Ухвала суду № 43556850, 01.04.2015, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6685/14-ц

Провадження № 2/0274/949/15

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

01.04.2015 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Щербак Д.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, -

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 564,480 гривень. Підставою для стягнення з відповідачаданої шкоди є, на думку позивача, винесення відповідачем неправомірного та необгрунтованого рішення від 24.04.2014 року по кримінальній справі № 274/7754/13-к, стороною в якій був позивач. В результаті розгляду кримінальної справи позивачу була заподіяна моральна шкода.

Вивчивши матеріали цивільної справи суд прийшов до наступного висновку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Вельмик А.Є. від 24.04.2014 року у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання відмовлено за безпідставністю.

Таким чином, позивачем фактично оскаржуються процесуальні дії судді, вчинені нею при розгляді кримінальнальної справи № 274/7754/13-к.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що виключне право перевірки законності та обгрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим, процесуальним законом порядком у справі не допускається.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» судам роз'яснено, що у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ, та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Зазначені положення є відтворенням положень статей 62, 126 і 129 Конституції України, відповідно до яких матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного; судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, а однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Отже, зазначеними положеннями Конституції України визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватись у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування моральної шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, так як це буде порушувати принцип незалежності судів і заборону втручання в її вирішення належним судом.

У зв'язку з викладеним розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій судді (суду), пов'язаних з розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання) нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено. Таким чином, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 62, 126, 129 Конституції України, п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя, -

Ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.

Одночасно суд розяснює позивачу, що він має право оскаржити вищезазначені дії судді при винесенні ними судових рішень, у відповідності до вимог процесуального законодавства України, до апеляційного суду Житомирської області та до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Д.С.Щербак