Постанова № 43554696, 25.03.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2015 р. Справа № 5010/2439/2011-Б-23/88

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Бохонок В.З.

з участю арбітражного керуючого Ловаса В.О., представників Созонник Т.Б., Очич Т.Б., Шелефонтюк А.В.

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» та Івано-Франківської аграрної товарної біржі на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2014 року у справі №5010/2439/2011-Б-23/88 про банкрутство колективного підприємства «Октан»

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі №5010/2439/2011-Б-23/88 про банкрутство колективного підприємства «Октан» порушене ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2011 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Арагон Плюс» на загальних підставах, визначених законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній до 19 січня 2013 року).

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2013 року колективне підприємство «Октан» (код ЄДРПОУ 24681223) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Анапріюка Андрія Сергійовича.

14 жовтня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-Дослідний інститут Екологічної Експертизи та Аудиту» звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із заявою про визнання недійсними результатів аукціону від 29 травня 2014 року, проведеного Івано-Франківською аграрною товарною біржею з продажу майна колективного підприємства «Октан», оформлених протоколом №1 від 29 травня 2014 року.

У заяві кредитор стверджує про порушення приписів статей 26, 43, 44, 49, 51, 58 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» при проведенні Івано-Франківською аграрною товарною біржею 29 травня 2014 року аукціону з продажу майна колективного підприємства «Октан», а саме на аукціоні реалізовано тільки частину майна КП «Октан», а не цілісний комплекс; ліквідатор боржника Анапріюк А.С. не узгоджував із зборами кредиторів майно, що підлягає продажу на аукціоні; частина майна була реалізована за значно нижчою ціною; організатор аукціону не розміщував оголошення про продаж майна на відповідних веб-сайтах, що в свою чергу є значним порушенням чинного законодавства.

Івано-Франківська аграрна товарна біржа подала суду першої інстанції заперечення, які обґрунтовані тим, що 29 травня 2014 року на аукціоні продано майно КП «Октан», яке перебувало в заставі у ПАТ «ВіЕс Банк», кошти від реалізації якого повинні використовуватись для задоволення зазначеного кредитора, у зв'язку із чим просило суд відмовити у задоволенні вищевказаної заяви.

Кредитор - ПАТ «ВіЕс Банк» також подав суду відзив на заяву про визнання результатів аукціону недійсними, в якому просить суд відмовити у її задоволенні. В обґрунтуванні посилається на те, що заява є необґрунтованою та безпідставною, оскільки її подано особою, яка в силу ст. 207 ГК України не вправі подавати такого роду заяви, оскільки не є стороною аукціону, а результати проведеного аукціону не впливають та не порушують її права та охоронювані законом інтереси. Вказує на те, що сторонами укладено договір на проведення аукціону, у відповідності до якого аукціон було проведено; майно, що перебувало в іпотеці банку реалізовано у відповідності до погодження з банком та без будь-яких порушень прав або інтересів іпотекодержателя.

Ліквідатор боржника, арбітражний керуючий Анапріюк А.С. пояснив, що Івано-Франківською товарною аграрною біржею 29.05.14 на аукціоні продано майно банкрута КП «Октан», яке перебувало в заставі ПАТ «ВіЕс Банк». Вказує, що права або охоронювані законом інтереси ТОВ «Науково-Дослідний інститут Екологічної Експертизи та Аудиту» не порушені, оскільки відповідно до ст. 42 Закону про банкрутство кошти від реалізації майна, що перебувало в заставі ПАТ «ВіЕс Банк» повинні використовуватися для задоволення вимог зазначеного кредитора.

