Постанова № 43554640, 06.04.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2015 р. Справа № 909/172/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Хабіб М.І.

суддів Зварич О.В.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Мазепа Н.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Івано-Франківського регіонального відділення ПАТ "Брокбізнесбанк", № 46/045іф від 20.02.2015

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2015 про вжиття заходів до забезпечення позову

у справі № 909/172/15

за позовом: Приватного акціонерного товариства "С.В.Т. А.", м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Івано-Франківського регіонального відділення ПАТ "Брокбізнесбанк", м. Івано-Франківськ

про визнання недійсним Іпотечного договору від 30 квітня 2013 року, із змінами і доповненнями, укладеного Приватним акціонерним товариством "С.В.Т.А." та Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк", посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А.А., зареєстрованого в реєстрі за № 540

За участю представників:

позивача: Заверуха І.Л.- представник (довіреність в матеріалах справи;

відповідача: не з'явився (належно повідомлений).

Апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Дубник О.П., суддів: Скрипчук О.С., Матущака О.І. та призначена до розгляду 24.03.2015

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Дубник О.П. у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду від 23.03.2015 призначено повторний автоматичний розподіл справи.

Відповідно до Довідки про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 23.03.2015 справу призначено судді-доповідачу Хабіб М.І., склад колегії суддів: Хабіб М.І. - головуючий суддя, судді Зварич О.В. та Юрченко Я.О.

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2015 року ПрАТ "С.В.Т.А." звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Івано-Франківського регіонального відділення ПАТ "Брокбізнесбанк" про визнання недійсним Іпотечного договору від 30 квітня 2013 року, в т.ч. всіх договорів про зміну редакції договору, доповнень, додаткових угод тощо, укладеного Приватним акціонерним товариством "С.В.Т.А." та Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк", посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А.А., зареєстрованого в реєстрі за № 540.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову (вх.1680/15 від 13.02.15) шляхом:

- заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - корпус №3, зазначений в плані літерою "А", загальною площею 14930,9 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 229 г, за Іпотечним договором від 30 квітня 2013 року, укладеним Приватним акціонерним товариством "С.В.Т.А." та Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк", посвідченим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А.А. та зареєстрованим в реєстрі за №540;

- заборони Реєстраційній службі Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, а також всім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно і нотаріусам України, зокрема, приватному нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А.А., вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності та інших речових прав на нерухоме майно - предмет іпотеки;

- заборони приватному нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А.А.та будь-яким іншим нотаріусам України вчиняти виконавчий напис нотаріуса на Іпотечному договорі від 30 квітня 2013 року, укладеному ПрАТ "С.В.Т.А." та ПАТ "Брокбізнесбанк", посвідченому приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А.А., зареєстрованому в реєстрі за №540, а також посвідчувати договори купівлі-продажу предмета-іпотеки від імені ПАТ "Брокбізнесбанк" - зупинення стягнення предмету іпотеки, якщо таке стягнення здійснюється на підставі виконавчого чи іншого документа.

Заява обґрунтована тим, що оспорюваний договір іпотеки укладений з порушенням норм чинного законодавства у зв'язку з чим подано позов про визнання його недійсним. Водночас, оспорюваний договір містить положення, що надають можливість Іпотекодержателю реалізувати предмет іпотеки в односторонньому порядку. Зокрема, він має право на власний розсуд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом: звернення до суду з відповідним позовом, за виконавчим написом нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання (застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя (п. 8.1, п. 8.2. Договору ), тобто шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, а також передбає право Іпотекодержателя продати предмет іпотеки від свого імені. Банк надіслав позичальнику вимогу від 25.11.2014 про сплату заборгованості за кредитним договором упродовж 30-ти днів та попередив, що у разі невиконання вимоги зверне стягнення на предмет іпотеки. Відтак позивач вказує на необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки відповідач має можливість до закінчення розгляду даної справи по суті отримати у власність предмет іпотеки в позасудовому порядку або продати його іншим особам від свого імені. За таких обставин, вказує позивач, у разі невжиття заходів до забезпечення позову та у разі задоволення даного позову права позивача на майно можуть бути порушені, а їх відновлення ускладненим, оскільки позивач змушений буде ініціювати новий судовий процес з метою витребування нерухомого майна, що є предметом іпотеки, у добросовісного набувача.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2015 у справі № 909/172/15(суддя Матуляк П.Я.) заяву про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково.

