Рішення № 43555100, 31.03.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р. Справа № 911/598/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

до відповідача Приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Автопостач"

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю

"Виробничо - комерційна фірма "Лігена",

Петров Геннадій Якович

про стягнення заборгованості

Головуючий суддя Ейвазова А.Р.

Суддя Лутак Т.В.

Суддя Подоляк Ю.В.

Представники:

від позивача - Хорошева К.М. (довіреність б/н від 29.12.2014), Дячок І.О. (довіреність №111/2015 від 26.03.2015), Носенко Т.С. (довіреність №112/2015 від 26.03.2015);

від відповідача - Вегера А.А. (довіреність б/н від 18.09.2014);

від третьої особи 1 - Вегера А.А. (довіреність б/н від 18.09.2014);

від третьої особи 2 - Вегера А.А. (довіреність б/н від 07.11.2014)

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Автопостач" (далі -ПП ВКФ "Автопостач"), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Лігена" (далі - ТОВ ВКФ "Лігена") про стягнення 3 861 871,38 швейцарських франків та 174,637,24 доларів США, що складається із заборгованості за:

- кредитним договором №71/01 від 26.12.2007 у розмірі 3 861 871,38 швейцарських франків, у тому числі: 3 337 246,79 швейцарських франків - прострочена заборгованість по кредиту, 443 563,57 швейцарських франків - відсотки за користування кредитом, 62 162,19 швейцарських франків - підвищені відсотки за користування кредитом, 18 898,83 швейцарських франків комісія;

- кредитним договором №295/10 від 28.04.2010 у розмірі 174 637,24 доларів США, у тому числі: 167 080,82 доларів США - заборгованість по кредиту, 7 556,42 доларів США по підвищеним відсоткам за користування кредитом.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення третьою особою 1 - ТОВ ВКФ «Лігена» зобов'язань за кредитними договорами №71/10 від 26.12.2007 та №295/10 від 28.04.2010 в частині своєчасного повернення кредиту, сплати процентів та комісії у строк та у розмірі, встановлені такими договорами. При цьому, виконання відповідних зобов'язань відповідачем забезпечене порукою відповідача згідно договорів поруки від 26.12.2007 №SU-1/71/07 та від 28.04.2010 №SU-02/295/10, укладених між позивачем та відповідачем (т.1 а.с.72-78).

Відповідач у справі - ПП ВКФ "Автопостач" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, вказуючи на неправильність розрахунків позивача, не підтвердження розміру застосованих ставок процентів доказами (т.2 а.с.56-59).

Третя особа - ТОВ ВКФ "Лігена" письмових пояснень по суті заявлених вимог не надала.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.11.2014 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено - Петрова Геннадія Яковича (далі - Петров Г.Я.) (т.3 а.с.93-95).

Третя особа у справі - Петров Г.Я. письмових пояснень по суті заявлених вимог не надав.

Представником відповідача 10.02.2015 подано клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи.

В обґрунтування клопотання, відповідач вказує на те, що наданий позивачем розрахунок заявлених вимог не відповідає первинним документам, зокрема, містить інші дати отримання кредитних коштів, а також позивачем у розрахунку невірно застосовується підвищений розмір процентної ставки - до всієї суми боргу, використано ставки зафіксовані не у відповідності з умовами договору тощо (т.3 а.с.163-166).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

26.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", найменування якого відповідно до витягу зі статуту (т.1 а.с.84) змінено на Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лігена" (далі - позичальник, третя особа 1) укладено кредитний договір №71/07 (а.с.106-119) (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, банк зобов'язується надавати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку строковий кредит у сумі, що дорівнює CHF 3340000,00 швейцарських франків у порядку і на умовах, визначених договором Як визначено відповідним пунктом, банк надає позичальнику кредит згідно умов цього договору на підставі укладеної між сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, в якій зазначаються термін надання кредиту, а також терміни та розміри повернення/погашення кредиту та процентів за користування кредитом; підстава для надання банком кредиту позичальнику є укладена між сторонами така додаткова угода до договору.

