Рішення № 43553813, 08.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2015Справа №910/7074/15-г

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», м.Київ, ЄДРПОУ 23510137

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», м.Київ, ЄДРПОУ 23734213

про стягнення 7108,65 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», м.Київ звернулось до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», м.Київ про стягнення страхового відшкодування в сумі 7108,65 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виплату Петровському Віталію Ярославовичу страхового відшкодування на підставі договору №06/0672241/1006/14 від 07.04.2014р. добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу, внаслідок чого до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» перейшло право вимоги до відповідача.

Заявник у судове засідання 08.04.2015р. не з'явився, представника не направив, проте був належним чином повідомлений про дату та час розгляду спору, що підтверджується поштовими повідомленнями №0103033979790 та №0103033979804.

Відповідач у відзиві №3312 від 06.04.2015р. проти задоволення позовних вимог надав заперечення з огляду на те, що заявником необгрунтовано виплачено страхове відшкодування на рахунок станції технічного обслуговування, а не вигодонабувача. Одночасно, Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» зазначено на необхідності застосування до спірних правовідносин приписів ст.ст.36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо надання у досудовому порядку страховику документів на виплату страхового відшкодування.

У судове засідання 08.04.2015р. відповідач не з'явився, представника не направив, правами, що передбачені господарським процесуальним кодексом України, не скористався. При цьому, на належне повідомлення Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» вказує наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №0103033979812.

З приводу неявки представників сторін в судове засідання господарський суд зазначає наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010р., «Смірнова проти України» від 08.11.2005р., «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006р., «Літоселітіс Проти Греції» від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому, судом враховано, що відповідачем вже було висловлено свою правову позицію з приводу позовних вимог у відзиві №3312 від 06.04.2015р.

Одночасно, господарським судом також прийнято до уваги відсутність жодних клопотань сторін про відкладення розгляду справи.

Таким чином, незважаючи на те, що сторони не з'явились у судове засідання 08.04.2015р., справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені до матеріалів справи документи, господарський суд встановив:

Згідно із ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як свідчать матеріали справи, 07.04.2014р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова Компанія «Провідна» (страховик) та Петровським Віталієм Ярославовичем (страхувальник) було укладено договір №06/0672241/1006/14 добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу, предметом якого відповідно до п.22.2 є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженнями транспортним засобом з наступними характеристиками :

марка/модель: SSANG YONG,

реєстраційний номер: AA 1480 ВС,

номер шасі: Y7WCK48M4D0018784,

рік випуску: 2013р.

За змістом п.23.2.1 договору №06/0672241/1006/14 від 07.04.2014р. страховим випадком, зокрема, є дорожня транспортна пригода, під якою розуміється зіткнення застрахованого транспортного засобу з рухомим та (або) нерухомим майном, наїзд на нього, падіння, перевернення автомобіля, самовільне падіння предметів на застрахований колісний транспортний засіб.

Безумовна франшиза у разі настання вказаного вище страхового випадку становить 2% від страхової суми.

У п.8 договору №06/0672241/1006/14 від 07.04.2014р. зазначено, що вигодонабувачем є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс Банк».

Територією дії договору є Україна, країни СНД та Грузія (п.17 договору №06/0672241/1006/14 від 07.04.2014р.).

Пунктом 18 вказаного правочину визначено, що договір діє з 08.04.2014р. по 07.04.2018р.

Виходячи з змісту довідки №9412271 про дорожньо-транспортну пригоду, 15.07.2014р. о 13 год. 10 хвил. у Святошинському районі міста Києва по вул.Кільцева дорога відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів 1. SSANG YONG, державний номер AA 1480 ВС, що належав Петровському Віталію Ярославовичу, який і керував автомобілем, та 2. Hyundai Елантра, державний номер АР 0192 ВТ, що належав Попову Дмитру Сергійовичу, керування яким здійснював Євтушок Олександр Анатолійович.

Частиною 2 ст.1192 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 990 вказаного нормативно-правового акту встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з п.28.3 договору №06/0672241/1006/14 від 07.04.2014р. страховик відшкодовує страхувальнику: розмір прямого реального збитку, вартість витрат на евакуацію (транспортування) і рятування транспортного засобу, вартість мийки транспортного засобу після проведення відновлювального ремонту.

