Рішення № 43556425, 02.04.2015, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3669/14-ц

Номер провадження 2/570/60/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

при секретарі Беднарчук Г.П.

з участю представників сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями та частину земельної ділянки, на яких вони розташовані, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що сторони у справі є співвласниками майна у виді житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, с. Порозове Рівненського району Рівненської області; та земельної ділянки площею 0,2316 га з кадастровим номером НОМЕР_1. Відповідачам належить: ОСОБА_6 - 1/36 частина майна, а ОСОБА_2 - 5/36 частини майна. Зважаючи, що частку відповідачів неможливо виділити в натурі; їх частка є незначною; відповідачі не мають потреби у житлі, то позивачі просять суд постановити рішення, яким: позбавити відповідачів права власності на відповідну частку в нерухомому майні; визнати за позивачами право власності на дане майно; присудити відповідачам грошову компенсацію за вищевказане нерухоме майно.

Позивачі не з'явилися в судове засідання. Згідно до поданих заяв, позов підтримують та просять справу розглядати без їх участі.

Представник позивачів позов підтримав та пояснив суду про обставини, що описані вище. Додав, що відповідачі забезпечені іншим житлом: ОСОБА_2 має частку в квартирі у м. Рівне; а в ОСОБА_6 був будинок, який він продав та тим самим створив штучні умови, за яких не має житла. Позивачі згідні, щоб відповідач ОСОБА_6 продовжував проживати в цьому будинку і надалі, але при цьому просять задовольнити заявлені позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_6 не з'явився в судове засідання.

Його представники позов не визнали та пояснили, що даний будинок є його єдиним житлом. Їх довіритель є інвалідом ІІ групи, переніс інсульт та потребує постійного стороннього нагляду. Такий нагляд здійснює ОСОБА_2, відповідачка у справі. Зважаючи на ці обставини просять суд відмовити в задоволенні позову, оскільки позбавлення права власності на житло позбавить відповідача єдиного його нерухомого майна, та єдиного місця проживання.

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала з мотивів, наведених вище та додала, що вона здійснює постійний догляд за ОСОБА_6, часто ночує в цьому будинку. Вона обробляє присадибну земельну ділянку, що є додатковим джерелом доходу як її, так і відповідача ОСОБА_6 З 2006 року відповідачі повністю утримують цей будинок. Один з позивачів перебуває за межами України, приїздить до будинку раз або два рази на рік. За таких умов вважає, що немає підстав для задоволення позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони у справі є співвласниками майна у виді житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, с. Порозове Рівненського району Рівненської області; та земельної ділянки площею 0,2316 га з кадастровим номером НОМЕР_1. Відповідачам належить: ОСОБА_6 - 1/36 частина майна, а ОСОБА_2 - 5/36 частини майна. Решта майна належить позивачам.

За положеннями згідно частини першої статті 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Отже, частиною першою статті 365 ЦК України передбачено підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку у спільному майні: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

В судовому засіданні встановлено, що припинення права власності відповідачів на частку у спільному майні завдасть істотної шкоди їх інтересам.

Так, ОСОБА_6 належить 1/36 частина майна, а ОСОБА_2 - 5/36 частини майна.

З 2006 року відповідачі повністю утримують спірне майно, що не було спростовано в ході розгляду справи.

ОСОБА_6 іншого житла не має, є інвалідом ІІ групи, переніс інсульт та потребує постійного догляду. Такий догляд за ним здійснює ОСОБА_2, яка до того ж обробляє присадибну земельну ділянку, та часто ночує в будинку.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили дані обставини та пояснили, що ОСОБА_2 практично постійно живе у спірному будинку.

Наявність у ОСОБА_2 частки в майні у виді квартири в м. Рівне не може слугувати підставою для задоволення позову, оскільки в даному випадку приймається до уваги не лише забезпеченість особи житлом та її незначна частка у спірному нерухомому майні в с. Порозове Рівненського району Рівненської області; а й те, що задоволення позову завдасть істотної шкоди її інтересам як співвласниці майна. ОСОБА_2 є пенсіонеркою, здійснює постійний догляд за ОСОБА_6, інвалідом ІІ групи. Ведення підсобного господарства є додатковим джерелом доходів як її, так і ОСОБА_6

В свою чергу, відповідач ОСОБА_6 є інвалідом ІІ групи, потребує постійного догляду, іншого житла не має, і такий догляд за ним здійснює відповідачка ОСОБА_2 Те, що у власності відповідача перебував житловий будинок і він його відчужив, не є підставою для висновку про те, що позбавлення єдиного житла відповідача за адресою: АДРЕСА_1, с. Порозове Рівненського району Рівненської області та позбавлення частки належної йому земельної ділянки не завдасть йому істотної шкоди. Відповідачка ОСОБА_2 та представники ОСОБА_6 пояснили, що належний в минулому житловий будинок фактично був непридатний для проживання, оскільки в ньому було відсутнє газопостачання. А за отримані грошові кошти від реалізації майна ОСОБА_6 проходив лікування після перенесеного інсульту. Дана обставина не була спростована представником позивачів.

Покликання представника позивачів про те, що вони не будуть заперечувати проти проживання відповідача ОСОБА_6 в цьому будинку і надалі, і це буде гарантією його прав на житло, не заслуговують на увагу. Адже не виключено, що позивачі забажають реалізувати належне ним майно, а в нового власника майна не буде перешкод у виселенні відповідача ОСОБА_6 в судовому порядку.

Отже, задоволення заявленого позову завдасть істотної шкоди інтересам співвласників майна, в даному випадку відповідачів. Тому суд дійшов висновку про те, що немає підстав для задоволення заявленого позову, зважаючи на його необґрунтованість і недоведеність. Розподіл між сторонами судових витрат суд вирішує за правилами ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями та частину земельної ділянки, на яких вони розташовані - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Красовський О.О.