Постанова № 43554801, 18.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 березня 2015 року № 826/20607/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Діалог Аеро-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Діалог Аеро-Сервіс» (надалі - ТОВ «Авіакомпанія «Діалог Аеро-Сервіс», позивач) до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, відповідач ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0012981503 та № 0012991503 від 26.11.2014р.

Свої позовні вимоги ТОВ «Авіакомпанія «Діалог Аеро-Сервіс» обґрунтовує тим, що відповідачем неправомірно не прийнято податкову звітність позивача за серпень та вересень 2014 року в електронній формі.

Позивач стверджує, що розірвання договору про визнання електронних документів у односторонньому порядку є протиправними через суперечність їх чинному законодавству України. Така підстава для одностороннього розірвання договору, як недостовірність даних про місцезнаходження платника податків не відповідає п. 4 ст.6 Договору про визнання електронних документів та не передбачена чинним законодавством України.

Окрім того, позивач зазначає, що у зв'язку із неприйняттям ДПІ у Солом'янському районі м. Києва податкової звітності в електронному вигляді, ТОВ «Авіакомпанія «Діалог Аеро-Сервіс» поштою направляло на адресу відповідача податкові декларації з ПДВ за серпень та вересень 2014 року, додаток № 5 та копію виданих та отриманих податкових накладних, таким чином, накладення на позивача штрафу за неподання податкової звітності (або подання її з порушенням термінів) здійснено відповідачем протиправно, а отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, подав суду письмові заперечення, у яких проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

Між ДПІ у Солом'янському районі м. Києва та ТОВ «Авіакомпанія «Діалог Аеро-Сервіс» укладено Договір про визнання електронних документів від 19.08.2014р. №190820141, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

На підставі вказаного Договору про визнання електронних документів позивачем 12.09.2014р. на адресу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва направлено в електронному вигляді податкову декларацію з ПДВ та додаток № 5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), які надійшли до ДПС в той же день о 18:12 год.

Згідно електронного повідомлення (квитанція № 1) зазначені документи в електронному вигляді не прийнято в зв'язку з тим, що «для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо, відсутній договір з МДЗУ».

В зв'язку з неприйняттям зазначених вище документів в електронному вигляді, ТОВ «Авіакомпанія «Діалог Аеро-Сервіс»» 19.09.2014р. направило на адресу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва податкову декларацію з ПДВ за серпень 2014 року, додаток № 5 та копію виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2014 року в паперовому та електронному вигляді, поштою з повідомленням про вручення.

Відповідно до поштового повідомлення, зазначені документи отримано відповідачем 22.09.2014 року.

Аналогічно, в зв'язку з неприйняттям податкової звітності в електронному вигляді ТОВ «Авіакомпанія «Діалог Аеро-Сервіс» направило 14.10.2014р. поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва податкову звітність за вересень 2014 року.

Відповідно до поштового повідомлення, зазначені документи отримано податковим органом 16.10.2014р.

В той же час, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва проведено камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами яких складено акти від 14.11.2014р. №5725/26-58-15-03-09-33234585 та №5724/26-58-15-03-09-33234585. та виявлено порушення ТОВ «Авіакомпанія «Діалог Аеро-Сервіс» п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової звітності з податку на додану вартість.

Перевіркою встановлено, що позивачем подано декларацію з порушенням норм статті 48 Податкового кодексу України, а саме: зазначено недостовірні дані про місцезнаходження (місце проживання) платника податків, що підтверджується довідкою про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків №978 від 28.08.2014р., в якій зазначено, що за податковою адресою ТОВ «Авіакомпанія «Діалог Аеро-Сервіс» не знаходиться, виробничі та трудові потужності не виявлено, та повідомленням про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 28.08.2014р. за № 883 за формою №18-ОПП.

Крім того, договір №190820141 від 19.08.2014р., укладений між ДПІ у Солом'янському районі м. Києва та ТОВ «Авіакомпанія «Діалог Аеро-Сервіс» про визнання електронних документів, розірваний податковим органом в односторонньому порядку на підставі порушення його істотних умов, про що винесено рішення від 28.08.2014р. №17217/10/26-58-10-42 про розірвання договору.

Окрім того, відповідач зазначає, що позивачем подано декларації за з податку на додану вартість за звітний (податковий період) «серпень-вересень 2014 року», заповнені з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Авіакомпанія «Діалог Аеро-Сервіс» було відмовлено в прийнятті податкової звітності.

В зв'язку з вищевикладеним, декларація не була визнана «як податкова», про що платника повідомлено рекомендованим листом про невизнання податкової звітності. Крім того, позивачу рекомендовано подати нову податкову декларацію з ПДВ за відповідний звітний період, оформлену належним чином.

Причиною неприйняття податкової звітності слугувало зазначення недостовірного обов'язкового реквізиту «місцезнаходження (місце проживання) платника податків», що підтверджується довідкою про встановлення місцезнаходження платника податків №978 від 28.08.2014 року, в якій зазначено що за податковою адресою позивач не знаходиться, та повідомленням про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 22.10.2014р. за № 1382 за формою №18-ОПП.

На підставі виявлених порушень ДПІ у Солом'янському районі м. Києва винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.11.2014р. №0012981503 та №0012991503, якими до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн. та 1 020,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Укладений між сторонами договір про визнання електронних документів №190820141 від 19.08.2014р. виник у сфері оподаткування з приводу реалізації органом податкової служби своїх владних повноважень, тобто є адміністративним договором; водночас адміністративний договір заснований на загальних нормах зобов'язального права, що врегульовані Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, адміністративний договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Обставини справи свідчать, що договір про визнання електронних документів розірвано відповідачем в односторонньому порядку, відповідно, в даному випадку слід керуватись нормами договору про можливість його розірвання.

