Рішення № 43554232, 09.04.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2015 р.Справа № 921/84/15-г/15

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Галамай О.З. при секретарі Сиротюк К.В.

Розглянув справу

за позовом Прокурора м. Тернополя, вул. Т. Шевченка, 7, м.Тернопіль в інтересах держави в особі Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", вул. Мечнікова, 16-а, м.Київ від імені якого діє Тернопільська філія Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" , вул. Князя Острозького, 14, м. Тернопіль

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормтрейд" вул. Лисенка, 1, с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область

про cтягнення заборгованості в сумі 713 179,25 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Куліковська Л.Б.- прокурор, №05/1/2-61вих-15 від 28.01.2015р.;

від позивача: Терещук Б.С. - представник, довіреність №14/20-146-14 від 01.07.2014р.

від відповідача: не з'явився

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку ст. 81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Тернопільської області прокурором м. Тернополя в інтересах держави в особі Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" від імені якого діє Тернопільська філія Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормтрейд" про cтягнення заборгованості в розмірі 713 179,25 грн.

Ухвалою суду від 28.01.2015 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 11.02.2015 р.

В судовому засіданні 11.03.2015р. суд перейшов до розгляду справи по суті та оглянув оригінали документів, доданих до позовної заяви .

Представник прокуратури в судовому засіданні 11.02.2015 р. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та пояснень, наданих в судовому засіданні.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Також через канцелярію суду подали необхідні документи, які витребовувались ухвалою суду (вх.№5858).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 28.01.2015р. не виконав, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№5841), у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 04.03.2015р.

Представник прокуратури в судовому засіданні 04.03.2015 р. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та пояснень, наданих в судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.№7337 від 03.03.2015 р.). Також через канцелярію суду подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів (вх.№7459), на задоволення якого розгляд справи продовжено в порядку статті 69 ГПК України на 15 днів та оголошено перерву у судовому засіданні до 08.04.2015р.

Ухвалою суду від 08.04.2015 р. на задоволення клопотання представника відповідача розгляд справи відкладено на 09.04.2015р.

Представник прокуратури в судовому засіданні 09.04.2015 р. підтримав заяву про припинення провадження у справі в частині основного боргу у зв'язку із його сплатою, в іншій частині позовні вимоги про стягнення 163 546,97 грн. інфляційних втрат та 29 633,57 грн. 3% річних просить задоволити (вх.№10003).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заяву про часткове припинення провадження у справі (вх. №10003).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (телеграма міститься в матеріалах справи).

В судовому засіданні 09.04.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

20.02.2004 року між Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", найменування якого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011р. №951 змінено на Державне Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (надалі - Лізингодавець) та Товариством з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" (надалі - Первісний Лізингодавець) укладено договір фінансового лізингу № 15-04-177фл, відповідно до умов якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору "Кількість, ціна і вартість Предмета лізингу", за умови сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів, черговість, розмір і строки сплати яких встановлюються графіком сплати лізингових платежів (п.1.1 договору).

Строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання - передачі між сторонами та постачальником, що укладається у 5-ти автентичних примірниках і є підставою для передачі предмета лізингу (п.2.2 договору).

Згідно п.2.3 договору постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, дата і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору.

Підпунктом 3.5.2. договору Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі згідно погодженого з Лізингодавцем графіком сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Згідно п.8.1 договору останній вступає в дію з моменту укладення і діє до повного виконання сторонами положень договору.

Відповідно договору між сторонами підписано додатки до договору фінансового лізингу, якими визначено кількість, ціну, вартість предмета лізингу та графік сплати лізингових платежів.

На виконання Договору фінансового лізингу Лізингодавець передав, а Лізингоодержувач прийняв предмет лізингу, про що сторонами підписано відповідний акт приймання - передачі сільськогосподарської техніки (міститься в матеріалах справи).

30 травня 2013 року між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (надалі - Лізингодавець), Товариством з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" (надалі - Первісний Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комбікормтрейд" (надалі - Новий Лізингоодержувач) укладено додатковий договір №2/341 до договору фінансового лізингу № 15-04-177фл від 20.02.2004 року, відповідно до якого Лізингодавець та первісний Лізингоодержувач підтверджують, що Первісний Лізингоодержувач отримав у власність техніку, визначену у додатках до договору (акт приймання- передачі від 03.06.2013 року), виконавши зобов'язання за Договором щодо сплати лізингових платежів і повної вартості предмета лізингу (стосовно техніки, визначеної в додатках до додаткового договору).

