Постанова № 43557309, 08.04.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/1737/15-п Головуючий у І інстанції Туманова К.Л.Провадження № 33/780/219/15 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 429 08.04.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2015 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Полосенко В.С., за участю: представника Київської митниці ДФС - Захарова А.О., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Куксюка А.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2015 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.471 Митного кодексу України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень, з конфіскацією вилученої валюти в сумі 1466, 64 доларів США, -

В С Т А Н О В И В :

За постановою судді, 27 січня 2015 року о 09 годині 20 хвилин, під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «Б» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_3, який відлітав з України до Німеччини, м. Франкфурт, літаком авіакомпанії «МАУ», рейсом № 401, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину ОСОБА_3 «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі близько 9000 доларів США.

Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу «Відліт», терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль», де ним була видана готівка розмірі 10145 доларів США та 2250 євро, що знаходились в гаманці пасажира, який знаходився в рюкзаку. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування та зі слів пасажира належить йому особисто.

Громадянину ОСОБА_3 було пропущено 2250 євро та 8675 доларів США. За протоколом про порушення митних правил вилучено 1470 доларів США.

Таким чином, своїми діями громадянин ОСОБА_3 під час проходження митного контролю порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Постановою судді Микитенка С.М. визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією вилученої відповідно до протоколу про порушення митних правил валюти.

На вказану постанову ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову змінити та повернути йому вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил грошові кошти.

Вважає, що судом при розгляді справи не були враховані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення та безпідставно накладено стягнення у виді конфіскації грошових коштів. Зазначає, що порушення митних правил вчинив через неуважність, при цьому він не ухилявся від декларування, перевозив грошові кошти без будь-яких ознак приховування. Просить суд при розгляді його апеляційної скарги врахувати те, що: раніше він до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, повністю визнав свою вину у вчиненні вказаного правопорушення та щиро розкаявся, дане правопорушення вчинив вперше та з необережності, грошові кошти, які він перевозив є його особистою власністю. Вказує, що застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, оскільки покладає на нього «індивідуальний надмірний тягар»

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в підтримку поданої апеляційної скарги, представника Київської митниці, який вважає рішення суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні порушення митних правил повністю знайшов своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи і стверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил від 27 січня 2015 року № 0051/125120102/15; даними протоколу опитування ОСОБА_3; доповідною запискою головного державного інспектора ВМО № 2 МП «Бориспіль-аеропорт» щодо обставин складання протоколу про порушення митних правил; переліком купюр та описом готівки вилучених у ОСОБА_3

На підставі зазначених доказів суддя дійшов обґрунтованого висновку, про необхідність притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст. 471 МК України та на законних підставах, у відповідності до санкції цієї статті наклав на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією вилученої валюти.

Стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти накладено на ОСОБА_3 з дотриманням вимог закону, у межах санкції, передбаченої ст.471 Митного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги представника про вчинення ОСОБА_3 правопорушення з необережності не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується виною у формі, як умислу так і необережності.

За змістом ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, при накладенні стягнення на ОСОБА_3 судом вимоги вказаної норми закону дотримані повністю.

Твердження апелянта про необхідність врахування обставин, які пом'якшують адміністративну відповідальність не можуть бути підставою для скасування постанови судді в частині накладеного стягнення.

Санкція ст. 471 Митного кодексу України є безальтернативною і передбачає накладення штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів. Нормами митного Кодексу України не передбачено можливості накладання стягнення у розмірі меншому ніж передбачено санкцією відповідної статті.

Посилання апелянта на норми Європейської Конвенції «З захисту прав і основоположних свобод людини», є безпідставними, оскільки конфіскація безпосередніх предметів порушення митних правил не підпадає під порушення положень даної Конвенцції.

Враховуючи наведене, підстав для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції не вбачаю.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2015 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Полосенко