Постанова № 4355516, 27.04.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2а-9909 /08/1370

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2009 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

при секретарі Колтун Ю.М.

з участю позивача - не з'явився,

представників:

від відповідачів - не з'явився,

розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м. Львові за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1. звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в сумі 2742 грн. 30 коп.

Позивач в позовній заяві вважає, що йому всупереч вимог ч.1 ст.2 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та п.3 ст.22 Конституції України щомісячна державна соціальна допомога виплачувалась не в повному обсязі.

У відповідності до ч.1 ст.52 КАС України, судом допущено заміну неналежного відповідача на належного - Управління Пенсійного фонду України у Турківському районі Львівської області.

Позивач заявою просить справу розглядати без його участі.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Турківському районі Львівської області в судове засідання не з'явився хоча належним чином повідомлявся про день та час судового розгляду справи, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи розписка про одержання судової повістки від 08.04.2009 року.

Справа розглядається у відповідності до вимог ч.4 ст.128 КАС України, на основі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-ІV, з наступними змінами та доповненнями, рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Позивач - ОСОБА_1. , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження є дитиною війни що підтверджується відповідною довідкою.

Згідно із положеннями статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції до 9 липня 2007 року - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Положення згаданої норми зупинялися на 2007 рік, з урахуванням статті 71 Закону України від 19.12.2006 року №489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,   підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» введено нову редакцію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

П озивач правомірно визначив відповідача у даній справі, оскільки звернувся саме до того органу, на який законодавством покладено обов'язок виплачувати державну соціальну допомогу.

В позовній заяві, позивач вважає, що у 2007-2008 роках згадана соціальна допомога не виплачувалась .

Такі дії відповідача обумовлені тим, що законами України про Державний бюджет України на відповідний рік норми згаданої статті зупинялись або викладались в іншій редакції.

Суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Згідно рішення Конституційного Суду України про соціальні гарантії громадян від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнана такою що не відповідає Конституції України, зокрема, пункт 12 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року №489-V, яким зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008   визнано такими, що не відповідають Конституції України   підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року №107-VI, яким введено в дію нову редакцію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

У відповідності до вимог ч.2 ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 року №422/96-ВР, з наступними змінами та доповненнями, і резолютивної частини згаданих рішень Конституційного суду, положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно ч.2 ст.85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII, з наступними змінами та доповненнями, виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Таким чином, у суду наявні правові підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача сум виплат з липня 2007 року по грудень 2007 року та з травня 2008 року по день ухвалення судового рішення (09.04.2009 року), з метою захисту порушених прав особи та не породження додаткових спорів у даних правовідносинах, згідно ч.2 ст.162 КАС України.

Згідно вимог ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» з наступними змінами та доповненнями, для осіб, що втратили працездатність, розмір прожиткового мінімуму, який у відповідності до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" тотожній з мінімальним розміром пенсії за віком, з 1 квітня 2007 року, становить 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп., з 1 січня 2008 року - 470 грн. 00 коп., з 1 квітня 2008 року - 481 грн. 00 коп., з 1 липня 2008 року - 482,00 грн., з 1 жовтня 2008 року по час винесення судового рішення 498,00 грн.

Що стосується клопотання відповідача про застосування строків звернення до адміністративного суду, то таке задоволенню не підлягає, оскільки, у відповідності до вимог ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію виплачується за минулий час без обмежень будь-яким строком.

Щодо вимог позивача про виплату соціальної допомоги і надалі, то такі задоволенню не підлягають, оскільки, на час розгляду справи в суді у суду відсутні підстави вважати, що право позивача буде порушуватись і надалі.

З огляду на викладене, позовні вимоги є підставними та обґрунтованими в частині стягнення з відповідача 1921 грн. 45 коп. (2475 грн. 51 коп. (липень-грудень 2007 року) + 3902 грн. 00 коп. (травень-грудень 2008 року) + 1992 грн. 00 коп. (січень-березень 2009 року) 30% - 589 грн. 40 коп. (здійснених виплат в травні - грудні 2008 році та в січні - квітні 2009 року)), а тому в цій частині підлягають до задоволення. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Турківському районі Львівської області (код ЄДРПОУ 22417410 ), що знаходиться за адресою Львівська обл., м.Турка, вул.С.Стрільців, 23, нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, - 1921 грн. 45 коп.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , 2 грн. 38 коп. судового збору.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

7. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.Я.Мартинюк