Постанова № 43554795, 10.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 березня 2015 року № 826/988/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадженя адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмехбуд 21» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Спецмехбуд 21» (надалі - ТОВ «Спецмехбуд 21», позивач) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2014р. №0028331501, яким встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 1 799 603,00грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «Спецмехбуд 21» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що при проведенні позапланової виїзної перевірки відповідачем не дотримано вимоги чинного законодавства, зокрема, інспектором не пред'явлено направлення на проведення перевірки та не зроблено обов'язковий запис у журналі реєстрації перевірок.

Окрім того, позивач вважає, що перевірка проведена без наявних на те підстав, оскільки будь-яких запитів щодо надання пояснень та/або документального підтвердження з приводу виявлених порушень з боку постачальників податковим органом до ТОВ «Спецмехбуд 21» не направлялось.

Позивач зазначає, що усі зазначені в акті перевірки податкові накладні були складені у відповідності до вимог чинного законодавства України, податкові накладні в яких сума податку на додану вартість перевищувала 10 тисяч гривень включені до Єдиного реєстру податкових накладних. На момент надання податкових накладних, зазначені у акті постачальники були зареєстровані як суб'єкти господарювання та платники податку на додану вартість, а тому мали право виписувати податкові накладні.

Разом з тим, необхідно зазначити, що визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств здійснюється на підставі первинних бухгалтерських документів у разі фактичного здійснення господарської операції. У свою чергу, право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту та право платника податку на прибуток підприємств на формування витрат для визначення об'єкта оподаткування, не пов'язані зі сплатою контрагентом своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням цим контрагентом правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав до суду письмові заперечення проти позову у яких зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

ТОВ «Спецмехбуд 21» зареєстроване 29.05.2006р. Головним управлінням юстиції у м. Києві. Свідоцтво про державну реєстрацію від 29.05.2006р. №106510200000006699. Код товариства за ЄДРПОУ: 34424723.

ТОВ «Спецмехбуд 21» взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 30.05.2006р. за номером №1412-06 та перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.06.2006р. №100335397, виданого в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, позивач є платником ПДВ. Індивідуальній номер 344247226518.

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва на підставі п.п.78.1.1.та п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Спецмехбуд 21» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за липень 2013 року у сумі 5 566 900,0 грн. та жовтень 2013 року у сумі 2 472 261,0 грн., та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 17 287 723,0 грн. , відображеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість, поданій за лютий 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 23.05.2014р. №4167/26-51-15-01-11 /34424723 про результати документальної позапланової виїзної перевірки (надалі - акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в акті, перевіркою підтверджено задекларований ТОВ «Спецмехбуд 21» залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду: - за лютий 2014 року в сумі 15486535,0 гривень.

В той же час, на порушення вимог п.201.6. ст.201 Податкового кодексу України товариством завищено суми податкового кредиту за липень 2013 року на суму ПДВ 1 680 862,96 грн., за вересень року на суму ПДВ 110 108,62 грн., за жовтень 2013 року на суму ПДВ 10 216,5 грн., за лютий 2014 року на суму ПДВ 418,67 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за липень 2013 року на суму ПДВ 1 680 862,96 грн., за вересень року на суму ПДВ 110 108,62 грн., за жовтень 2013 року на суму ПДВ 10 216,5 грн., за лютий 2014 року на суму ПДВ 418,67 грн.

Також, на порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ТОВ «Спецмехбуд 21» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2014 року на суму 1 801 186,08 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що в ході перевірки податковим органом виявлено серед постачальників позивача суб'єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов'язання, та які здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру), що призвело до завищення суми податкового кредиту .

За результатом перевірки ряду податкових накладних, які були видані різними постачальника державним ревізором-інспектором виявлено, що причиною завищення суму податкового кредиту ТОВ «Спецмехбуд 21», є недекларування постачальниками своїх податкових зобов'язань по ТОВ «Спецмехбуд 21» та задвоєння постачальником додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість по податкової декларації з податку на додатну вартість (Д1) по податковим зобов'язанням ТОВ «Спецмехбуд 21» .

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 11.06.2014р. №0028331501, яким встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 1 799 603,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковим повідомленням-рішенням позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся зі скаргою від 20.06.2014р. №196 до Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 21.08.2014р. №7678/10/26-15-10-07-15 про результати розгляду первинної скарги залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення.