Так, предметом Договору про визнання електронних документів (п. 1 ст.1 Договору) є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням ЕЦП до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідно до ст.. 3 Договору платник податків надсилає до контролюючого органу податкові документи у встановленому форматі з накладним ЕЦП, а контролюючий орган зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів платника податків в електронному вигляді, їх комп'ютерну обробку, та забезпечити надсилання платнику податків квитанцій, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 3 ст.6 Договору останній діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів ЕЦП.

Виходячи з умов договору про визнання електронних документів (п.4 ст. 6Договору) відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Разом з тим суд звертає увагу, що відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували, що ТОВ «Авіакомпанія «Діалог Аеро-Сервіс» не надало нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або змінило місце реєстрації, тобто не надав доказів існування підстав для розірвання договору в односторонньому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Авіакомпанія «Діалог Аеро-Сервіс» зареєстроване як юридична особа 02.11.2004р. Місцезнаходження товариства: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд.2 офіс 113.

Адреса місцезнаходження ТОВ «Авіакомпанія «Діалог Аеро-Сервіс» вказана у належним чином затвердженому та зареєстрованому Статуті товариства та внесена як адреса місцезнаходження позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за якою фактично здійснюється діяльність.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів того, що з моменту державної реєстрації ТОВ «Авіакомпанія «Діалог Аеро-Сервіс» як юридичної особи до установчих документів товариства вносились зміни, що стосуються місцезнаходження.

В той же час, інформація про зміну місцезнаходження (місця реєстрації) не подавалася державному реєстратору та, відповідно, не вносилася до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Вказана інформація підтверджується даними Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Статутом товариства.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходження юридичної особи це - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Відповідно до ч.2 ст.17 Закону в ЄДР містяться відомості в тому числі і щодо місцезнаходження юридичної особи, а також дані про установчі документи юридичної особи, дати, номери записів про внесення змін до них, а відповідно до ч.5 ст.17 Закону - також відомості про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Таким чином, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб га фізичних осіб-підприємців» та Податкового кодексу України поняття «місце реєстрації» юридичної особи тотожне поняттю «місцезнаходження» юридичної особи.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Згідно із ч. 11-14 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців» юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступногороку, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

З аналізу вищевикладених норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» випливає, що єдина підстава стверджувати про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (місцем реєстрації) може виникнути лише у разі внесення інформації про таку відсутність до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та Фізичних осіб-підприємців.

Беручи до уваги зазначені обставини та проаналізувавши норми права, суд приходить до висновку, що відомості про товариство (в тому числі щодо його місцезнаходження) є достовірними та відповідають ознакам достовірності відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Відповідно до пункту 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. №1588 якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Між тим, встановлення відсутності юридичної особи за результатами здійснення заходів саме щодо встановлення фактичного місцезнаходження не є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку.

Більш того, чинним законодавством України, в тому числі Інструкцією про подання електронних документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДПА України від 10.04.2008р. №233 не передбачено, що направлення контролюючим органом державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за Формою №18-ОПП може бути підставою для розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів, або може вказувати на наявність будь-якої з підстав, визначених ст.6 Договору.

В той же час, суд зазначає, що дії ДПІ у Солом'янському районі м. Києва щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів №190820141 від 19.08.2014р. та дії щодо неприйняття податкової звітності в електронному вигляді не є предметом розгляду даної справи.

Поряд з тим, саме висновки податкового органу про зазначення позивачем недостовірних даних про місцезнаходження стали підставою для неприйняття податкової звітності, і як наслідок для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Зокрема, судом встановлено, що позивачем у зв'язку з неприйняттям податкової звітності в електронній формі 19.09.2014р. та 14.10.2014р. направлено поштою рекомендованими листам з повідомленням про вручення декларації з ПДВ за серпень та вересень 2014 року, додаток № 5 та копію виданих та отриманих податкових накладних в паперовому та електронному вигляді.

Згідно поштового повідомлення про вручення, зазначені документи отримано відповідачем 22.09.2014р. та 16.10.2014р. відповідно.

Проте, вказані декларації не визнані «як податкові» у зв'язку із тим, що вони заповнені з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, зокрема, причиною неприйняття податкової звітності стало зазначення недостовірного обов'язкового реквізиту «місцезнаходження (місце проживання) платника податків» з посиланням на повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 22.10.2014р. за № 1382 за формою №18-ОПП.

В той же час, як вже було встановлено судом вище направлення контролюючим органом державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за Формою №18-ОПП не може бути підставою для неприйняття податкової звітності.

Відповідно до п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 49.3. ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивачем подано податкові декларації за серпень - вересень 2014 року в межах встановленого законодавством строку та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Законних підстав для відмови у прийнятті податкової звітності у податкового органу не було, а отже суд не погоджується з висновками відповідача про порушення ТОВ «Авіакомпанія «Діалог Аеро-Сервіс» вимог п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України.

Враховуючи усе викладене, суд приходить вважає, що висновки актів перевірки не ґрунтуються на дійсних обставинах, є необґрунтованими та суперечать нормам чинного законодавства, а отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем протиправно та підлягають скасуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач як суб'єкт владних повноважень не виконав покладений на нього законом обов'язок і не довів правомірність винесення оскаржуваних рішень.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази правомірності винесення оскаржуваних рішень, суд приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Діалог Аеро-Сервіс» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві №0012981503 від 26.11.2014р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві №0012991503 від 26.11.2014р.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Авіакомпанія «Діалог Аеро-Сервіс» (код за ЄДРПОУ: 33234585) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 182,70 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко