Ухвала суду № 43555162, 09.04.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 542/1691/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1049/15Головуючий у 1-й інстанції Івко В. М. Доповідач ап. інст. Омельченко Л. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Омельченко Л.М.

суддів: Буленка О.О., Винниченка Ю.М.

при секретарі Ачкасовій О.Н.

З участю прокурора Рощепи О.В.

Представника позивача Коваленка Р.Й.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

на заочне рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 лютого 2015 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5, треті особи : ОСОБА_6, служба у справах дітей Новосанжарської райдержадміністрації,- про виселення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду Омельченко Л.М.,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2014 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК звернулося до суду із зазначеним вище позовом.

Позивач посилався на те, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_6 04.07.2008 року уклали кредитний договір №PLS0GA0000000003. Відповідно до п.1.1 Кредитного договору Банк зобов»язався надати останньому кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 25798,18 доларів США строком до 04.07.2018 року, а ОСОБА_6 зобов»язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених Кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов»язань за вищевказаним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і відповідач ОСОБА_3 04.07.2008 року уклали договір іпотеки № PLS0GA0000000003, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 50,30 кв. м, житловою площею 27,90 кв.м, що розташований по АДРЕСА_1.

Свої зобов»язання за Кредитним договором позивач виконав. Однак, третя особа - ОСОБА_6 не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості по кредиту, відсотках, комісії, а також інших витратах згідно умов договору.

26.04.2010 року Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області було задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1, Новосанжарського району Полтавської області шляхом його продажу позивачем.

Відповідно до ст.40 ЗУ «Про іпотеку» та ст.109 ЖК України, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку жиловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов»язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.

Посилаючись на вищевикладене і на те, що ОСОБА_3 разом з неповнолітніми дітьми у добровільному порядку після отримання попередження про виселення не звільнила будинок і не знялася з реєстрації, позивач просив суд виселити відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у вищевказаному житловому будинку згідно ст.109 ЖК України та ст.40 ЗУ «Про іпотеку».

Заочним рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 лютого 2015 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5, треті особи : ОСОБА_6, служба у справах дітей Новосанжарської райдержадміністрації,- про виселення відмовлено.

В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржило ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі законного представника Шуліки А.В.

Апелянт, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про виселення їх з предмета іпотеки - житлового будинку АДРЕСА_1, Новосанжарського району Полтавської області (а.с.3-4).

Також правильно з»ясовано, що згідно рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26.04.2010 року було частково задоволено позовні вимоги ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_6, ОСОБА_3, треті особи: орган опіки та піклування Новосанжарської райдержадміністрації, відділ ГІРФО Новосанжарського РВ ГУМВС України в Полтавській області,- про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку.

Постановлено звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості в розмірі 185823,18 грн. за кредитним договором № PLS0GA0000000003 від 04.07.2008 року на житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку площею 0, 1087 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, Новосанжарського району, Полтавської області шляхом продажу вказаних предметів іпотеки з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Виселити ОСОБА_3, яка зареєстрована та проживає у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, Новосанжарського району, Полтавської області та вирішено питання про судові витрати (а.с.12-13). Рішення суду набрало законної сили 07.05.2010 року.

Також судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач не надав доказів про звернення вищевказаного рішення до виконання у строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження». Натомість, ним подано письмові повідомлення подружжя ОСОБА_3 про необхідність звільнення спірного житлового будинку, як предмета іпотеки, від 26.06.2014 року та від 28.08.2014 року, тобто поза межами встановленого Законом терміну для пред»явлення рішення до примусового виконання.

Встановивши зазначені вище обставини та давши належну оцінку всім доказам по справі, місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про виселення відповідачів з предмета іпотеки.

Рішення суду є законним, обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування чи зміни.

Доводи апеляційної скарги про наявність іншої правової підстави для виселення відповідачів з предмета іпотеки не заслуговують на увагу. Так, з апеляційної скарги, а також з доказів, наданих до письмового пояснення до апеляційної скарги, видно, що рішення Новосанжарського районного суду від 26.04.2010 року відносно виселення ОСОБА_3 було останньою виконано у добровільному порядку, про що свідчить акт державного виконавця від 22.12.2010 року (а.с.94). 23.12.2010 року державним виконавцем ВДВС Новосанжарського РУЮ було закінчено виконавче провадження. Проте, після виконання вищевказаного судового рішення, відповідач разом з неповнолітніми дітьми без згоди позивача поселився в житловому будинку, що є предметом іпотеки.

Отже, в апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» посилається на інші підстави для виселення відповідачів з житлового будинку - самовільне їх вселення після виконання рішення місцевого суду, про які у позові не зазначається і відносно яких не надавались докази суду першої інстанції.

За нормами ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», подаючи позовну заяву, визначився з предметом позову, його підставами та нормами права, суд першої інстанції в цих межах розглянув цивільну справу по суті.

Доводи скарги про невирішення місцевим судом питання про зняття з реєстрації відповідачів теж не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки у прохальній частині такі вимоги Банком не заявлялися.

Інші доводи скарги також не спростовують правильного по суті рішення суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення місцевого суду слід залишити без змін та відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» відхилити.

Заочне рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: суддя (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно: