Ухвала суду № 43553858, 06.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06.04.2015Справа № 910/11450/14

За заявою Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на дії головного державного виконавця Державної виконавчої служби України Мазура Г.І.

про визнання незаконними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження від 16.02.2015 р. № 46182498 та визнання недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. про зупинення виконавчого провадження від 16.02.2015 р. № 46182498 у справі № 910/11450/14

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

про стягнення 11 289 688,72 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача (скаржника): Прокоф'єва Л.В.

від відповідача (боржника): Луцюк С.С.

від Державної виконавчої служби України: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі-відповідач) про стягнення 10 322 897,02 грн. - основного боргу, 610 154,29 грн. - пені, 118 395,39 грн. - інфляційних втрат та 238 242,02 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. у справі № 910/11450/14 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 85, ідентифікаційний код - 19480600), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код - 20077720) 10 322 897 (десять мільйонів триста двадцять дві тисячі вісімсот дев'яносто сім) грн. 02 коп. - основного боргу, 610 154 (шістсот десять тисяч сто п'ятдесят чотири) грн. 29 коп. - пені, 118 395 (сто вісімнадцять тисяч триста дев'яносто п'ять) грн. 39 коп. - інфляційних втрат, 238 242 (двісті тридцять вісім тисяч двісті сорок дві) грн. 02 коп. - 3% річних та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. - судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 р. рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. у справі № 910/11450/14 залишено без змін.

21.11.2014 р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. у справі № 910/11450/14 видано наказ.

03.03.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, у якій скаржник просить суд:

- визнати незаконними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження від 16.02.2015 р. № 46182498 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 21.11.2014 р. у справі № 910/11450/14 про стягнення Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 10 322 897, 02 грн. - основного боргу, 610 154, 29 грн. - пені, 118 395, 39 грн. - інфляційних втрат, 238 242, 02 грн. - 3% річних та 73 080, 00 грн. - судового збору;

- визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. про зупинення виконавчого провадження від 16.02.2015 р. № 46182498 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.11.2014 р. у справі № 910/11450/14 про стягнення Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 10 322 897, 02 грн. - основного боргу, 610 154, 29 грн. - пені, 118 395, 39 грн. - інфляційних втрат, 238 242, 02 грн. - 3% річних та 73 080, 00 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.03.2015 р. розгляд скарги призначено на 19.03.2015 р., зобов'язано відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надати суду письмові обґрунтовані пояснення з приводу викладених у скарзі обставин та належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 46182498.

18.03.2015 р. через загальний відділ діловодства суду на виконання вимог ухвали суду Державна виконавча служба України надала копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 46182498.

18.03.2015 р. Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" через загальний відділ діловодства суду подало заперечення на скаргу, обґрунтовуючи тим, що Державна виконавча служба України при винесенні постанови від 16.02.2015 р. про зупинення виконавчого провадження ВП № 46182498 з підстави, передбаченої п. 15 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», діяла у відповідності до вимог чинного законодавства України і в межах своїх повноважень. Крім того, боржник вважає безпідставними посилання скаржника на те, що судовий збір, який стягується за виконавчими документом, не підпадає під дію вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки останнім не передбачена процедура поновлення чи зупинення виконавчого провадження у виокремленій частині стягуваної суми.

Розгляд скарги відкладався в порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

18.03.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представником Державної виконавчої служби України подано завірені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження № 46182498.

У даному судовому засіданні представник позивача (скаржник) підтримав подану скаргу.

Представник відповідача (боржник) у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги.

Представник Державної виконавчої служби України у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Обґрунтовуючи подану скаргу, скаржник зазначає, що головним державним виконавцем на підставі заяви боржника від 12.02.2015 р. № 44/22-234, в якій Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" повідомило, що останнє перебуває в реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталевого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», на підтвердження чого надано виписку з Розрахункового центру ДП «Енергоринок» від 10.02.2015 р. № 46, головним державним виконавцем Мазур Г.І. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження від 16.02.2015 р, чим порушено вимоги чинного законодавства України.