Господарський суд Івано-Франківської області (колегія суддів у складі: головуючий суддя Рочняк О.В., судді Кобрин О.М., Михайлишин В.В.) ухвалою від 11 грудня 2014 року у справі №5010/2439/2011-Б-23/88 задовольнив заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Дослідний інститут Екологічної Експертизи та Аудиту» та визнав недійсними результати аукціону від 29 травня 2014 року, проведеного Івано-Франківською аграрною товарною біржею з продажу майна КП «Октан», оформлених протоколом №1 від 29 травня 2014 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що аукціон з продажу майна банкрута 29 травня 2014 року відбувся з порушенням вимог ст.ст. 49, 55, 58, 60, 61, 62, 69 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Положення про порядок організації проведення аукціонів з продажу майна банкрутів, затвердженого протоколом Івано-Франківської аграрної товарної біржі №01/2013 від 01 лютого 2013 року.

Суд першої інстанції вказав, що ні на веб-сайті державного органу з питань банкрутства, ні на веб-сайті Вищого господарського суду України не було опубліковано оголошення про проведення 29 травня 2014 року аукціону з продажу майна банкрута, оголошення про продаж майна на аукціоні. У судовому засіданні представник Івано-Франківської аграрної товарної біржі повідомив, що такі оголошення не були опубліковані на веб-сайтах державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України. Лише на сайті Біржі було опубліковано оголошення про проведення 29 травня 2014 року аукціону з продажу майна банкрута. Суд дійшов висновку, що відсутність інформаційного повідомлення про проведення аукціону на веб-сайтах державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України є порушенням вимог закону та зменшує можливість участі в аукціоні потенційних покупців, тому недотримання правил поінформованості невизначеного кола осіб щодо проведення торгів є істотним порушення процедури проведення аукціону.

Також суд вказав на такі порушення Закону про банкрутство, як відсутність доказів фіксації аукціону технічними засобами, відсутність доказів сплати гарантійних внесків Мельником Романом Дмитровичем та Кочмазовим Вячеславом Валерійовичем, протоколу про визначення учасників аукціону. Більш того, за поясненнями представника біржі гарантійні внески не були сплачені, відтак неможливим є набрання названими особами статусу учасників аукціону.

Суд першої інстанції також вказав, що згідно протоколу №1 про продаж з аукціону від 29 травня 2014 року стартова (початкова) вартість лоту №1 визначена організатором торгів, як сума оціночних вартостей об'єктів нерухомого майна та приналежностей і становить 2989610,00 грн. Однак у протоколі немає відомостей про ціну, запропоновану переможцем аукціону, яким визнано Кочмазова Вячеслава Валерійовича в інтересах якого діяв Бойко Юрій Володимирович згідно довіреності №8-280 від 20 травня 2014 року. Таким чином за умови коли, жоден з учасників не запропонував вищу за стартову (початкову) вартість майна аукціон визнано таким, що відбувся, тоді як відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону про банкрутство аукціон визнається таким, що не відбувся, коли жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову (початкову вартість).

На підставі викладеного місцевий господарський суд констатував, що результати аукціону з продажу майна колективного підприємства «Октан», оформлені протоколом №1 від 29 травня 2014 року є недійсними. Суд відхилив посилання представника ПАТ "ВіЕсБанк" на те, що результати аукціону від 29 травня 2014 року не впливають та не порушують права та охоронювані законом кредиторів, оскільки на аукціон виставлено майно, яке перебувало в іпотеці банку та реалізовано у відповідності до погодження з банком та без будь-яких порушень прав або інтересів іпотекодержателя з тих підстав, що відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, а відповідно спрямовуються на погашення вимог інших кредиторів.

Публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк» та Івано-Франківська аграрна товарна біржа подали апеляційні скарги, просять Львівський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2014 року у справі №5010/2439/2011-Б-23/88 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТзОВ «Науково-дослідний інститут екологічної експертизи та аудиту» про визнання недійсними результатів аукціону від 29 травня 2014 року.

Апелянти вважають, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив вимоги ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 43 ГПК України. ТзОВ «Науково-дослідний інститут екологічної експертизи та аудиту» не було учасником аукціону, тому в силу ст. 207 ГК України не мало права звертатись до суду із такою заявою. ПАТ «ВіЕс Банк» стверджує, що при вирішенні питання про задоволення чи відхилення скарги ТзОВ «Науково-дослідний інститут екологічної експертизи та аудиту» судом першої інстанції не було досліджено та не наведено мотивів з приводу відхилення заперечень, викладених ПАТ «ВіЕс Банк» у відзиві на заяву про визнання результатів аукціону недійсними. Івано-Франківська аграрна товарна біржа зазначає, що заявник не надав доказів того, що проведений аукціон з продажу майна банкрута КП «Октан» порушив його права.

