Постанова № 43554664, 07.04.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2015 р. Справа № 917/18/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Хачатрян В.С., суддя Шепітько І.І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивача- не з’явився,

відповідача- Акуліна І.В. (довіреність від 31.12.2013 року),

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.1848П1-38) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.03.2015 року

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м.Полтава,

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 2", м.Полтава

про внесення змін до договору,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до КП "Житлово-експлуатаційна організація № 2” про внесення з 06.10.2014 року змін до договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 213 з Додатком "Розрахунок обсягу теплової енергії" до нього в редакції Додаткової угоди, запропонованої Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та переданій КП "ЖЕО № 2" 14.10.2014 року супровідним листом.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.03.2015 року у справі №917/18/15 (суддя Тимощенко О.М.) провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України. Стягнуто з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна дільниця № 2” на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" 1218 грн. судового збору.

Відповідач із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу скасувати в частині стягнення з відповідача 1218 грн. судового збору та стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 609 грн.

В судове засідання 07.04.2015 року позивач не з’явився, однак надіслав на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі його представника.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, зокрема, зазначає, що причиною виникнення спору по даній справі було ухилення відповідача від підписання додаткової угоди та внесення змін до договору. Під час розгляду справи відповідач відмовився від своєї позиції та погодився укласти договір в редакції позивача, у зв’язку з чим судові витрати правомірно покладені судом першої інстанції на відповідача.

Враховуючи, що позивач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, ПОКВПТГ “Полтаваобленерго”, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про внесення з 06.10.2014 року змін до договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 213 з Додатком "Розрахунок обсягу теплової енергії" до нього в редакції Додаткової угоди, запропонованої Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та переданій КП "ЖЕО № 2" 14.10.2014 року супровідним листом.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.03.2015 року у справі №917/18/15 провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, у зв’язку з відсутністю предмету спору. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1218 грн. витрат зі сплати судового збору.

Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що під час розгляду справи 03.03.2015 року відповідач підписав додаткову угоду №2 до договору, внесення змін в редакції якої є предметом спору у даній справі. Судові витрати покладено судом на відповідача, оскільки спір виник з вини відповідача, який в досудовому порядку відмовився підписати додаткову угоду, не запропонував позивачу протокол розбіжностей, у зв’язку із чим позивач був змушений звернутися до суду.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Полтавської області від 26.05.2014 року по справі № 917/313/14 за позовом ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” до КП “ЖЕО №2” про визнання договору укладеним та внесення змін до договору, визнано укладеним договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 213 разом з Додатком “Розрахунок обсягу теплової енергії” на потреби опалення та гарячого водопостачання в редакції ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” та внесено зміни в інший договір ( а.с. 13-15).

В подальшому, у зв'язку з встановленням постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 858 від 27.06.2014 року, тарифів на послугу централізованого постачання гарячої води, ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” підготувало зміни до чинного договору № 213 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води та підготувало проект додаткової угоди від 06.10.2014 року, який супровідним листом направлено на адресу відповідача для підписання.

Відповідач, листом № 2450/02 від 31.10.2014 року, повернув примірники додаткової угоди до договору № 213 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води на адресу ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” із відмовою від підписання додаткової угоди до договору в редакції, запропонованій позивачем, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції 03.03.2015 року відповідач підписав додаткову угоду №2 про зміну в договорі №213 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, якою на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №299 від 08.04.2014 року «Про встановлення тарифів на теплову енергії, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та постанови № 858 від 27.06.2014 року «Про встановлення ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» тарифів на послугу з централізованого постачання гарячої води», було внесено зміни до п.18 договору.

Колегія суддів враховує наступне.

Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною (п.4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Як свідчать матеріали справи, причиною виникнення спору по даній справі була відмова відповідача від укладення додаткової угоди від 06.10.2014 року, про що він повідомив позивача листом №2450/02 від 31.10.2014 року.

У вказаному листі відповідач повідомив, що застосування позивачем розрахунку обсягу теплової енергії у вигляді теплового навантаження суперечить нормам законодавства.

При цьому, відповідач, не погоджуючись з умовами додаткової угоди, не склав протоколу розбіжностей, не вживав будь-яких заходів для врегулювання суперечностей стосовно умов додаткової угоди, що змусило відповідача звернутись до суду з позовом.

Однак, після порушення провадження по справі, відповідач підписав додаткову угоду №2 до договору, в якій сторони виклали п.18 договору у відповідності до постанов Національної комісії, що здійснюють державне регулювання у сфері комунальних послуг та узгодили, що «розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих тарифів на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків, відповідно до теплових навантажень».

Таким чином, відповідач погодився з порядком розрахунку за відпущену теплову енергію, незважаючи на те, що саме на цю обставину відповідач посилався, відмовляючись від підписання додаткової угоди в досудовому порядку.

Отже, сторони під час розгляду справи в суді першої інстанції уклали додаткову угоду до договору, від підписання якої в добровільному порядку, відповідач безпідставно ухилявся.

З урахуванням викладеного, спір виник внаслідок ухилення відповідача від підписання додаткової угоди, запропонованої позивачем.

Колегія суддів приходить до висновку, що позивач був змушений звернутися за судовим захистом та понести витрати із сплати судового збору внаслідок дій відповідача.

Враховуючи, що несприятливі наслідки, які стали причиною звернення до суду, настали внаслідок неправомірних дій особи, судом першої інстанції правомірно покладено витрати із сплати судового збору в розмірі 1218 грн. саме на відповідача.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що додаткова угода №2, яка підписана сторонами 03.03.2015 року не відповідає тій редакції, яка пропонувалась позивачем 14.10.2014 року, у зв’язку із чим судові витрати розподілено господарським судом неправомірно.

Аналізуючи положення вказаних редакцій додаткових угод, колегія суддів зазначає про невідповідність лише положень щодо порядку розрахунку споживання, а саме норми витрат гарячої доби на добу на одного мешканця та кількість мешканців.

Однак, судова колегія враховує, що кількість мешканців не є сталою одиницею, цей показник є змінним і визначається на підставі довідок, наданих КП «ЖЕО №2», про що також зазначено в підписаній додатковій угоді №2 від 03.03.2015 року.

Таким чином, станом на день складення проекту додаткової угоди від 06.01.2014 року кількість мешканців визначено на підставі довідки КП «ЖЕО №2» №152 від 30.03.2012 року.

В подальшому, станом на день підписання додаткової угоди №2 від 03.03.2015 року вказаний показник змінився, у зв’язку із чим позивач обґрунтовано вніс зміни і в додаткову угоду, у зв’язку із чим доводи апелянта є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, слід прийняти до уваги, що спір виник через не підписання додаткової угоди. Сторони не оспорювали певні пункти або положення додаткової угоди від 06.10.2014 р. Такі дані в матеріалах справ відсутні.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що редакція додаткової угоди від 06.10.2014 року не відповідає вимогам чинного законодавства України не приймаються колегією суддів, оскільки вказана обставина не була предметом дослідження суду першої інстанції, додаткова угода підписана сторонами в редакції від 03.03.2015 року, у зв’язку із чим доводи апелянта не мають правового значення та не впливають на вирішення питання про правомірність розподілу судових витрат у даній справі.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Полтавської області від 03.03.2015 р. у справі № 917/18/15 винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування, в зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 99, 102, п. 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.03.2015 року у справі №917/18/15 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі № 917/18/15 підписано 10.04.2015 року.

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Хачатрян В.С.

Суддя Шепітько І.І.