За користування кредитними коштами, наданими у формі строкового кредиту за цим договором позичальник сплачує банку проценти за ставкою у розмірі 8,5 % річних за кредитом в швейцарських франках, якщо згідно умов договору не встановлених інший розмір ставки, а за користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад встановлений договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється нова процентна ставка у розмірі 17,5% річних за кредитом в швейцарських франках (за текстом договору - "підвищена процентна ставка"), яка застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором. Нарахування та облік таких процентів, як передбачено договором, банк здійснює відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України. При цьому, як визначено договором, підвищена процентна ставка за користування кредитом не застосовується (застосовується базова процента ставка), якщо погашення простроченої суми основного боргу позичальника за договором відбулося протягом перших п'яти календарних днів з дати виникнення такого прострочення. При цьому, якщо п'ятий день цього строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку застосування базової процентної ставки визначається останній робочий день, що передує такому вихідному або святковому дню. Якщо погашення простроченої суми основного боргу позичальника не здійснено протягом перших п'яти календарних днів з дати прострочення сплати суми боргу, на прострочену суму основного боргу позичальника нараховується підвищена процентна ставка, починаючи з першого дня виникнення такого прострочення (пп. 1.3.1. та 1.3.2 договору).

Згідно п. 1.3.5 договору позичальник зобов'язується сплачувати проценти та суму кредиту (частину траншу) згідно графіку погашення платежів, наведеному у відповідній додатковій угоді, в якій зазначається термін надання кредиту, а також терміни та розміри повернення/погашення кредиту та процентів за користування кредитом

Відповідно до п. 1.3.6 договору позичальник сплачує банку винагороду за організацію строкового кредиту у розмірі 0.5 відсотка від суми кредиту, вказаної у п. 1.1 цього договору, а саме 16 700,00 швейцарських франків.

В силу п. 2.1 договору №71/07 виконання зобов'язань позичальника за цим договором забезпечується:

-заставою нерухомості - комплексу будівлі готелю ринковою вартістю 21 218 004,00грн, що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Горького, 53,

- порукою ПП "Виробничо - комерційна фірма "Автопостач";

- порукою Петрова Геннадія Яковича.

Договором передбачено, що позичальник зобов'язаний використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі, а також повернути суму кредиту і сплатити плату за кредит й інші грошові платежі на вказані банком рахунки в порядку та на умовах, передбачених договором; кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми у повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок банку (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 9.1 договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором, відшкодування заборгованості перед банком за договором проводиться шляхом стягнення з поручителя/гаранта (у разі їх наявності) та/або звернення стягнення на заставлене майно, що є забезпеченням за договором та/або активи (кошти і майно) позичальника на вибір банку.

Згідно з п. 11.1 договору, відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 525, 611 ЦК України сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з пп. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7,4 договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами, банк має право визнати термін повернення кредиту (всіх наданих за цим договором траншів) таким, що настав згідно з п.1.2.2 договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку; в цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін у повному обсязі.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 26.12.2007 сторонами узгоджено дату надання кредиту у розмірі 460 000,00 швейцарських франка - 27.12.2007 із строком повернення - не пізніше 26.12.2014; затверджено графік погашення платежів (т.1 а.с.120-122)

Додатковою угодою №2 від 15.01.2008 сторонами узгоджено дату надання кредиту у розмірі 23 000,00 швейцарських франка - 15.01.2008 із строком повернення - не пізніше 26.12.2014; затверджено графік погашення платежів (т.1 а.с.123-125).

Додатковою угодою №3 від 17.01.2008 сторонами узгоджено дату надання кредиту у розмірі 60 000,00 швейцарських франка - 18.01.2008 із строком повернення - не пізніше 26.12.2014; затверджено графік погашення платежів (т.1 а.с.126-128).

Додатковою угодою №4 від 05.02.2008 сторонами узгоджено дату надання кредиту у розмірі 230 000,00 швейцарських франка - 05.02.2008 із строком повернення - не пізніше 26.12.2014; затверджено графік погашення платежів ( т.1 а.с.129-131).

Додатковою угодою №5 від 04.03.2008 сторонами узгоджено дату надання кредиту у розмірі 450 000,00 швейцарських франка - 04.03.2008 із строком повернення - не пізніше 26.12.2014, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору та/або згідно умов відповідної угоди сторін; затверджено графік погашення платежів (т.1 а.с.132-134).

Додатковою угодою №6 від 13.03.2008 сторонами узгоджено дату надання кредиту у розмірі 85 000,00 швейцарських франка - 13.03.2008 із строком повернення - не пізніше 26.12.2014; затверджено графік погашення платежів (т.1 а.с.135-138).

Додатковою угодою №7 від 19.03.2008 сторонами узгоджено дату надання кредиту у розмірі 110 000,00 швейцарських франка - 19.03.2008 із строком повернення - не пізніше 26.12.2014; затверджено графік погашення платежів (т.1 а.с.139-141).

Додатковою угодою №8 від 17.04.2008 сторонами узгоджено дату надання кредиту у розмірі 1 100 000,00 швейцарських франка - 18.04.2008 із строком повернення - не пізніше 26.12.2014; затверджено графік погашення платежів (т.1 а.с.142-144).

Додатковою угодою №10 від 05.06.2008 сторонами узгоджено дату надання кредиту у розмірі 700 000,00 швейцарських франка - 05.06.2008 із строком повернення - не пізніше 26.12.2014; затверджено графік погашення платежів (т.1 а.с.145-147).

Додатковою угодою №11 від 05.08.2008 сторонами узгоджено дату надання кредиту у розмірі 122 000,00 швейцарських франка - 05.08.2008 із строком повернення - не пізніше 26.12.2014; затверджено графік погашення платежів (т.1 а.с.148-150).

Відповідно до додаткової угоди №12 від 25.12.2009 до кредитного договору №71/07 від 26.12.2007 позичальник підтвердив свої зобов'язання за договором та додатковими угодами №1 від 26.12.2007, №2 від 15.01.2008, №3 від 17.01.2008, №4 від 05.02.2008, №5 від 04.03.2008, №6 від 13.03.2008, №7 від 19.03.2008, №8 від 17.04.2008, №10 від 05.06.2008, №11 від 05.08.2008 та наявність строкової заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 3 340 000,00 швейцарських франків, а також заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 180 669,75 швейцарських франків (т.1 а.с.151-157).

Згідно п. 1.3.1 додаткової угоди №12 сторони домовились, що за користування коштами, наданими у формі траншу за цим договором позичальник сплачує банку проценти за ставкою: починаючи з 25.12.2009 по 31.03.2010 включно - 6,4%; починаючи з 01.04.2010 - 8,5%.

Вказаною додатковою угодою визначено, що за користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад встановлений договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється нова процентна ставка (далі - підвищена процентна ставка): починаючи з 25.12.2009 по 31.03.2010 включно 15.4%; починаючи з 01.04.2010 - 17,5% (п. 1.3.2 додаткової угоди №12 від 25.12.2009).

Як визначено п.1.3.2.3 додаткової угоди, розмір підвищеної процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором; нарахування та облік процентів банк здійснює відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України. Також, відповідною додатковою угодою встановлено новий графік погашення боргу; строк погашення прострочених процентів встановлено до 31.03.2010 включно.

Відповідно до додаткової угоди №13 від 28.04.2010, зокрема:

-позичальником підтверджено свої зобов'язання по строковій заборгованості по кредиту у сумі 3 340 000,00 швейцарських франків, строкову заборгованість за процентами у сумі 21 886,28 швейцарських франків та прострочену заборгованість за процентами у сумі 155 908,79 швейцарських франків;

- встановлено обов'язок позичальника сплатити комісію за обслуговування кредиту у розмірі 18 898,83 швейцарських франків;

- встановлено новий графік погашення платежів (т.1 а.с.158-163,164-165).

Додатковою угодою №14 від 11.11.2010 третя особа 1 підтвердила свої зобов'язання за кредитним договором, а також сторонами встановлено новий графік погашення платежів (т.1 а.с.166-171).

Додатковою угодою №15 від 08.06.2011 сторонами погоджено види забезпечення виконання позичальником зобов'язань (т.1 а.с.172-173).

Відповідно до додаткової угоди №16 від 31.07.2012 позивачем та третьою особою 1 встановлено, що:

- за користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад встановлений строк/терміни погашення кредиту/траншу (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів, у разі наявності такого графіку) позичальник сплачує банку проценти за відповідною процентною ставкою, передбаченою тією додатковою угодою до договору, за якою було надано такий транш, якщо договором не передбачено інший розмір процентів за користування таким траншем понад встановлений строк/термін погашення траншу, при цьому, розмір цієї ставки не може перевищувати: з 01.04.2012 по 30.07.2012 - 8,5%, з 31.07.2012 - 17,5% річних за кредитом в швейцарських франках (п.1.3.2);

- нарахування процентів за цим договором здійснюється щоденно, починається з дня фактичного надання кредитних коштів, методом «факт/360», за траншем в іноземній валюті відповідно до вимог чинного законодавства України до дати повного повернення всієї суми кредиту/траншу, отриманих за цим договором (п.1.3.4);

- для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем (п.1.3.4);

- погоджено черговість погашення грошових зобов'язань;

-позичальником підтверджено свої зобов'язання за договором та наявність заборгованості за кредитом у загальній сумі 3 443 441,10 швейцарських франків, що складає 3 443 441швецарських франків кредиту, 106 194,31 швейцарських франків процентів.