Про розгляд апеляційної скарги учасникам провадження у справі повідомлено належним чином. Суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав розгляд справи з метою забезпечення процесуальних прав сторін, перевірки законності і обґрунтованості оскарженого судового рішення у повному обсязі. Також за клопотанням ТзОВ «Науково-дослідний інститут екологічної експертизи та аудиту» суд призначив розгляд справи у режимі відеоконференції, відкладав розгляд справи.

ТзОВ «Науково-дослідний інститут екологічної експертизи та аудиту» надало письмові пояснення у яких заперечує проти апеляційних скарг.

Також письмову заяву подало ТзОВ «Арагон Плюс», у якій просить суд відмовити ПАТ «ВіЕс Банк» та Івано-Франківській аграрній товарній біржі у задоволенні апеляційних скарг.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За змістом ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційні скарги ПАТ «ВіЕс Банк» та Івано-Франківської аграрної товарної біржі, матеріали справи і вважає, що ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2014 року по справі №5010/2439/2011-Б-23/88 слід залишити без змін з нижченаведених підстав.

Згідно з ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За визначенням пункту 1-1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону № 4212-УІ від 22 грудня 2011 року з наступними змінами і доповненнями, чинній з 19 січня 2013 року), положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відтак у провадженні справи №5010/2439/2011-Б-23/88 про банкрутство колективного підприємства «Октан» при здійсненні ліквідаційної процедури підлягають застосуванню положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону № 4212-УІ від 22 грудня 2011 року з наступними змінами і доповненнями, чинній з 19 січня 2013 року) - далі Закон про банкрутство.

Згідно з статтею 44 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги (ч.ч. 1, 2 ст. 44).

Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами (ч. 5 ст. 44).

Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство (ч. 8 ст. 44).

Продаж майна у провадженні справ про банкрутство урегульовано розділом ІУ (статті 49-76) Закону про банкрутство.

Відповідно до вимог статті 49 Закону про банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону (ч. 1).

Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники (ч. 4 ст. 49).

Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом (ч. 5 ст. 49).

Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону (ч. 6 ст. 49).

Учасниками аукціону можуть бути фізичні та юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону (ч. 7 ст. 49).

Згідно з статтею 51 Закону про банкрутство організатор аукціону виконує такі функції: опубліковує і розміщує повідомлення про продаж майна боржника і повідомлення про результати проведення торгів; приймає заявки на участь в аукціоні; укладає із заявниками договори про завдаток; визначає учасників торгів; здійснює проведення торгів; визначає переможця торгів і підписує протокол про результати проведення торгів; повідомляє учасників торгів про результати проведення торгів (ч. 5 ст. 51).

За змістом статті 57 Закону про банкрутство початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим і підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки.

Згідно із частиною 1 статті 58 Закону про банкрутство організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (ч. 1 ст. 58).

Вимоги до змісту оголошення про проведення аукціону на веб-сайті визначено статтею 59 Закону про банкрутство - таке оголошення повинно містити відомості про майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження; час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги); початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні; розмір та порядок внесення гарантійного внеску; можливість надання переможцю податкової накладної; продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах; порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред'являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів; строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону. Також в оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця (ч.ч. 1, 2 ст. 59).

Статтею 60 Закону про банкрутство установлено вимоги до заяви на участь в аукціоні, а також передбачено, що до заяви повинні додаватися копії документа, що підтверджує повноваження особи на здійснення дій від імені заявника; документа про сплату гарантійного внеску. Подана організаторові аукціону заява на участь в аукціоні підлягає реєстрації в журналі заяв на участь в аукціоні із зазначенням порядкового номера, дати і точного часу її подання.