Пунктом 2.1 додаткового договору визначено, що Лізингодавець і Первісний Лізингоодержувач підтверджують, що на момент укладання цього додаткового договору Первісний Лізингоодержувач має заборгованість перед Лізингодавцем за договором в частині відшкодування вартості предмета лізингу в сумі 1 363 038,71 грн.

Згідно п.3 додаткового договору № 2/241 від 30.05.2013 року сторони домовились, що всі права та обов'язки за договором фінансового лізингу від 20.04.2004 року №15-04-177 фл, які ніс Первісний Лізингоодержувач беззаперечно і без інших умов з моменту підписання даного додаткового договору приймає на себе Новий Лізингоодержувач .

Пунктом 4 додаткового договору передбачено, що Новий Лізингоодержувач приймає на себе боргове зобов'язання Первісного Лізингоодержувача по сплаті всіх платежів та боргових зобов'язань, що наступили на момент укладення цього додаткового договору та визначених у пункті 2 цього додаткового договору, в розмірі 1 363 038,71 грн. та зобов'язується погасити цей борг за наступним графіком:

1. травень 2013 року - 50 000,00 грн.;

2. червень 2013 року - 50 000,00 грн.;

3. липень 2013 року - 100 000,00 грн.;

4. серпень 2013 року - 380 000,00 грн.;

5. вересень 2013 року - 380 000,00 грн.;

6. жовтень 2013 року - 403 038,71 грн.

Предмет лізингу передається Первісним Лізингоодержувачем Новому Лізингоодержувачу по акту приймання - передачі не пізніше 5-днів після підписання даного додаткового договору (п.5 додаткового договору).

Згідно п.10 додаткового договору сторони домовились, що у всьому іншому, що не встановлено додатковим договором , діють умови договору від 20.04.2004р. №15-04-177фл і сторони підтверджують взяті на себе зобов'язання.

На виконання умов договору фінансового лізингу та додаткового договору позивач передав відповідачу предмет лізингу, що підтверджується актом приймання передачі предмета лізингу від 03.06.2013р., який скріплений підписами та печатками обох сторін (належно завірена копія міститься в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи, в процесі розгляду справи відповідачем погашено основний борг у розмірі 519 998,71 грн. повністю, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Отже, на момент винесення рішення у даній справі основний борг по сплаті лізингових платежів сплачено відповідачем в повній сумі.

Згідно ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано три відсотки річних в розмірі 29 633,25 грн. та інфляційні втрати в розмірі 163 546,97 грн., які просить стягнути з відповідача.

Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" на лізиногоодержувача покладено обов'язок своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ст.16 Закону).

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Ст. 292 Господарського кодексу України зазначає, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до укладеного між сторонами договору №15-04-177 фл від 20.02.2004р. та додаткового договору №2/341 від 30.05.2013р. до договору №15-04-177 фл від 20.02.2004р., позивач передав сільськогосподарську техніку, а відповідач прийняв предмет лізингу, про що сторонами підписано відповідний акт приймання - передачі сільськогосподарської техніки (міститься в матеріалах справи).

Строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання - передачі між сторонами та постачальником, що укладається у 5-ти автентичних примірниках і є підставою для передачі предмета лізингу (п.2.2 договору).

Згідно п.2.3 договору постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, дата і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору.

Підпунктом 3.5.2 договору Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі згідно погодженого з Лізингодавцем графіком сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до п.5.7 договору предмет лізингу підлягає обов'язковій реєстрації Лізингоодержувачем на його ім'я за його кошт у порядку, встановленому законодавством із обов'язковою відміткою в свідоцтві про реєстрацію предмета лізингу "Без права відчуження третій особі".

Як вбачається із акту приймання - передачі предмета лізингу, 03.06.2013р. позивач передав відповідачу сільськогосподарську техніку. Однак, ТзОВ "Комбікормтрейд" звернулося до Лізингоодержувача із листом №687 щодо виконання вимог п.5.7 договору лише 23.12.2013р.