- встановлено новий графік погашення платежів (т.1 а.с.174-180).

Як встановлено судом, на виконання умов кредитного договору №71/07 від 26.12.2007 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 3 340 000,00 швейцарських франків, що підтверджується меморіальними ордерами (т.1 а.с.254-263).

Крім того, 28.04.2010 між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", найменування якого відповідно до витягу зі статуту (т.1 а.с.84) змінено на ПАТ "Універсал Банк" (далі - банк, позивач) та ТОВ ВКФ «Лігена" (далі - позичальник, третя особа 1) укладено кредитний договір №295/10 (далі - договір 1).

Відповідно до пункту 1.1 договору 1, банк надає позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку строковий кредит у сумі, що дорівнює 771 752,40 доларів США у порядку і на умовах, визначених договором. Як передбачено договором, банк надає позичальнику кредит згідно умов цього договору шляхом видачі одного окремого траншу або декількох окремих траншів на підставі укладеної між сторонами відповідної письмової додаткової угоди до цього договору щодо видачі позичальнику траншу, в якій зазначаються термін надання траншу, а також терміни та розміри повернення/погашення кредиту інших грошових зобов'язань позичальника за договором; підставою для надання банком кредиту (у вигляді одного або декількох окремих траншів) позичальнику є укладена між сторонами відповідна письмова додаткова угода до договору.

Додатковою угодою №1 від 29.04.2010 до договору №1 сторонами визначено строк надання траншу у розмірі 771 752,40 доларів США - 29.04.20104; розмір процентів - 11,33781%, розрахунок якого здійснюється за формулою 3mnthLibor+11%; а у випадку користування траншем понад встановлений строк - 20,33781%, розрахунок якого здійснюється за формулою 3mnthLibor+20% ; узгоджено графік погашення платежів (т.1 а.с.212-214 ).

Додатковою угодою №2 від 11.11.2010 до договору №1 сторонами визначено, що кредит повертається не пізніше 26.05.2012. Також, положення договору доповнені новими положеннями щодо забезпечення надходження грошових коштів на поточний рахунок, відкритий у банку; визначено новий графік погашення платежів (т.1 а.с.215-218).

Додатковою угодою №3 від 28.12.2011 строк повернення кредиту встановлений до 30.08.2012; визначено порядок нарахування процентів - щоденно, починаючи з дня фактичного користування кредитом за методом факт/360; визначено новий графік погашення (т.1 а.с.219-220).

Починаючи з 01.04.2012 до 30.07.2012 сторонами встановлено новий розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк у розмірі 3 mnth Libor плюс 11% річних, а починаючи з 31.07.2012 3 mnth Libor плюс 20% річних (п.п. 1.3.2 договору 1 у редакції додаткової угоди №4 від 31.07.2012 ) (т.1 а.с.221-228).

Згідно з пунктом 1.2.2 договору у редакції додаткової угоди № 4 від 31.07.2012 строк користування кредитом встановлено не пізніше 30.08.2013.

Відповідно до п.5 додаткової угоди №4 до договору 1 позичальник підтвердив наявність заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі - 204 606,69 доларів США, у т.ч. 204 125,24доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 481,45доларів США строкової заборгованості за процентами, нарахованими за період з 02.07.2012 по 30.07.2012 (т.1 а.с.221-228).

Пунктом 4.1 договору 1 передбачено, що позичальник зобов'язаний використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі, а також повернути кредит і сплатити плату за кредит й інші грошові платежі на вказані банком рахунки в порядку та на умовах, передбачених договором; кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми у повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок банку.

Згідно з п. 11.1 договору 1, сторони погодили, що у випадку прострочення сплати чергового місячного платежу та/або інших грошових зобов'язань позичальника за договором (зокрема, але не виключно, щодо оплати кредиту (його частин) та/або процентів за користування кредитом тощо) та направлення банком позичальнику відповідного повідомлення/вимоги вважається, що настав новий термін/строк виконання основного зобов'язання (всіх грошових зобов'язань) позичальника за цим договором з дня відправлення банком відповідного повідомлення/вимоги позичальнику.

На виконання умов кредитного договору №295/10 від 28.04.2010, позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 771 752,40 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером (т.1 а.с.264).

Укладені позивачем та третьою особою 1 кредитні договори №71/07 від 26.12.2007 та №295/10 від 28.04.2010 є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

У відповідності до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; тип процентної ставки визначається кредитним договором; розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як визначено ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Зокрема, згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Оскільки третя особа 1 - позичальник не виконував зобов'язань за кредитним договором від №71/07 від 26.12.2007 у строк, встановлений графіком погашення строк, позивач звернувся з вимогою від 30.01.2014 №3476-юд до третьої особи 1 щодо дострокового повернення кредиту за цим договором, сплати процентів інших платежів, нарахованих відповідно до вказаного договору (т.1 а.с.249); направлення відповідної вимоги підтверджується фіскальним чеком №7229 від 31.01.2014 (т.1 а.с.251).

Разом з тим, третьою особою 1 відповідні вимоги не виконані, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором №71/07 від 26.12.2007 з повернення кредиту у сумі 3 337 246,79швейцарських франків, заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами у сумі 443 563,57 швейцарських франків, заборгованість по підвищеним відсоткам за користування кредитом у сумі 62 162,19 швейцарських франків та заборгованість зі сплати комісії у сумі 18 898,83 швейцарських франків. Окрім того, за кредитним договором №295/10 від 28.04.2010, строк повернення коштів за яким настав ще 30.08.2013, внаслідок порушення третьою особою 1 взятих на себе зобов'язань, утворилась заборгованість з повернення кредитних коштів у сумі 167 080,82 доларів США, 7 556,42доларів США заборгованість по підвищеним відсоткам за користування кредитом.

Окрім того, факт порушення третьою особою зобов'язань за вищевказаними договорами встановлено рішенням господарського суду Київської області від 30.10.2014 у справі №911/3363/15 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ТОВ ВКФ «Лігена» про стягнення, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 (т.2 а.с.117-125).

Як визначено ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому не має значення, у якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо (див. п. 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Крім того, між позивачем (далі кредитор) та відповідачем (далі - поручитель) 26.12.2007 укладено договір поруки №SU-1/71/07 (далі - договір поруки), відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ТОВ ВКФ "Лігена" (далі - боржник) усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору №71/07 від 26.12.2007 (далі - основний договір), укладеного між кредитором та боржником, у повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки (з урахуванням додаткової угоди №3 до вказаного договору поруки) поручитель засвідчує, що йому добре відомі усі умови вищезазначеного основного договору і він погоджується з ними. Також, відповідним договором поруки сторонами,зокрема, узгоджено, що:

- сума основного договору складає 3 400 000,00 швейцарських франків;

- термін повного виконання зобов'язань боржника - не пізніше 26.12.2014, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання таких зобов'язань;

- проценти за базовою/звичайною процентною ставкою - 8,5% річних за кредитом у швейцарських франках за користування кредитом без порушення встановленого строку (або терміну) погашення кредиту (його частини), або іншому розмірі у випадку його зміни відповідно до умов основного договору; проценти за підвищеною процентною ставкою: з 01.04.12012 по 30.07.2012 - 8,5%, з 31.07.2012 - 17,5% - за користування кредитом понад встановлені строки або терміни погашення та/або терміни оплати щомісячних платежів, або іншому розмірі у випадку його зміни відповідно до умов основного боргу.

Згідно п. 1.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

Відповідальність поручителя та боржника є солідарною (п. 1.4 договору поруки).

Відповідно до п. 2.1 договору поруки кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Згідно п. 4.1 договору поруки договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами; порука припиняється із припиненням всіх зобов'язань боржника за основним договором, що забезпечуються такою порукою (п. 4.2 договору поруки).

Як вбачається з додаткової угоди №1 від 25.12.2009, відповідач поручився перед позивачем за виконання третьою особою 1 зобов'язань за кредитним договором №71/07 від 26.12.2007, з врахуванням умов додаткової угоди №12 від 25.12.2009 до зазначеного кредитного договору; з умовами додаткової угоди №12 від 25.12.2009 ознайомлений, заперечень не має.