За змістом статті 61 Закону про банкрутство рішення організатора аукціону про допуск заявників до участі в торгах приймається за наслідками розгляду представлених заяв на участь в аукціоні і оформляється протоколом про визначення учасників аукціонів. До участі в торгах допускаються заявники, що подали заяви на участь в аукціоні і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення торгів. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону. Рішення про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні приймається у разі, якщо заява на участь в аукціоні не відповідає вимогам, що встановлені цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення аукціону; подані заявником документи не відповідають встановленим до них вимогам; на дату складання протоколу про визначення учасників аукціону не підтверджено надходження гарантійного внеску на рахунки, вказані в повідомленні про проведення аукціону.

Статтею 62 Закону про банкрутство установлено обов'язок організатора аукціону забезпечити його фіксацію технічними засобами.

Порядок проведення аукціону визначено статтею 64 Закону про банкрутство.

Відповідно до вимог статті 69 Закону про банкрутство протокол про проведення аукціону складається організатором аукціону негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без виявлення переможця. У протоколі зазначаються: майно, що запропоноване для продажу; кількість учасників аукціону; початкова вартість; ціна, запропонована переможцем аукціону, або відомості про те, що аукціон закінчився без визначення переможця; ціна або частина ціни, сплачена переможцем; найменування і місцезнаходження (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові і місце проживання (для фізичної особи) переможця торгів; адреса сторінки веб-сайту, на якій розміщено відомості про проведення аукціону; номер банківського рахунку, на який мають бути перераховані кошти за придбане майно. До протоколу додається засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 69).

Організатор аукціону зобов'язаний повідомити про запропоновану переможцем ціну або про закінчення аукціону без визначення переможця для розміщення цих відомостей на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України, на яких було розміщене оголошення про проведення аукціону, не пізніше, ніж через три дні після закінчення аукціону (ч. 7 ст. 69).

З матеріалів справи слідує, що 10 лютого 2014 року колективне підприємство "Октан" в особі ліквідатора Анапріюка А.С. (замовник) та Івано-Франківська аграрна товарна біржа в особі генерального директора Шелефонтюка А.В. (біржа) уклали договір на організацію проведення аукціону з продажу майна банкрута колективного підприємства «Октан».

Пунктом 1.1. договору передбачено, що замовник визначає біржу організатором аукціону з продажу майна банкрута і доручає біржі провести за власний рахунок протягом двох місяців аукціон (біржові торги) з продажу наступного майна банкрута КП "Октан": нежитлова будівля АЗС за адресою: Івано-Франківська область, Снятинський район, с. Іллінці, вул. Б. Хмельницького, 1 а, початкова ціна 395092 грн. без ПДВ; нежитлова будівля АЗС за адресою: Івано-Франківська область, Снятинський район, смт. Заболотів, вул. Грушевського, 68/1, початкова ціна 387775 грн. без ПДВ; нежитлова будівля АЗС за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Стопчатів, вул. Центральна,34, початкова ціна 484719 грн. без ПДВ; нежитлова будівля АЗС за адресою: Івано-Франківська область, Снятинський район, с. Тулова, вул. Горбасівка, 32, початкова ціна 218793 грн. без ПДВ; нежитлова будівля АЗС за адресою: Івано-Франківська область, м. Снятин, вул. 1-го грудня, 30, початкова ціна 475574 грн. без ПДВ; нежитлова будівля АЗС за адресою: Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Іванівці, вул. Центральна, 80, початкова ціна 317733 грн. без ПДВ; зерносховище за адресою: Івано-Франківська область, Снятинський район, смт. Заболотів, вул. Грушевського, 123, початкова ціна 3 213 237 грн. без ПДВ.

Сторони домовились, що Біржа гарантує безумовне дотримання вимог чинного законодавства та положення про організацію та проведення аукціонів з продажу майна банкрутів (п. 1.5 договору). Біржа зобов'язується забезпечити оприлюднення інформації про проведення аукціону із зазначенням усіх необхідних реквізитів, визначених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у друкованих засобах масової інформації, на веб-сайтах біржі, державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (п. 2.1.1.); виконувати вимоги чинного законодавства щодо організації і проведення аукціону з продажу майна банкрута (п. 2.1.3.).

