Рішення № 43553680, 26.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2015Справа №910/1500/15-г

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" про відшкодування шкоди в порядку регресу 9 528,47 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Сидорук Н.В. (дов. 3 671/18 від 12.03.2015 року)від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26 березня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 9 528,47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2015 року порушено провадження у справі № 910/1500/15-г, слухання справи призначено на 24.02.2015 року.

17.02.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 30.01.2015 року.

Представники сторін в судове засідання 24.02.2015 року не з'явилися, про дату та час слухання справи повідомлялись належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2015 року розгляд справи було відкладено на 26.03.2015 року, у зв'язку з неявкою сторін.

03.03.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 26.03.2015 року представник позивача надав суду усні пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 24.07.2014 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення з відмітками про вручення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 19/3, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Факт належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання підтверджується підписами уповноважених осіб Приватного підприємства "КЗК - Центр" на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2012 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик) та Медведським Анатолієм Володимировичем (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 154493Га/12к/о, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "ВАЗ 21104", державний номер АА 9958 ВХ.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2013 року у м. Києві по вул. Новомостицька, 2 узвіз сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) за участю автомобіля марки "ВАЗ 21104", державний номер АА 9958 ВХ та автомобіля марки "Citroen", державний номер АА 4541 МН, яким керувала Остапко І.В.

ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки "Citroen", державний номер АА 4541 МН правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Подільського районного суду міста Києва від 05.04.2013 року у справі № 758/3682/13-п.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Citroen", державний номер АА 4541 МН, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9400204 від 13.09.2012 року.

Внаслідок вищевказаної ДТП автомобіль марки "ВАЗ 21104", державний номер АА 9958 ВХ отримав механічні пошкодження.

Відповідно до ремонтної калькуляції, складеної 14.03.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр Голосіївський" та рахунку - фактури № 1032474 від 12.03.2014 року витрати на ремонт автомобіля "ВАЗ 21104", державний номер АА 9958 ВХ складають 9 722,47 грн.

Позивач, виходячи з рахунку - фактури № 1032474 від 12.03.2014 року та калькуляції від 14.03.2013 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 9 528,47 грн., про що склав страховий акт № 1.002.13.02996/VESKO від 25.03.2013 року.

Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 154493Га/12к/о від 31.10.2012 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 9 528,47 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 19855 від 26.03.2013 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене, позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування за вих. № 2384/26/ЦВ від 31.03.2014 року про відшкодування у порядку регресу шкоди. заподіяної в результаті ДТП на суму 9 528,47 грн.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи, які передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АВ/9400204 від 13.09.2012 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 9 528,47 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Citroen", державний номер АА 4541 МН, яким керувала Остапко І.В., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "ВАЗ 21104", державний номер АА 9958 ВХ.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія, який керував автомобілем "Citroen", державний номер АА 4541 МН, встановлена у судовому порядку, останню визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Подільського районного суду міста Києва від 05.04.2013 року у справі № 758/3682/13-п.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Citroen", державний номер АА 4541 МН, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9400204 від 13.09.2012 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 0, 00 грн., строк дії полісу з 13.09.2012 року до 12.09.2013 року.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "ВАЗ 21104", державний номер АА 9958 ВХ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9400204 від 13.09.2012 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 154493Га/12к/о від 31.10.2012 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9400204 від 13.09.2012 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, яка не оспорена відповідачем, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 9 528,47 грн.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 9 528,47 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" 9 528,47 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" ( 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 9 528 (дев'ять тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн., 47 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.03.2015 року

Суддя С.В. Стасюк