При пошкодженні транспортного засобу розмір прямого збитку складається з вартості витрат на відновлювальний ремонт автомобіля та витрат на придбання деталей, запасних частин, матеріалів (п.28.4 договору №06/0672241/1006/14 від 07.04.2014р.).

Пунктом 28.5.1 вказаного правочину визначено, що розмір витрат на відновлювальний ремонт може визначатись на підставі: рахунків, нарядів-замовлень та інших документів, що підтверджують вартість відновлювального ремонту на станції технічного обслуговування за вибором страхувальника, якщо такий вибір погоджено страховиком; рахунків, нарядів-замовлень та інших документів, що підтверджують вартість відновлювального ремонту на станції технічного обслуговування, на яку страхувальника направив страховик.

Пунктом 28.8 договору №06/0672241/1006/14 від 07.04.2014р. передбачено, що у випадку пошкодження транспортного засобу, за виключенням конструктивної загибелі, виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком шляхом перерахування грошових коштів на рахунок станції технічного обслуговування.

Як свідчать матеріали справи, 16.07.2014р. Петровський Віталій Ярославович звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» з заявою №2300052376 про факт настання події. У вказаній заяві страхувальник просив перерахувати суму страхового відшкодування на рахунок станції технічного обслуговування.

16.07.2014р. представниками Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» було проведено огляд транспортного засобу SSANG YONG, державний номер AA 1480 ВС, в результаті чого встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 15.07.2014р., вказаному автомобілю було завдано наступні пошкодження: бампер задній розлом, спойлер заднього бамперу, двері багажника, світловідбивач правий заднього бамперу.

Відповідно до рахунку-фактури №14716 від 23.08.2014р., складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Паритет Моторс-Сервіс», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу SSANG YONG, державний номер AA 1480 ВС становить 12 987,17 грн.

23.10.2014р. представниками страховика здійснено розрахунок суми страхового відшкодування, згідно з яким Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» визначено, що розмір збитку страхувальника складає 11 708,65 грн.

10.11.2014р. позивач звернувся до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» з листом №10-11/3304 про надання дозволу на виплату страхового відшкодування у відповідності до заяви страхувальника на рахунок станції технічного обслуговування.

Листом №8355/15-04-04-1БТ від 28.11.2014р. вигодонабувачем було заявлено про відмову вигодонабувача від отримання страхового відшкодування на підставі договору №06/0672241/1006/14 від 07.04.2014р., яке підлягає виплаті з огляду на настання зазначеного вище страхового випадку.

03.12.2014р. представниками Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» було складено страховий акт №2300052376, відповідно до якого прийнято рішення про виплату Петровському Віталію Ярославовичу страхового відшкодування в сумі 8108,65 грн. (з урахуванням франшизи).

Як свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №0056689 від 19.12.2014р. з відміткою банку про проведення фінансової операції, позивачем було виплачено страхове відшкодування страхувальнику шляхом перерахування грошових коштів на рахунок станції технічного обслуговування.

При цьому, з огляду на умови договору №06/0672241/1006/14 від 07.04.2014р. щодо порядку здійснення страхового відшкодування у разі пошкодження застрахованого транспортного засобу, приймаючи до уваги лист №8355/15-04-04-1БТ від 28.11.2014р. Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк», господарський суд дійшов висновку, що виплата суми страхового відшкодування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет Моторс-Сервіс», а не вигодонабувачу, відповідає умовам договору добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу, та є правомірною.

Наведеним вище спростовуються заперечення відповідача стосовно порушення позивачем під час здійснення страхового відшкодування права вигодонабувача на його отримання.

За таких обставин, господарським судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» було належним чином виконано свій обов'язок з виплати страхового відшкодування за договором №06/0672241/1006/14 від 07.04.2014р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами 1, 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

За цими нормами страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні, набуває право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги.

Таким чином, на підставі наведених норм цивільного законодавства та встановлених судом обставин, господарський суд дійшов висновку, що у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» виникло право вимагати суму страхового відшкодування в особи, винної у настанні дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи постанови від 25.07.2014р. Святошинського районного суду міста Києва, винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 15.07.2014р. о 13 год. 10 хвил. у Святошинському районі міста Києва по вул.Кільцева дорога за участю транспортних засобів 1. SSANG YONG, державний номер AA 1480 ВС та 2. Hyundai Елантра, державний номер АР 0192 ВТ, визнано Євтушка Олександра Анатолійовича.