Вже 10 січня 2014 року позивачем було зареєстровано предмет лізингу за НАК "Украгролізинг" із зазначенням у реєстраційних документах користувачем ТзОВ "Комбікормтрейд", а 20 січня 2014р. Лізингоодержувач передав відповідачу реєстраційні документи на предмет лізингу (свідоцтва про реєстрацію машин).

Як визначено, пунктом 2.1 додаткового договору - Лізингодавець і Первісний Лізингоодержувач підтверджують, що на момент укладання цього додаткового договору Первісний Лізингоодержувач має заборгованість перед Лізингодавцем за договором в частині відшкодування вартості предмета лізингу в сумі 1 363 038,71 грн.

Згідно п.3 додаткового договору № 2/241 від 30.05.2013 року сторони домовились, що всі права та обов'язки за договором фінансового лізингу від 20.04.2004 року №15-04-177 фл, які ніс Первісний Лізингоодержувач беззаперечно і без інших умов з моменту підписання даного додаткового договору приймає на себе Новий Лізингоодержувач .

Пунктом 4 додаткового договору передбачено, що Новий Лізингоодержувач приймає на себе боргове зобов'язання Первісного Лізингоодержувача по сплаті всіх платежів та боргових зобов'язань, що наступили на момент укладення цього додаткового договору та визначених у пункті 2 цього додаткового договору, в розмірі 1 363 038,71 грн. та зобов'язується погасити цей борг за наступним графіком:

7. травень 2013 року - 50 000,00 грн.;

8. червень 2013 року - 50 000,00 грн.;

9. липень 2013 року - 100 000,00 грн.;

10. серпень 2013 року - 380 000,00 грн.;

11. вересень 2013 року - 380 000,00 грн.;

12. жовтень 2013 року - 403 038,71 грн.

Як визначено ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Предмет лізингу передається Первісним Лізингоодержувачем Новому Лізингоодержувачу по акту приймання - передачі не пізніше 5-днів після підписання даного додаткового договору (п.5 додаткового договору).

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, відповідач свої договірні зобов'язання щодо сплати лізингових платежів виконав неналежним чином, оплативши заборгованість з порушенням строків її оплати.

На момент винесення рішення у даній справі відповідачем погашено основний борг в розмірі 519 998,71 грн. повністю, про що свідчать платіжні доручення (знаходяться в матеріалах справи).

Згідно п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на те, що під час розгляду справи відповідач добровільно погасив основну заборгованість у розмірі 519 998,71 грн., що підтверджується матеріалами справи, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховано три відсотки річних в розмірі 26 633,57 грн. та інфляційні втрати в розмірі 163 546,97 грн.

При перевірці правильності нарахування позивачем 3% річних судом за допомогою програми ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ встановлено, що розмір 3% річних становить 29 633,56 грн. (розрахунки додаються).

За таких обставин, до задоволення підлягає 3% річних в розмірі 29 633,56 грн. В іншій частині нараховані позивачем 3% річних на суму 0,01 грн. стягненню не підлягають.

При перевірці правильності нарахування позивачем інфляційних втрат судом встановлено, що вони нараховані правильно та підлягають стягненню у розмірі 163 546,97 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 4.6 Постанови від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розподілу VI Господарського процесуального кодексу України" засвідчив, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Керуючись статтями 3, 4, 41, 42, 43,44, 45,46,12, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормтрейд" (вул. Лисенка, 1, с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 37781567) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", вул. Мечнікова, 16-а, м.Київ, код ЄДРПОУ 30401456) :

- 163 546 (сто шістдесят три тисячі п'ятсот сорок шість) грн. 97 коп. інфляційних втрат,

- 29 633 (двадцять дев'ять тисяч шістсот тридцять три) грн. 56 коп. 3% річних.

3. Провадження у справі в частині основного боргу у розмірі 519 998,71 грн. припинити.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормтрейд" (вул. Лисенка, 1, с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 37781567) в доход державного бюджету України 14 263 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят три) грн. 59 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.04.2015р.

Суддя Галамай О.З.