З метою забезпечення позову, до вирішення справи по суті, заборонено:

- Публічному акціонерному товариству "Брокбізнесбанк" вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 30 квітня 2013 року, який укладений Приватним акціонерним товариством "С.В.Т.А." та Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк", посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А.А. та зареєстрований в реєстрі за № 540, а саме: корпус № 3, зазначений в плані літерою "А", загальною площею 14930,9 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 229 г, в тому числі звертатись до нотаріусів України з вимогою про вчинення виконавчих написів на Іпотечному договорі від 30.04.13 № 540, до державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно і нотаріусів України, зокрема до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А.А., з вимогами про реєстрацію (перереєстрацію) права власності та інших речових прав щодо предмета іпотеки, а також продавати від свого імені предмет іпотеки на підставі договорів купівлі-продажу;

- Головному управлінню юстиції у Івано-Франківській області в особі Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Івано-Франківській області, а також всім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно і нотаріусам України, зокрема, приватному нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А.А., вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності та інших речових прав стосовно нерухомого майна, а саме: корпус № 3, зазначений в плані літерою "А", загальною площею 14930,9 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 229 г;

- Приватному нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А.А. та будь-яким іншим нотаріусам України вчиняти виконавчий напис нотаріуса на Іпотечному договорі від 30.04.13, укладеному між Приватним акціонерним товариством "С.В.Т.А." та Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк", посвідченому приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А.А. та зареєстрованому в реєстрі за № 540, а також посвідчувати будь-які договори купівлі-продажу предмета іпотеки від імені Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" за Іпотечним договором від 30.04.13, а саме: корпус № 3, зазначений в плані літерою "А", загальною площею 14930,9 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 229 г.

В решті заяви про забезпечення позову даною ухвалою відмовлено.

Ухвала суду мотивована нормами ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову". При забезпеченні позову суд виходив, зокрема, з наявності зв'язку між предметом спору та заходами забезпечення позову, співмірність заходів із заявленими позивачем вимогами та дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді.

В частині вимоги про зупинення стягнення предмету іпотеки в задоволені заяви відмовлено з тих підстав, що зазначені вимоги фактично дублюють вимоги про заборону вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає її такою, що винесена судом з порушенням норм процесуального права, тому просить ухвалу скасувати. Скаржник зазначає, що вимога від 25.11.2014 про погашення заборгованості не підтверджує початок звернення відповідачем стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, тому не може бути достатньою підставою для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову. Вважає, що вжиттям заходів до забезпечення позову суд фактично вирішив спір по суті. Стверджує, що вжиті заходи забезпечення позову порушують право ПАТ "Брокбізнесбанк" на звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі, за рішенням суду.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу (вх.01-04/2738/15 від 03.04.15), в яких спростовує доводи скаржника та зазначає, що намір відповідача звернути стягнення на предмет іпотеки за спірним договором підтверджується не лише вимогою від 25.11.14, адресованою позичальнику, а й вимогою від 30.01.15, надісланою на адресу позивача . Крім того, про реальність такого наміру свідчить і той факт, що станом на сьогоднішній день Фондом гарантування вкладів фізичних осіб здійснюється організація публічних торгів на заставне майно за кредитним договором №2298. Такі відомості розміщені на офіційному інтернет сайті Фонду за посиланням: http://torgi.fg.gov.ua/catalog/krediti/zastavn- krediti_yuridichnikh_os-b/92451/.

В судове засідання 06.04.15 скаржник не забезпечив явки свого представника, про причини неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у запереченнях, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, встановивши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши доводи скаржника, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 65 ГПК України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках, зокрема, дії щодо вирішення питання про вжиття заходів до забезпечення позову; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Згідно із ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16 (з наступними змінами і доповненнями) умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналогічні положення викладені у постанові пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" N 9 від 22.12.2006.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (ч.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 16)

Предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 30.04.2013 ПАТ "Брокбізнесбанк" (іпотекодержатель) та ПрАТ "С.В.Т.А." (іпотекодавець), що посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А.А., зареєстрований в реєстрі за № 540.

Предметом іпотеки є корпус № 3, зазначений в плані літерою "А", загальною площею 14930,9 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 229 г.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, умовами договору ( п.8) передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання згідно з застереження про задоволення вимог іпотекодержатель, що міститься в цьому Договорі ( п.8.1 та п.8.2 договору), тобто, шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання та/або зобов'язань за цим договором (п.8.4.1) чи шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, з дотриманням умов встановлених Законом України "Про іпотеку"(п.8.4.2).

Отже, до вирішення спору по суті іпотекодержатель (відповідач) не обмежений в можливості здійснити звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, оформленням права власності на предмет іпотеки за собою, продажу предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі.

З листів відповідача № 951/оу5 від 25.11.2014 та №19/04іф від 30.01.2015 вбачається, що він має намір звернути стягнення на предмет іпотеки за оспорюваним договором іпотеки у зв'язку із заборгованістю позичальника за основним зобов'язанням..

Поряд з тим, невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до втрати позивачем належного йому майна та порушення прав позивача, і у разі задоволення позову утруднить відновлення прав позивача на майно.

З огляду на те, що предметом позову є матеріально-правова вимога про визнання недійсним Іпотечного договору від 30 квітня 2013 року, із змінами і доповненнями, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду та вважає вжиті судом першої інстанції заходи до забезпечення позову адекватними, а їх застосування правомірним.

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника як такі, що ґрунтуються на необхідності з'ясування та встановлення апеляційним судом обставин справи, які мають бути дослідженні та встановлені місцевим судом при розгляді по суті спору про визнання недійсним іпотечного договору.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстав для скасування ухвали місцевого господарського суду та для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись, ст.ст. 66, 67, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2015 у справі № 909/172/15 про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 09.04.2015.

Головуючий-суддя М.І. Хабіб

Суддя О.В.Зварич

Суддя Я.О.Юрченко