Договір на організацію проведення аукціону з продажу майна банкрута колективного підприємства «Октан» від 10 лютого 2014 року укладено на виконання приписів ст.ст. 44, 49 Закону про банкрутство, такий чинний.

29 травня 2014 року організатором аукціону - Івано-Франківською аграрною товарною біржею складено протокол № 1 про продаж з аукціону. У протоколі зазначено, що 29 травня 2014 року Івано-Франківська аграрна товарна біржа провела аукціон з продажу майна банкрута КП «Октан». Учасник №1 - Кочмазов Вячеслав Валерійович, в інтересах якого діє Бойко Юрій Володимирович згідно довіреності №8-280 від 20 травня 2014 року; Учасник №2 - Мельник Роман Дмитрович. Для продажу було запропоновано наступне майно (лот №1):

- автозаправна станція загальною площею 93,7 кв.м., за адресою: Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Іванівці, вул. Центральна, 80, оціночна вартість визначена за домовленістю між ліквідатором банкрута і організатором аукціону в сумі 634610,00 грн.;

- автозаправна станція загальною площею 34,3 кв.м., за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Стопчатів, вул. Центральна, 3 «и», оціночна вартість визначена за домовленістю між ліквідатором банкрута і організатором аукціону в сумі 968130,00 грн.;

- автозаправна станція загальною площею 59,3 кв.м., за адресою: Івано-Франківська область, Снятинський район, м. Снятин, вул. Першого грудня, 30, оціночна вартість визначена за домовленістю між ліквідатором банкрута і організатором аукціону в сумі 949870,00 грн.;

- автозаправна станція загальною площею 69,8 кв.м., за адресою: Івано-Франківська область, Снятинський район, с. Тулова, вул. Горбасівка, 32, оціночна вартість визначена за домовленістю між ліквідатором банкрута і організатором аукціону в сумі 437000,00 грн.

Початкова ціна лоту №1 визначена в сумі 2 989 610,00 грн.

Кінцева ціна продажу лоту №1 - 2 989 610,00 грн.

Переможцем аукціону визначено Кочмазова Вячеслава Валерійовича.

Суд апеляційної інстанції констатує, що у матеріалах справи відсутні докази оприлюднення організатором аукціону на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України оголошення про проведення аукціону 29 травня 2014 року з продажу майна банкрута КП «Октан» та письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 51, ч. 1 ст. 58, ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону про банкрутство.

Заяви на участь в аукціоні були подані Івано-Франківській аграрній товарній біржі в день проведення аукціону - 29 травня 2014 року. Заяви подали Мельник Роман Дмитрович і Бойко Юрій Володимирович, як представник Кочмазова Вячеслава Валерійовича згідно довіреності №8-280 від 20 травня 2014 року. Заяви зареєстровані в журналі заяв на участь в аукціоні 29 травня 2014 року. Однак до заяв не додано документів про сплату гарантійного внеску, як це передбачено ст. 60 Закону про банкрутство.

Також у матеріалах справи відсутнє рішення організатора аукціону про допуск заявників до участі в торгах, оформлене протоколом про визначення учасників аукціонів відповідно до вимог ст. 61 Закону про банкрутство. За відсутності доказів сплати гарантійного внеску заявникам повинно бути відмовлено в допуску до участі в аукціоні.

Аукціон 29 травня 2014 року не фіксувався технічними засобами, як цього вимагає ст. 62 Закону про банкрутство. У протоколі № 1 про продаж з аукціону від 29 травня 2014 року зазначена початкова вартість лота №1 - 2 989 610,00 грн., визначена організатором торгів, і така ж сама ціна продажу - 2 989 610,00 грн. Відтак на підставі приписів частини 1 статті 55 Закону про банкрутство у разі, коли жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову (початкову вартість) аукціон мав бути визнаний таким, що не відбувся. Рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся повинен був прийняти організатор аукціону у триденний строк після виникнення підстави для такого визнання. Однак такого рішення організатор аукціону не прийняв.

