а.с.9).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із умовами зазначеного договору сплата основної суми кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами, сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, протягом дії договору до виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Зобов'язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому ст.533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті під час здійснення розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб., а згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із п.1.1 Договору поруки поручитель зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_3 кредит у вищевказаному розмірі, проте відповідачі свої зобов'язання не виконали, отримані кредитні кошти своєчасно в установленому розмірі не вносили, а в подальшому з грудня 2012 року взагалі перестали погашати кредит, у зв'язку з чим відповідно до розрахунку суми заборгованості за кредитним договором, станом на 01 квітня 2013 року, вони мають заборгованість в розмірі 866378 грн. 22 коп., що еквівалентно 108392,12 доларів США, з яких заборгованість за кредитом - 60294,39 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 481933 грн. 06 коп.; заборгованість по відсоткам - 36761 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 293830 грн. 67 коп.; пеня в розмірі 5224,33 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 41758 грн. 07 коп., штраф за невиконання зобов'язань за кредитним договором в сумі 6112,40 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 48856 грн. 41 коп. (а.с. 10).

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги про незаконність рішення суду, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

За змістом ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України право особи на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу обмежується позовною давністю. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Однак сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови в позові.

Як вбачається з матеріалів справи вказаний вище кредитний договір укладено 26 червня 2008 року на строк до 12 червня 2028 року, тобто строк кредитного договору не закінчено, а позивач у зв'язку з порушенням зобов'язань за вказаним договором скористався своїм правом на звернення до суду для захисту своїх прав в межах дії кредитного договору, а тому строк позовної давності ним не пропущено.

Крім того доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 про те, що умови кредитного договору є несправедливими, колегія суддів вважає необґрунтованими, відповідачі при укладенні кредитного договору ніяких претензій чи вимог Банку не ставили, а в подальшому підписавши кредитний договір та договір поруки в силу ст.ст. 526, 527, 530, 533 ЦК України зобов'язані виконувати умови кредитного договору, але вони ухилилися від виконання своїх зобов'язань, у зв'язку з чим і виникла вказана вище заборгованість.

Інші доводи апелянта у скарзі про неправильне застосування норм матеріального та процесуального права фактично зводяться до одностороннього тлумачення регулюючого спірні правовідносини законодавства лише на свою користь та до переоцінки тих доказів, яким суд дав належну оцінку у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні у судовому засіданні, відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи, районним судом були виконані всі вимоги процесуального закону, спір вирішено у відповідності з нормами матеріального та процесуального права. Рішення є обґрунтованим, з повним відображенням обставин, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є правильними.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.

Заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий М.О. Макаров

Судді Л.М. Болтунова

В.О. Тамакулова