Рішення № 43553744, 26.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2015Справа №910/1481/15-г

За позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування шкоди 1 961,62 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явивсявід відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26 березня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" (надалі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди 1 961,62 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2015 року порушено провадження у справі № 910/1481/15-г та призначено справу до розгляду на 24.02.2015 року.

17.02.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 30.01.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 24.02.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 30.01.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 24.02.2015 року представник позивача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2015 року розгляд справи відкладено на 26.03.2015 року.

Представники сторін у судове засідання 26.03.2015 року не з'явилися, про дату та час слухання справи повідомлялись належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77 на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2013 року між Приватним акціонерним товариством "Просто-страхування" (страховик) та Микал К.Г. (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 1300971 серії ПКД, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Kia Rio", державний номер АА9965МХ.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2014 року в селі Проліски по вул. Броварській сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) за участю автомобіля марки "Kia Rio", державний номер АА9965МХ та автомобіля марки "Mazda", державний номер АТ 3334 АХ, яким керував Амелін Є.В.

ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки "Mazda", державний номер АТ 3334 АХ правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2014 року у справі № 359/5626/14-п.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Mazda", державний номер АТ 3334 АХ, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9489169 від 14.01.2014 року.

Внаслідок вищевказаної ДТП автомобіль марки "Kia Rio", державний номер АА9965МХ отримав механічні пошкодження.

Відповідно до звіту з оцінки транспортного засобу № 487/98699 від 17.06.2014 року, складеного Фізичною особою підприємцем Козолій Л.С., вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Kia Rio", державний номер АА9965МХ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 2 801,15 грн.

Позивач, виходячи із звіту з оцінки транспортного засобу № 487/98699 від 17.06.2014 року, складеного Фізичною особою підприємцем Козолій Л.С. та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 1 961,62 грн., про що склав страховий акт № 98699 від 10.07.2014 року.

Відповідно до умов договору добровільного страхування транспортних засобів № 1300971 серії ПКД від 05.07.2013 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 1 961,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 20589 від 11.07.2014 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене, позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування за вих. № 04-5144 про відшкодування в на суму 1 961,62 грн.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи, які передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АС/9489169 від 14.01.2014 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 1 961,62 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Mazda", державний номер АТ 3334 АХ, яким керував Амелін Є.В., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Kia Rio", державний номер АА9965МХ.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія, який керував автомобілем "Mazda", державний номер АТ 3334 АХ, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2014 року у справі № 359/5626/14-п .

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Mazda", державний номер АТ 3334 АХ, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9489169 від 14.01.2014 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000, 00 грн., франшиза - 0, 00 грн., строк дії полісу з АС/9489169 від 14.01.2014 року до 13.01.2015 року.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Kia Rio", державний номер АА9965МХ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9489169 від 14.01.2014 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортних засобів № 487/98699 від 17.06.2014 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9489169 від 14.01.2014 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, яка не оспорена відповідачем, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 1 961,62 грн.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 1 961,62 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" 1 961,62 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77, код ЄДРПОУ 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, код ЄДРПОУ 24745673) 1 961 (одну тисячу дев'ятсот шістдесят одну) грн., 62 коп. страхового відшкодування, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.03.2015 року

Суддя С.В. Стасюк