Протокол № 1 про продаж з аукціону від 29 травня 2014 року не містить відомостей про ціну, запропоновану переможцем аукціону; про ціну або частину ціни, сплачену переможцем; адреси сторінки веб-сайту, на якій розміщено відомості про проведення аукціону, як це передбачено статтею 69 Закону про банкрутство.

Цією ж нормою закону встановлено обов'язок організатора аукціону повідомити про запропоновану переможцем ціну для розміщення цих відомостей на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України, на яких було розміщене оголошення про проведення аукціону, не пізніше, ніж через три дні після закінчення аукціону. Однак ні оголошення про проведення аукціону 29 травня 2014 року, ні про результати його проведення організатор аукціону у визначеному законом порядку не повідомляв.

Слід зазначити й те, що порівняно з умовами договору на організацію проведення аукціону з продажу майна банкрута від 10 лютого 2014 року на аукціоні 29 травня 2014 року реалізовувалась лише частина майна колективного підприємства «Октан». Проте у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження правомірності таких дій - рішення комітету кредиторів про визначення складу майна для продажу його частини (п. 8 ст. 26 Закону про банкрутство) чи докази неможливості продати майно у вигляді цілісного майнового комплексу (п. 5 ст. 44 Закону про банкрутство).

Організатором аукціону - Івано-Франківська аграрна товарна біржа 26 травня 2014 року складено протокол про зняття з публічних торгів, у якому зазначено, що призначені на 20 травня 2014 року публічні торги з продажу майна колективного підприємства «Октан» (лот №1) не відбулись з причини відсутності покупців. На аукціон 20 травня 2014 року було виставлено те саме майно банкрута, що було предметом продажу на аукціоні 29 травня 2014 року і за тією ж стартовою ціною - 2 989 610,00 грн.

Відповідно до вимог частини 3 статті 55 Закону про банкрутство результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

З вищевикладеного слідує, що аукціон з продажу майна колективного підприємства «Октан» 29 травня 2014 року проведено з порушенням вимог закону, які є істотними щодо продажу майна банкрута на конкурсних засадах і за найбільш можливою вартістю з метою погашення вимог кредиторів.

Та обставина, що майно перебувало в іпотеці ПАТ "ВіЕсБанк" і, як стверджує ПАТ "ВіЕсБанк", реалізовано за погодженням з банком без будь-яких порушень прав або інтересів іпотекодержателя, не звільняє організатора аукціону від обов'язку проводити аукціон з продажу майна банкрута відповідно до приписів закону та умов договору про організацію проведення аукціону.

Із змісту частини 1 статті 44 Закону про банкрутство слідує, що ліквідатор здійснює вибір способів продажу активів з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Згідно з пунктом 4 статті 42 Закону про банкрутство кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси. А ліквідаційна маса використовується для погашення вимог кредиторів, яким є й ТзОВ «Науково-дослідний інститут екологічної експертизи та аудиту». Та обставина, що ТзОВ «Науково-дослідний інститут екологічної експертизи та аудиту» не було учасником аукціону, не позбавляє його права, як кредитора КП «Октан», звернутися із заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута.

Згідно з ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд Івано-Франківської області з дотриманням норм матеріального і процесуального права дослідив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про проведення аукціону 29 травня 2014 року з істотними порушеннями вимог закону та визнав недійсними результати аукціону. При цьому суд мотивовано відхилив заперечення публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» та Івано-Франківської аграрної товарної біржі. Доводи апеляційних скарг не підтверджені матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в ухвалі від 11 грудня 2014 року.

За змістом ст. 103 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право серед іншого залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2014 року у справі №5010/2439/2011-Б-23/88 залишити без змін, а апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» та Івано-Франківської аграрної товарної біржі без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.

суддя Кордюк Г.Т.