Як визначено додатковою угодою №2 від 11.11.2010, відповідач поручився перед позивачем за виконання третьою особою 1 зобов'язань за кредитним договором №71/07 від 26.12.2007, з урахуванням умов додаткової угоди №14 від 11.11.2010 до зазначеного кредитного договору; з умовами додаткової угоди №14 від 11.11.2010 ознайомлений, заперечень не має.

Крім того, 28.04.2010 між позивачем та відповідачем укладено договір поруки №SU02/295/10 (далі - договір поруки 1), відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ТОВ ВКФ "Лігена" усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору №295/10 від 28.04.2010, укладеного між кредитором та боржником, у повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому.

Відповідно до п. 1.2.1 договору поруки 1 (з урахуванням додаткової угоди №3 від 31.07.2012 до договору поруки 1), поручитель засвідчує, що йому добре відомі усі умови вищезазначеного основного договору і він погоджується з ними, зокрема:

- сума основного договору - 771 752,40 доларів США;

- термін повного виконання зобов'язань боржника - не пізніше 30.08.2013, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання таких зобов'язань;

- проценти за базовою/звичайною процентною ставкою встановлені у розмірі - 3 mnth Libor плюс 11% річних за користування кредитом без порушення встановленого строку (або терміну) погашення кредиту (його частини) або в іншому розмірі у випадку його зміни відповідно до умов основного договору 1; проценти за підвищеною процентною ставкою: з 01.04.2012 по 30.07.2012 - 3 mnth Libor плюс 11% річних, з 31.07.2012 - 3 mnth Libor плюс 11% річних плюс 20% річних за кредитом в доларах США - за користування кредитом понад встановлені строки у випадку його зміни відповідно до умов основного договору 1.

Договір поруки 1, відповідно до його п. 4.1, набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами.

Порука припиняється із припиненням всіх зобов'язань боржника за основним договором 1, що забезпечуються порукою (п. 4.2 договору поруки 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У зв'язку з невиконанням позичальником за кредитними договорами взятих на себе зобов'язань, позивач 06.11.2013 звернувся до відповідача, як до поручителя за договорами поруки з вимогою №1766/10/13 від 10.10.2013 (т.1 а.с.246), що підтверджується описом вкладення (т.1 а.с.247) та фіскальним чеком №4189 від 06.11.2013 (т.1 а.с.248), у якій вимагав від поручителя оплатити заборгованість боржника протягом 30 днів з моменту відправлення вимоги.

Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що ним не спростовано під час розгляду спору у даній справі.

Крім того, позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою №3477-юд від 31.01.2014 про сплату простроченої заборгованості третьої особи за кредитними договорами та дострокове повернення кредиту за договором №71/07 від 26.12.2007, що підтверджується фіскальним чеком №7230 від 31.01.2014 (т.1 а.с.251). Отримання відповідної вимоги 05.02.2012 підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.253), однак, доказів виконання такої вимоги суду не надано.

Враховуючи те, що третя особа - позичальник свої зобов'язання за кредитними договорами №71/07 від 26.12.2007 та №295/10 від 28.04.2010 щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, та сплати комісії належним чином не виконала, а виконання вказаних зобов'язань забезпечено порукою, яка не припинена в порядку ст. 559 ЦК України, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено позов про стягнення з відповідача як поручителя третьої особи 1 - ТОВ «ВКФ «Лігена» заборгованість:

- за кредитним договором №71/07 від 26.12.2007 у розмірі 3 861 871,38 швейцарських франків, що складається з: 3 337 246,79 швейцарських франків простроченої заборгованості по кредиту, 443 563,57 швейцарських франків заборгованості по відсотках за користування кредитом, 62 162,19 швейцарських франків заборгованості по підвищеним відсоткам за користування кредитом, 18 898,83 швейцарських франків заборгованості по комісії;

- за кредитним договором №295/10 від 28.04.2010 у розмірі 174 637,24 доларів США, що складається з: 167 080,82 доларів США заборгованості по кредиту, 7 556,42 доларів США заборгованості по підвищеним відсоткам за користування кредитом.

Відповідач у відзиві на позов посилався на те, що йому нараховано банком підвищену процентну ставку за дні, які не були простроченими. Однак, відповідно до п. 1.3.2 кредитного договору №71/07 (в редакції додаткової угоди №16 від 31.07.2012) визначено, що, якщо погашення простроченої суми основного боргу не здійснено протягом перших 4 календарних днів з дати прострочення сплати суми основного боргу, то на прострочену суму боргу позичальника нараховуються підвищена процента ставка, починаючи з першого дня виникнення такого прострочення.

Крім того, відповідно до п. 1.3.5 кредитного договору №71/07 (в редакції додаткової угоди №16 від 31.07.2012) визначено, зокрема, що позичальник зобов'язується сплачувати проценти останнього календарного дня кожного місяця користування кредитом, але в будь-якому випадку не пізніше дати (терміну) погашення кредиту.

Також, підписанням додаткової угоди №3 від 31.07.2012 до договору поруки №SU-1/71/07 поручитель засвідчив те, що йому добре відомі усі умови кредитного договору.

За умовами кредитного договору №295/10 від 31.07.2012 у редакції додаткової угоди №4, період нарахування процентів починається з дня фактичного надання кредитних коштів, а в наступному - з останнього календарного місяця попереднього, і закінчується в день,що передує останньому календарному дню кожного поточного місяця. При цьому, як визначено умовами договору, якщо останній календарний день кожного поточного місяця припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем нарахування процентів вважається останній календарний день, що передує першому робочому дню за таким вихідним, святковим або неробочим днем (п.1.3.3 договору в редакції, визначеній п.3 додаткової угоди №4.

Окрім того, суд не погоджується з твердженням відповідача стосовно того, що нараховані підвищені відсотки є штрафними санкціями, оскільки сторонами за взаємною згодою визначено, що розмір процентної ставки змінюється і розмір відповідної ставки встановлений за згодою сторін договором; розмір процентної ставки у договорі №295/10 від 28.04.2010 визначається за встановленою у ньому формулою і є платою за користування кредитом.

Стосовно посилань відповідача на те, що при укладенні кредитного договору №295/10 сторонами визначено плаваюча процентна ставка, у зв'язку з чим відсутня така істотна умова договору як ціна, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, суд виходить з того, що підписавши кредитний договір №295/10 та договір поруки до нього, сторони дійшли згоди, щодо істотних умов визначених умовами таких договорів.

Окрім того, слід зазначити, що сторонами договорів кредиту неодноразово у додаткових угодах визначались суми боргу за кредитом та процентами, які розраховані за умовами таких договорів, отже, погоджувався певний їх розмір.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання про призначення у даній справі судової експертизи щодо задоволення якого заперечував позивач з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Між тим, розгляд питань, які передаються відповідачем на вирішення експерта, не потребують спеціальних знань. При цьому, посилання відповідача на те, що він не володіє знаннями, які йому дозволяють перевірити розрахунки, не може бути підставою для призначення експертизи, оскільки відповідач не був позбавлений можливості, у разі такої необхідності, звернутись самостійно за допомогою до спеціалістів у відповідній галузі з метою перевірки розрахунку позивача.

Ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (пункт 4 частини першої статті 55 ГПК).

За змістом п. 4 ч.1 ст. 55 ГПК України, у разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов'язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях). Виходячи з останнього й визначається сума судового збору, що сплачується з позовної заяви у національній валюті. Однак, якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац другий частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір") (див. п.3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України « 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 73 080,00грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Автопостач" на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк":

-заборгованість за кредитним договором №71/07 від 26.12.2007 у розмірі 3 861 871,38 швейцарських франків (станом на день подання позову 24.02.2014 становить 38 797 055,02грн), що складається з: 3 337 246,79 швейцарських франків простроченої заборгованості по кредиту, 443 563,57 швейцарських франків заборгованості по відсотках за користування кредитом, 62 162,19 швейцарських франків заборгованості по підвищеним відсоткам за користування кредитом, 18 898,83 швейцарських франків заборгованості по комісії;

- заборгованість за кредитним договором №295/10 від 28.04.2010 у розмірі 174 637,24 доларів США (станом на 24.02.2014 становить 1 560 907,65грн), що складається з: 167 080,82 доларів США заборгованості по кредиту, 7 556,42 доларів США заборгованості по підвищеним відсоткам за користування кредитом;

- 73 080грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 10.04.2015

Головуючий суддя Ейвазова А.Р.

Суддя Лутак Т.В.

Суддя Подоляк Ю.В.