Отже, розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

14.01.2015 р. Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Державної виконавчої служби України із заявою про відкриття виконавчого провадження № 14/2-1324, в якій позивач просить прийняти наказ господарського суду міста Києва від 21.11.2014 р. № 910/11450/14 до виконання, що підтверджується відтиском печатки Державної виконавчої служби України за № 15-0-34-240 від 20.01.2015 р.

Так, 26.01.2015 р. головним державним виконавцем Державної виконавчої служби України Мазур Г.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46182498 на виконання наказу господарського суду міста Києва від 21.11.2014 р. № 910/11450/14 про стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" основного боргу у розмірі 10 322 897, 02 грн., пені - 610 154, 29 грн., 118 395, 39 грн. - інфляційних втрат, 238 242, 02 грн. - 3 % річних та 73 080, 00 грн. - судового збору.

13.02.2015 р. Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулося до Державної виконавчої служби України із заявою про зупинення виконавчого провадження, обґрунтовуючи тим, що станом на 11.02.2015 р. Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" перебуває в реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу згідно із Законом України «Про заходи забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», що підтверджується відповідною випискою розрахункового центру ДП «Енергоринок» від 10.02.2015 р. № 46, у зв'язку з чим просить зупинити виконавче провадження № 46182498 на строк участі боржника у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі, зокрема внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Тож, 16.02.2015 р. головним державним виконавцем Державної виконавчої служби України Мазур Г.І. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 46182498 на виконання наказу господарського суду міста Києва від 21.11.2014 р. № 910/11450/14 до закінчення строку дії вказаних у заяві від 12.02.2015 р. № 44/22-324 обставин.

Так, пунктом 1.3. ст.1 Закону України «Про заходи забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що учасники розрахунків - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про заходи забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», визначено, заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;

6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію".

Розрахункова дата - дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів. Розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2013 року, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 1 липня 2011 року (п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про заходи забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).

Згідно з приписами п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про заходи забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства ПЕК приймає відповідне рішення. Підприємство ПЕК, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» встановлено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Отже, заходи примусового виконання рішення суду у справі № 910/11450/14 про стягнення заборгованості, яка не визначена відповідно до вимог Закону України «Про заходи забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», в тому числі виникла після 01.01.2013 р., повинні застосовуватися на загальних підставах в порядку, встановленому Законом України «Про заходи забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Крім того, суд зазначає, що позивачем у заяві про відкриття виконавчого провадження від № 14.01.2015 р. № 14/2-1324 було зазначено, що заборгованість боржника за наказом суду виникла після 01.01.2013 р., а тому на порядок її стягнення не розповсюджується Закон України «Про заходи забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» з урахуванням Рішення Конституційного суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012.

Отже, згідно ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну (п. 3. ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження").

З наведеного вище випливає, що головним державним виконавцем Державної виконавчої служби України Мазур Г.І. неправомірно винесено постанову про зупинення виконавчого провадження від 16.02.2015 р. № 46182498 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 21.11.2014 р. у справі № 910/11450/14 про стягнення Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 10 322 897, 02 грн. - основного боргу, 610 154, 29 грн. - пені, 118 395, 39 грн. - інфляційних втрат, 238 242, 02 грн. - 3% річних та 73 080, 00 грн. - судового збору.

Так, відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З урахуванням викладеного, суд вважає скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії головного державного виконавця Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. обґрунтованою відповідно остання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, ?

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії головного державного виконавця Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. - задовольнити.

2. Визнати незаконними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження від 16.02.2015 р. № 46182498 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 21.11.2014 р. у справі № 910/11450/14 про стягнення Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 10 322 897, 02 грн. - основного боргу, 610 154, 29 грн. - пені, 118 395, 39 грн. - інфляційних втрат, 238 242, 02 грн. - 3% річних та 73 080, 00 грн. - судового збору.

3. Визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. про зупинення виконавчого провадження від 16.02.2015 р. № 46182498 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.11.2014 р. у справі № 910/11450/14 про стягнення Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 10 322 897, 02 грн. - основного боргу, 610 154, 29 грн. - пені, 118 395, 39 грн. - інфляційних втрат, 238 242, 02 грн. - 3% річних та 73 080, 00 грн. - судового збору.

Ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Бондарчук В.В.