Вирок № 43557666, 03.04.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1083/15-к

Провадження №: 1-кп/752/233/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2015 року Голосіївський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Мазура Ю.Ю.,

за участю секретаря Тіткової І.Ю.,

прокурора Бабошиної Ю.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження №32014100070000029 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Криворіжжя Добропільського району Донецької області, українки, громадянки України, неодруженої, освіта середня спеціальна, непрацюючої , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що у листопаді 2010 року, при невстановлених обставинах ОСОБА_1 познайомилась з ОСОБА_2, з яким, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3, домовилась про перереєстрацію на її ім'я в органах державної влади суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Будівельно-комплектуюча компанія «Інтермарр» (код ЄДРПОУ 33887638) за що повинна була отримати грошову винагороду в розмірі 100 доларів США. Крім того, було обумовлено, що ОСОБА_1 підпише статутні документи та рахуватись на посаді директора, а фінансово-господарською діяльністю будуть займатись інші особи. Після цього, ОСОБА_1 передала ОСОБА_2, завірені нею копії документів на її ім'я, а саме: копію паспорта НОМЕР_2 виданого 25.04.2003 року Чигиринським РВ УМВС України в Черкаській області, копію картки фізичної особи - платника податків № НОМЕР_1.

17.10.2010 року в приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, в присутності приватного нотаріуса, ОСОБА_1 підписала Статут ТОВ «Будівельно-комплектуюча компанія «Інтермарр», після чого передала його ОСОБА_2 внаслідок чого, з листопада 2010 року, невстановлені слідством особи, використовували реквізити та банківські рахунки «Будівельно-комплектуюча компанія «Інтермарр» з метою незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Фірма Транзит» (код ЄДРПОУ 36868052), чим нанесли збитки державі у вигляді ненадходжень до бюджету податку на додану вартість у розмірі 550 000 грн.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_1 визнається судом винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, тобто у придбанні суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяли велику матеріальну шкоду державі.

Крім того, 17.10.2010 року, у присутності ОСОБА_2 та невстановлених слідством осіб, ОСОБА_1 підписала протокол загальних зборів ТОВ «Будівельно-комплектуюча компанія «Інтермарр» №10 від 16.10.2010 року, наказ №4 від 17.11.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_1 призначено директором вказаного товариства та створено статутний фонд підприємства у розмірі 33 200 грн. При цьому, ОСОБА_1 майна вказаного у вищезазначеному протоколі, на суму 33 200 грн. до статутного капіталу не вносила, обов'язків директора не виконувала та такого наміру не мала.

Підроблення ОСОБА_1 зазначених офіційних документів ТОВ «Будівельно-комплектуюча компанія «Інтермарр» дало змогу 24.11.2010 року здійснити реєстрацію товариства в Печерській районній у м. Києві державній адміністрації та отримати довідку від 25.11.2010 року про взяття на облік платника податків, здійснити реєстрацію товариства в державних цільових фондах.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_1 визнається судом винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, тобто у підробленні офіційних документів вчинених за попередньою змовою групою осіб.

20.01.2015 року між прокурором Бабошиною Ю.В. та обвинуваченою ОСОБА_1 було укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_1 повністю та беззастережно визнала свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України.

Також, сторонами було узгоджено покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України - у виді штрафу в розмірі 4000 (чотири тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 3 ст. 358 КК України - у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого - остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, з покладанням на обвинувачену обов'язків, передбачених ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь - який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно ст. 474 КПК України, розгляд угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 205 ч. 3 ст. 358 КК України віднесене до категорії злочинів середньої тяжкості, а тому угода не суперечить вимогам закону.

Враховуючи викладене, заслухавши думку прокурора та обвинуваченої, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, ознайомившись з обвинувальним актом та угодою, яка відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, з'ясувавши у обвинуваченої, що вона розуміє викладені у ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, щодо її прав, наслідків укладення та затвердження угоди, характеру обвинувачення, виду та міри покарання, а також інших заходів, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди, які їй було детально роз'яснено судом, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд прийшов до висновку ухвалити у даному кримінальному провадженні вирок, яким затвердити угоду про визнання винуватості, визнавши ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України за викладених у вироку обставин та призначити узгоджену сторонами міру покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України - у виді штрафу в розмірі 4000 (чотири тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч. 3 ст. 358 КК України - у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого - остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України - звільнити від відбування покарання з випробуванням, з покладанням на обвинувачену обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, судові витрати відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні не обирався. Проте, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, до вступу вироку в законну силу.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 314, 368, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, укладену 20.01.2015 року, у кримінальному провадженні №32014100070000029 - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України та призначити їй покарання:

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання 3 роки позбавлення волі.

Згідно зі ст. 75 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання, роботи, навчання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Обрати ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, до вступу вироку в законну силу.

Відповідно до вимог п.п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не відлучатися з населеного пункту в якому вона зареєстрована та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи, навчання.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва протягом 30 днів з дня проголошення через Голосіївський районний суд міста Києва, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя Мазур Ю.Ю.