Рішенням Міністерства доходів в зборів України № 6210/6/99-99-10-0115 від 07.04.2014р., рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві та податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням та рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві, ТОВ «Спецмехбуд 21» звернулось із повторною скаргою до ДФС України.

Рішенням ДФС України № 7679/6/99-99-10-01-15 від 15.09.2014р., залишено без змін рішення ГУ Міндоходів у м. Києві №341516/99-99-10-01-15 та податкове повідомлення-рішення, а скаргу позивача - без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Як зазначено в акті, документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Спецмехбуд 21» проведено на підставі п.п.78.1.1.та п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Статтею 62 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до положень п.п. 75.1.2 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим Кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 ст.79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 78.1.1, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невинної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судом встановлено, що згідно з поданим ТОВ «Спецмехбуд 21» до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва уточнюючим розрахунком до декларації з ПДВ за лютий 2014 року від 17.04.2014р. № 9021299043 з ПДВ та додатками, сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відображена у рядку 24 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: червень 2013 року, липень 2013 року, вересень 2013 року, жовтень 2013 року, листопад 2013 року, грудень 2013 року, січень 2014 року складає 17 287 723,0 грн.

Згідно з поданою ТОВ «Спецмехбуд 21» до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва декларацією з ПДВ за жовтень 2013 року від 19.11.2013р. № 9074502331 з ПДВ та додатками: від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, складає 2 472 261,0 грн.

Згідно з поданою ТОВ «Спецмехбуд 21» до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва декларацією з ПДВ за липень 2013 року від 20.08.2013р. № 9051865836 з ПДВ та додатками: від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, складає 5566900,0 грн.

Таким чином, у податкового органу відповідно до положень п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України були законодавчо визначені підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки платником подано декларацію,з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що направлення на перевірку від 21.05.2014р. №547 перед початком перевірки пред'явлено начальнику відділу по роботі з персоналом ТОВ «Спецмехбуд 21» Погребковій К.П., про що свідчить її особистий підпис на направлені, копія якого наявна в матеріалах справи.

Також, вказаній посадовій особі позивача 22.05.2014р. вручено під розписку наказ про проведення позапланової виїзної перевірки від 21.05.2014р. №636-П, про що позивач зазначає у позовній заяві.

Окрім того, як зазначає відповідач в акті перевірки обов'язковий запис у журналі реєстрації перевірок ТОВ «Спецмехбуд 21» не зроблений перевіряючим інспектором у зв'язку з непред'явленням такого журналу.

В той же час, позивач не довів суду протилежного і не надав доказів наявності такого журналу, зокрема, його копії.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що посилання позивача на порушення податкового органу під час проведення перевірки (зокрема, відсутність законодавчо визначених підстав для призначення такої перевірки, не пред'явлення направлення на проведення перевірки, не внесення запису в журнал реєстрації перевірок) як на підставу для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки податковим органом виявлено серед постачальників позивача суб'єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов'язання, здійснюючи операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру), в тому числі:

1) за липень 2013 року не задекларовано податкові зобов'язання на суму ПДВ 1 694 760,94 грн. наступними контрагентами:

ТОВ «Спецмехбуд 21» віднесено до податкового кредиту за липень 2013 року суму ПДВ 1680862,96 грн. по взаємовідносинах ТОВ «ТАРБЕР СТАНДАРТ» (податкова накладна від 23.07.2013р. №50 на суму ПДВ 1467986,0 грн. та від 03.07.2013р. №5 на суму ПДВ 100640,36 грн. та від 29.07.2013р. №100 на суму ПДВ 112 236,6 грн.).

Згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України причиною розбіжностей є не задекларовані ТОВ «ТАРБЕР СТАНДАРТ» податкові зобов'язання по ТОВ «Спецмехбуд 21» за липень 2013 року в сумі 1680862,96 грн.

Зокрема, за вказаним фактом Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській обл. проведено зустрічну звірку ТОВ «ТАРБЕР СТАНДАРТ» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за червень-серпень 2013 року та складено акт від 14.10.2013р.№103/22-1/37604682) «Про неможливість проведення зустрічної звірки». За результатами вчинених заходів встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товару з контрагентами за вказаний період, які підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України.

Також, ТОВ «Спецмехбуд 21» віднесено до податкового кредиту за липень 2013 року суму ПДВ 13 897,89 грн. по ТОВ «ВДТ БУД» (податкова накладна від 30.07.2013р. №20 на суму ПДВ 27 193,35 грн.).

Згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України причиною розбіжностей є задвоєння додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)» ТОВ «ВДТ БУД» по податковим зобов'язаннямз ТОВ «Спецмехбуд 21» за липень 2013 року в сумі 13897,89 грн.;

2) за вересень 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ «Спецмехбуд 21» не задекларували податкові зобов'язання на суму ПДВ 110 108,62 грн. наступні суб'єкти:

ТОВ «Спецмехбуд 21» віднесено до податкового кредиту за вересень 2013 року 534,42 грн. по ТОВ «Діам-Транс» (податкова накладна: від 20.09.2013 №4 на суму ПДВ 534,42 грн.).

Згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України причиною розбіжностей є не задекларовані ТОВ «Діам-Транс» податкові зобов'язання по ТОВ «Спецмехбуд 21» за вересень 2013 року в сумі 534,42 грн.

ТОВ «Спецмехбуд 21» віднесено до податкового кредиту за вересень 2013 року суму ПДВ 109 574,2 грн. по ТОВ «РОСС-СТАЛЬ» (податкова накладна від 30.09.2013р. №400 на суму ПДВ 109 574,2 грн.).

Згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України причиною розбіжностей є не задекларовані ТОВ «РОСС-СТАЛЬ» податкові зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ «Спецмехбуд 21» за вересень 2013 року в розмірі 109 574,2 грн.

ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області проведено перевірку ТОВ «РОСС-СТАЛЬ» та складено акт від 11.04.2014р. № 156. Вказаною перевіркою встановлено відсутність реального здійснення операцій ТОВ «РОСС-СТАЛЬ» при придбанні і продажу товарі;

3) за жовтень 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ «Спецмехбуд 21» не задекларували податкові зобов'язання на суму ПДВ 10216,5 грн. наступні суб'єкти:

ТОВ «Спецмехбуд 21» віднесено до податкового кредиту за жовтень 2013 року 1 446,67 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ЖАШКІВ-РАЙАГРОБУД» (податкова накладна: від 04.09.2013р. №6 на суму ПДВ 1446,67 грн.).

Згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України причиною розбіжностей є не задекларовані ТОВ «ЖАШКІВ-РАЙАГРОБУД» податкові зобов'язання по ТОВ «Спецмехбуд 21» за жовтень 2013 року в сумі 1446,67 грн.

Також, ТОВ «Спецмехбуд 21» віднесено до податкового кредиту за жовтень 2013 року 1 410,0 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «БЦ «СПЕКТР» (податкова накладна: від 04.09.2013р. №6 на суму ПДВ 1 410,0 грн.).

Згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України причиною розбіжностей є не задекларовані ТОВ «БЦ «СПЕКТР» податкові зобов'язання по ТОВ «Спецмехбуд 21» за жовтень 2013 року в сумі 1 410,0 грн.

Також, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БЦ «СПЕКТР» №3157/26-55-22-07 від 27.12.2013р.

ТОВ «Спецмехбуд 21» віднесено до податкового кредиту за жовтень 2013 року 1370,0 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ВОРК БУД ПЛЮС» (податкова накладна: від 09.09.2013 р. №8 на суму ПДВ 1370,0 грн.).

Згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України причиною розбіжностей є не задекларовані ТОВ «ВОРК БУД ПЛЮС» податкові зобов'язання по ТОВ «Спецмехбуд 21» за жовтень 2013 року в сумі 1370,0 грн.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВОРК БУД ПЛЮС» №180/26-55-22-01/38292861 від 17.01.2014р.

ТОВ «Спецмехбуд 21»віднесено до податкового кредиту за жовтень 2013 року 4406,5 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «БЦ «СПЕКТР» (податкова накладна: від 17.09.2013р. № 91712 на суму ПДВ 4 406,5 грн.).

Згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України причиною розбіжностей є не задекларовані ТОВ «БЦ «СПЕКТР» податкові зобов'язання по ТОВ «Спецмехбуд 21»за жовтень 2013 року в сумі 4406,5 грн.

ДПІ у Печерському p-ні ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БЦ «СПЕКТР» №2623/26-55-22-07/38703739 від 02.12.2013р.

ТОВ «Спецмехбуд 21»віднесено до податкового кредиту за жовтень 2013 року 1583,33 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «СДС-Україна» (податкова накладна: від 11.10.2013р.№26 на суму ПДВ 1583,33 грн.).

Згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України причиною розбіжностей є не задекларовані ТОВ «СДС-УКРАЇНА» податкові зобов'язання по ТОВ «Спецмехбуд 21» за жовтень 2013 року в сумі 1583,33 грн.;

- за грудень 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ «Спецмехбуд 21» не задекларували податкові зобов'язання на суму ПДВ 300,0 грн. наступні суб'єкти:

ТОВ «Спецмехбуд 21» віднесено до податкового кредиту за грудень 2013 року 300,0 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ФІРМА «КААПРІ» (податкова накладна: від 11.12.2013р. №162 на суму ПДВ 300,0 грн.

Згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України причиною розбіжностей є задвоєння додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;

- за лютий 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ «Спецмехбуд 21» не задекларували податкові зобов'язання на суму ПДВ 418,67 грн. наступні суб'єкти:

ТОВ «Спецмехбуд 21» віднесено до податкового кредиту за лютий 2014 року 418,67 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ЕЛЕКТРІС-КО» (податкові накладні: від 10.02.2014р. № 8 на суму ПДВ 108,0грн. та від 06.02.2014р. № 5 на суму ПДВ 203,5грн. та від 10.02.2014р. №9 на суму ПДВ 107,17грн.).

Згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України причиною розбіжностей є не задекларовані ТОВ «ЕЛЕКТРІС-КО» податкові зобов'язання по ТОВ «Спецмехбуд 21»за лютий 2014 року в сумі 418,67 грн.

З огляду на таке, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Відповідно до пунктів 200.1 та 200.4 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу), на його вимогу, підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:а) у паперовому вигляді;б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Цим же пунктом передбачено, що відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Таким чином, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ).

Системний аналіз правових норм, якими регулюються правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Не можуть бути включені до складу валових витрат та податкового кредиту витрати на придбання товарів (робіт, послуг) не підтверджені дійсними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема є податкова накладна.

Для віднесення відповідних сум до складу валових втрат та податкового кредиту в розумінні Податкового кодексу України не передбачається умова відслідкування та контролю платником податку (добросовісним набувачем товару, послуг та ін.) реальної сплати цих сум до бюджету контрагентом, а тим більше контрагентів безпосереднього контрагента суб'єкта господарювання. Чинним законодавством на сторону в господарському зобов'язанні не покладено обов'язок з'ясування обставин сплати податків та зборів контрагентом.

В той же час, відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Враховуючи викладену вище правову позицію, суд вважає, що для встановлення правомірності формування позивачем податкового кредиту суду необхідно дослідити товарність та реальність здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами.

Суд також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, відображеної в Інформаційному листі від 01.11.11 №1936/11/13-11 «Щодо підтвердження даних податкового обліку», документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Також, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95№ 88, визначені вимоги, що пред'являються до первинних документів, зокрема, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції ( пп.2.1. п.2 Положення); первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа» ( пп.2.4. п.2 Положення); забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам (пп.2.16. п.2 Положення).

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

В той же час, позивач не надав суду будь-якої первинної документації щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій, за результатами яких сформовано від'ємне значення ПДВ за перевіряємий період.

Позивач як на підставу для скасування оскаржуваного податкового-повідомлення рішення вказує на порушення податковим органом норм законодавства під час проведення перевірки. Проте вказані твердження відповідача спростовані судом, про що зазначалось вище.

Поряд з тим, під час перевірки встановлено завищення суми податкового кредиту ТОВ «Спецмехбуд 21» за липень 2013 року на суму ПДВ 1 680 862,96 грн., за вересень 2013 року на суму ПДВ 110 108,62 грн., за жовтень 2013 року на суму ПДВ 8 633,17 грн., за лютий 2014 року на суму ПДВ 418,67 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту.

Таким чином, суд погоджується із висновком податкового органу, що в порушення вимог абзацу б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ТОВ «Спецмехбуд 21» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2014 року в сумі 1 799 603,00 грн.

Відтак, встановлення завищення позивачем від'ємного значення податку на додану вартість на суму 1 799 603,00 грн.здійснено відповідачем правомірно, що свідчить про те, що податкове повідомлення-рішення від 11.06.2014р. №0028331501 винесене відповідачем з підстав та у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

При цьому, згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Так, ставки сплати судового збору встановлено ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи зазначені норми законодавства, ставка судового збору у відповідності до зазначеної норми становить 4 872,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення позивач сплатив судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Враховуючи, результат розгляду адміністративної справи в частині майнових вимог та вищезазначені правові норми, з позивача підлягає стягненню на користь Державного бюджету решта суми судового збору в розмірі 4 384,80 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмехбуд 21» відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмехбуд 21» (код ЄДРПОУ 34424723) судовий збір у розмірі 4 384,80 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко