АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________
Провадження № 22ц/790/2055/15 Головуючий 1 інст. - Ткаченко О.Д.
Справа № 408/1151/14-ц Доповідач - Кісь П.В.
Категорія: договірні
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25 березня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Кіся П.В.,
суддів: - Котелевець А.В.,
- Макарова Г.О.,
за участю секретаря - Прийміч А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - Шуліки Аліни Володимирівни на заочне рішення Біловодського районного суду Луганської області від 16 січня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору,-
в с т а н о в и л а :
28.11.2014 року представник публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі по тексту - ПАТ КБ «ПриватБанк») Сапфір Ф.О., діючий за довіреністю №3913-О від 2510.2012р. голови правління ПАТ КБ «ПриватБанк», звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 17701,68 грн. за кредитним договором б/н від 31.10.2011р., вказуючи, що ОСОБА_4, усупереч взятих зобов'язань не виконує кредитування, не надав банку своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за користування Кредитом, відсотками, а також іншими витратами, і станом на 31.10.2014 року має заборгованість розмірі 17701,68 грн від погашення якої ухиляється.
Заочним рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 16 січня 2015 року позов задоволено частково.
Суд вирішив стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитній угоді б/н від 31.10.2011р. в розмірі 8065,09 грн. (7965,09 грн. борг за кредитом та 100 грн. комісії) станом на 31.10.2014р. та 7017,46 грн. несплачених відсотків за користування кредитом, а також судові витрати, які складаються з 243,60 грн. судового збору та 420 грн. у якості витрат на виклик відповідача шляхом подання оголошення в газеті.
У задоволенні вимоги про стягнення штрафів суд відмовив, посилаючись на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції» від 02.09.2014р. за № 1669-VII.
В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Шуліка А.В. просить змінити вказане заочне рішення в частині зменшення розміру комісійної винагороди та відмови у стягненні неустойки і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а також стягнути судові витрати за подання апеляційної скарги.
Обґрунтовуючи скаргу, апелянт вказує, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення штрафу застосував Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції» від 02.09.2014р. за № 1669-VII, хоча підстави для цього не мав, оскільки неустойка у виді штрафу банком нарахована на період до вступу в дію вказаного закону. Крім того, суд застосував положення ч.3 ст.553 («Предмет неустойки») ЦК України при вирішенні питання про зменшення розміру комісійної винагороди, хоча поняття «комісійна винагорода» і «неустойка» не є тотожними.
В суді апеляційної інстанції представник ПАТ КБ «ПриватБанк» апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про причину неявки і відношення до апеляційної скарги не повідомив.
Судова повістка про явку в судове засідання з розгляду справи за апеляційної скаргою представника ПАТ КБ «ПриватБанк», призначене на 11 годину 30 хвилин 25.03.2015 року, яка була направлена відповідачу ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст. 74-76, 302,304 ЦПК України, повернулася без вручення з відміткою працівника підприємства «Укрпошта» - «отправка приостановлена».
З метою забезпечення повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи зміст судової повістки розміщено Апеляційним судом Харківської області на сайті «Інформація для громадян, що мешкають в зоні АТО».
З огляду на вимоги ст.303-1 та ч.2 ст.305 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за відсутністю відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк», перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи представника позивача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшов до суду 23.11.2014 року. Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача вказував, що сума заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором складається з:
- 7965,09 грн. заборгованості за кредитом;
- 7017,46 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом;
- 1400 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом;
- 500 грн. шрафу (фіксована частина);
- 819,13 грн. штрафу (процентна складова),
а також стягнути 243,60 грн. у якості відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Обґрунтовуючи вказані вимоги позов посилався на те, що у відповідності до умов укладеного сторонами кредитного договору відповідач ОСОБА_4 31.10.2011 року отримав кредитні кошти у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на суму залишку заборгованості за кредитом.
Виконуючи вимоги ст.ст.10, 74-76, 156-158 ЦПК України, суд першої інстанції призначив справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін, однак направлена судом відповідачу судова повістка повернулася з відміткою працівника підприємства поштового зв'язку «В зв'язку з АТО». Про час і місце розгляду справи у повторно призначеному судовому засіданні відповідач повідомлений шляхом розміщення відповідного оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» (а.с.59,60).