Доказів оскарження та скасування у передбаченому чинним законодавством України порядку наведеного судового акту матеріали справи не містять.

За приписами ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідним підрозділом Міністерства внутрішніх справ України при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

З довідки №9412271 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу Hyundai Елантра, державний номер АР 0192 ВТ, застраховано Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» за полісом №АС7379559.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, судом ухвалою від 25.03.2015р. було зобов'язано відповідача надати поліс №АС7379559, яким застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу Hyundai Елантра, державний номер АР 0192 ВТ.

З представленого відповідачем на виконання вимог суду полісу №АС7379559 вбачається, що період страхування за полісом визначено з 04.12.2013р. по 03.12.2014р., а також встановлено франшизу в розмірі 1000 грн.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, господарський суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи документи, а саме, довідка №9412271 про дорожньо-транспортну та поліс №АС7379559 є належними доказами страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу Hyundai Елантра, державний номер АР 0192 ВТ саме відповідачем.

Таким чином, за висновками суду звернення Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» є обґрунтованим.

Щодо посилань відповідача на приписи ст.ст.36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» господарський суд зазначає наступне.

Як вказувалось вище, відповідно до ст.993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Саме наведеними нормами матеріального права регулюються правовідносини між сторонами у справі, яка розглядається: позивач, виплативши на підставі договору №06/0672241/1006/14 від 07.04.2014р. страхове відшкодування потерпілому, Петровському Віталію Ярославовичу, отримав від останнього право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», яке застрахувало відповідальність перед третіми особами винного у заподіянні шкоди водія транспортного засобу Hyundai Елантра, державний номер АР 0192 ВТ.

Таким чином, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» реалізувало своє право вимоги шляхом пред'явлення позову до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», оскільки за договором страхування відповідальності, який оформлено полісом №АС7379559, відповідач надав згоду на прийняття обов'язку сторони боржника у деліктному зобов'язанні, якщо воно виникне.

Разом із тим, за правилами ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону України, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, здійснити одну з дій, наприклад, у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Статтею 37 вказаного нормативно-правового акту визначено правові підставі відмови у здійсненні страхового відшкодування.

Наведені норми матеріального права регулюють порядок страхового відшкодування у правовідносинах між потерпілим (або особою, яка має право на отримання відшкодування) і страховиком, які відбуваються до переходу до страховика, який виплатив страхове відшкодування потерпілому, права вимагати його відшкодування у особи, відповідальної за завдану шкоду. Аналогічну правову позицію наведено у постанові від 04.11.2014р. Верховного Суду України по справі №3-165гс14 та постанові від 19.03.2015р. Вищого господарського суду України по справі №910/21238/14.

Крім того, за позицією Конституційного суду України, викладеною в рішенні №15-рп/2002 від 09.07.2002р. у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб'єктами таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші суб'єкти цих правовідносин. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містять застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.

Право на судовий захист передбачено й іншими статтями Конституції України. Так, відповідно до ст.8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, норми якої мають пряму дію та найвищу юридичну силу, гарантується. Частина 4 ст.13 Конституції України встановлює обов'язок держави забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, в тому числі у судовому порядку. До таких суб'єктів належать, зокрема, юридичні особи та інші суб'єкти господарських відносин. Тобто, можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Відповідно до позиції Вищого господарського суду України, викладеної в Інформаційному листі №01-06/1398/2012 від 09.10.2012р. «Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів», страховик отримує право вимоги потерпілої особи, яке може бути реалізовано шляхом подання відповідного позову після виплати останній страхового відшкодування, і не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування.

Таким чином, твердження відповідача про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку з неотриманням останнім у досудовому порядку всіх документів щодо виплати страхового відшкодування, є необґрунтованими.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене вище, з огляду на те, що позов повністю доведений заявником та обґрунтований наявними в матеріалах справи документами, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування в сумі 7108,65 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», м.Київ про стягнення страхового відшкодування в сумі 7108,65 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м.Київ, Солом'янський район, вул.Борщагівська, буд.145, ЄДРПОУ 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м.Київ, Солом'янський район, проспект Повітрофлотський, буд.25, ЄДРПОУ 23510137) суму страхового відшкодування в сумі 7108,65 грн. та судовий збір в розмірі 1827 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.04.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 09.04.2015р.

Суддя М.О. Любченко