Справа розглянута 16.01.2015 року за відсутністю відповідача і ухвалено заочне рішення.
Відповідач з заявою про перегляд заочного рішення не звертався і в порядку, передбаченому ст.ст.228-231 ЦПК України, заочне рішення Біловодського районного суду Луганської області від 16 січня 2015 року не переглядалося.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що заочне рішення в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача штрафів (500 грн. фіксованої частини і 819,13 грн. процентної складової) у зв'язку з мораторієм на цей вид відповідальності, введеним згідно Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції» від 02.09.2014р. за № 1669-VII, а також в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 1400 грн. комісії за користування кредитом, як таку, що не передбачена діючим цивільним законодавством, підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю цих висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, що привело до неправильного вирішення справи в цій частині позовних вимог.
Частиною 2 статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції» від 02.09.2014р. за № 1669-VII передбачено, що банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення анти терористичної операції.
Згідно статті 1 вказаного закону початком дії антитерористичної операції (далі по тексту - АТО) визначено час набрання дії Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014, тобто з 14.04.2014 року.
В той же час ПАТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути заборгованість, в т.ч. і пеню та штраф, які утворилися станом на 31.10.2014 року, тобто за півроку до того, яка почав діяти Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції» від 02.09.2014р. за № 1669-VII, на який посилався суд.
Отже судом першої інстанції помилково до спірних правовідносин було застосовано норму закону, який не підлягає застосуванню при вирішенні даного спору.
Також помилковим є висновок суду про те, що діючим цивільним законодавством не передбачено стягнення комісії за користування кредитом, оскільки у відповідності до вимог ст.627 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, а відповідно до п.2.1.1.5.5 та правил надання банківських послуг, з якими ОСОБА_4 погодився, підписавши 31.10.2011 року відповідну анкету-заяву, позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитним договором, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. (а.с.10).
Таким чином, вимоги апелянта про скасування рішення в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії у розмірі 1400 грн. і неустойки, яка складається з штрафу у розмірі 500 грн. (фіксованої частини) та 819,13 грн. пені (процентної складової) підлягає задоволенню.
Разом з тим, враховуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що внаслідок невиконання відповідачем основного зобов'язання публічному акціонерному товариству КБ «ПриватБанк» заподіяні збитки; враховуючи і без того подвійне перевищення задоволених рішенням суду вимог про стягнення заборгованості порівняно з розміром наданих відповідачу кредитних коштів; враховуючи майновий, соціальний стан відповідача, який, згідно наданих позивачем анкетних даних позичальника, є шахтарем підприємства державної форми власності, і, на відміну від позивача, є більш вразливим від економічних ускладнень, які склалися за місцем його проживання і виконання зобов'язань за кредитним договором та рішення суду, колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав для застосування ч.3 ст.551 ЦК України і зменшення розміру неустойки, а саме: фіксованої частини неустойки - штрафу з 500 до 100 грн., пені - з 819,13 до 200 грн.
Вимоги апелянта про стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягає задоволенню, оскільки це право особи, на користь якої ухвалюється відповідне судове рішення, про відшкодування судових витрат, передбачене ч.1 ст.79, ч.ч.1,5 ст.88, п.4 ч.1 ст.316 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ст.309, ст.ст.313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - Шуліки Аліни Володимирівни задовольнити частково.
Заочне рішення Біловодського районного суду Луганської області від 16 січня 2015 року в частині зменшення комісійної винагороди і відмови у стягненні неустойки скасувати.
Позовні вимоги про стягнення заборгованості по комісії задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 1400 грн.
Позовні вимоги про стягнення неустойки задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» неустойку у розмірі 100 грн. штрафу (фіксована частина) і 200 грн. процентної складової.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 121 грн. 80 коп.
В іншій частині рішення залишити без змін
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді:
Судове рішення № 43556660, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 25.03.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 408/1151/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: