Ухвала суду № 43553614, 07.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/17/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.04.2015 Справа № 5009/1497/12

Суддя Дроздова С.С., розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України та матеріали справи № 5009/1497/12

за позовом Мелітопольського міжрайонного прокурора (72319 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, 22) в інтересах Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001 м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (72312 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61)

за участю Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (04053 м. Київ, вул. Артема, 73)

Представники сторін:

Від заявника (відповідач у справі): Тьо-Левіна Г.В., дов. б/н від 20.01.2015 р.

Від прокуратури: Селезньова Т.В., посвідчення № 030389 від 17.11.2014 р. (наказ № 22ц від 16.01.2015 р.)

Від позивача: Остапенко В.М.., дов. № 14-109 від 18.04.2014 р.

Від Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України: Іваниця О.О., дов. № 3-14/41/1421

09.02.2015 р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" на дії державного виконавця, а саме: скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 31.01.2015 року про арешт коштів ТОВ "Мелітопольські теплові мережі".

Ухвалою суду від 10.02.2015 р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прийнято до розгляду суддею Дроздовою С.С. та призначено судове засідання на 23.02.2015 р.

У судовому засіданні 23.02.2015 р., 17.03.2015 р. та 26.03.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувались перерви до 17.03.2015 р., 26.03.2015 та 07.04.2015 р. відповідно, для необхідності надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду скарги по суті.

07.04.2015 р. продовжено розгляд скарги.

07.04.2015 р. до початку розгляду скарги представники заявника (відповідача у справі), прокурора, позивача та Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації розгляду скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ

07.04.2015 р. в судовому засіданні представник заявника (відповідач у справі) підтвердив перерахування суми на виконання наказу суду по даній справі (копії платіжних доручень № 64/5-2 від 06.02.2015 р. на суму 1 488 420 грн. 95 коп. та № 64/5-2 від 25.02.2015 р. на суму 3 049 857 грн. 15 коп. містяться в матеріалах справи).

Вимоги викладені у скарзі на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України підтримав.

В обґрунтування заявленої скарги посилається на те, що 31.01.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про арешт коштів ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" на підставі наказу господарського суду Запорізької області від 16.07.2012 р. у справі № 5009/1497/12 про стягнення заборгованості з ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" за спожитий природний газ в сумі 17 684 395 грн. 85 коп. та додатково нараховані штрафні санкції в розмірі 3 734 181 грн. 18 коп. на користь НАК "Нафтогаз України".

Згідно п. 3.7 Закону України від 23.06.2005 р. № 2711-ІУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішення щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

На строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Заборгованість яка стягується за наказом по справі № 5009/1497/12 виникла до 01.01.2013 року даний факт підтверджує і те, що дане виконавче провадження було відкрито в 2012 році.

Кабінетом міністрів України від 18.06.2014 р. прийнята постанова № 217 «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу».

Всі рахунки відкриті в «Ощадному банку України» для ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» є рахунки зі спеціальним режимом використання про що державний виконавець був повідомлений письмово.

Згідно ст. 19-1 Закону України «Про теплопостачання» - н кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями гарантованого постачальника, теплогенеруючих, теплопостачальних та теплотранспортуючих організацій.

Операції на поточних рахунках із спеціальним режимом використання не підлягають зупиненню.

Також Кабінетом міністрів України було прийнята постанова від 9 жовтня 2013 р. № 750 «Про затвердження порядків зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення».

Згідно зазначеної постанови п. 7 - ліцензіати зобов'язані використовувати кошти із спеціального рахунка виключно для виконання інвестиційних програм згідно з графіком на планований та прогнозний періоди.

Не зважаючи на вищезазначені норми закону державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України порушуючи чинне законодавство України винесла постанову про арешт всіх коштів боржника не маючи на це законних підстав.

Скаржник зауважує, також, що згідно ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» обумовлені підстави обов'язкового зупинення виконавчого провадження - п. 15) внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Всупереч вищенаведеній статті державний виконавець не тільки не зупинив виконавче провадження, а продовжував здійснювати виконавчі дії. Арешт банківських рахунків ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» призводить до невиплати заробітної плати працівникам Товариства, що є порушенням ст. 15, 24 Закону України « Про оплату праці» та ст. 115 Кодексу законів про працю України, до несплати податків та відрахування до Пенсійного фонду України, робить неможливим виконання умов Колективного договору Товариства. Також існують щомісячні обов'язки по сплаті за електричну енергію та спожите водопостачання. Стає неможливим виконання договорів реструктуризації між ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України».

Крім того, скаржник зазначає, що ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» в добровільному порядку виконало рішення суду в частині сплати основного боргу в повному обсязі. Не зважаючи на той факт, що питома вага газу в тарифі 2012, 2013, та 1 кв. 2014 року складала 55,1 %, а сплата за природний газ складала в 2012 році - 59,3 %, 2013 році 55,6%, в 2014 році 66 %.

З огляду на викладене вищенаведені дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України призведуть до зриву опалювального сезону в м. Мелітополі в цілому, до відключення ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» від постачання електричної енергії, водопостачання. Також ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» не зможе виплачувати працівникам заробітну плату, сплачувати обов'язкові податки. Важливим моментом є те, що в такий складний для країни час ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» не зможе перераховувати до державного бюджету військовий збір (це орієнтовно 21 000 грн. в місяць, 250 000 грн. в рік).

В судовому засіданні 23.02.2015 р. представник прокуратури підтримав скаргу ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" щодо зняття арешту з коштів, які обліковуються на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання та на рахунках для виплати заробітної плати і страхових внесків.

Надав суду письмові пояснення, стосовно скарги на дії виконавчої служби: на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебуває виконавче провадження за наказом № 5009/1497/12, виданим 16.07.2012 р. господарським судом Запорізької області у справі за позовом Мелітопольського міжрайонного прокурора про стягнення з ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» на користь НАК «Нафтогаз України» 17 684 395,85 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 1 465 308,90 грн. пені, 149 888,82 грн. інфляційних втрат, 282 946,44 грн. 3% річних, 1 836 037 грн.,02 грн. 7% штрафу.

За інформацією заявника (відповідача у справі) ТОВ «Мелітопольські теплові мережі», наданої на адресу міжрайонної прокуратури, станом на 15.09.2014 р. вищевказаний судовий наказ виконано у сумі основного боргу за поставлений природний газ на суму 17 684 395,85 грн., стягнуто виконавчою службою 16 492,88 грн., залишок заборгованості складає 3 213 188,30 грн. (пеня та штрафи).

Достовірні відомості та докази часткового або повного виконання наказу № 5009/1497/12 від 16.07.2012 перебувають у віданні відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України та заявника (відповідача у справі) ТОВ «Мелітопольські теплові мережі».

Щодо доводів заявника по скарзі на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 31.01.2015 про арешт коштів боржника, слід зауважити наступне.

Згідно з абз. 6 п. 3.7 ст. З Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до інформації, розміщеної на сайті Розрахункового центру ДП «Енергоринок», станом на 03.12.2014 ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» включено до реєстру підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Відповідно до ч.ч.і, 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення; арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про арешт коштів боржника від 31.01.2015 накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках в ПАТ «ПУМБ», Запорізьке РУ ПАТ КБ «ПриватБанк», Філії -Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», які належать ТОВ «Мелітопольські теплові мережі».

Відповідно до довідки Філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» від 09.10.2014 № 26/1-1043/3983 ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» відкрито у банку наступні рахунки №26034302640599, №26033303640599, №26032304640599, які є поточними рахунками із спеціальним режимом використання в національній валюті на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217 «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу», та рахунок №26035301640599, який є поточним рахунком із спеціальним режимом використання в національній валюті на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 №750 «Про затвердження порядків зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення».

Згідно з ч. 11 ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» теплогенеруючі організації, що купують природний газ у гарантованого постачальника для виробництва теплової енергії, оплачують вартість спожитого природного газу з урахуванням особливостей, визначених у статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання».

Частиною 5 ст. 19-1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями гарантованого постачальника, теплогенеруючих, теплопостачальних та теплотранспортуючих організацій. Операції на поточних рахунках із спеціальним режимом використання не підлягають зупиненню.

Частиною 7 ст. 26-1 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що суб'єкти господарювання у сфері теплопостачання - власники спеціальних рахунків зобов'язані використовувати кошти, що перебувають на таких рахунках, виключно для виконання інвестиційних програм. Використання зазначених коштів у будь-яких інших цілях забороняється.

Отже, рахунки ТОВ «Мелітопольські теплові мережі», відкриті в Філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» № 26034302640599, № 26033303640599, № 26032304640599 мають спеціальний режим використання, та є рахунками, на яких обліковуються кошти, що надходять боржнику за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від споживачів, та можуть бути використані виключно для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, а рахунок №26035301640599 є рахунком із спеціальним режимом використання виключно для виконання інвестиційних програм.

Крім того, за інформацією ПАТ «ПУМБ» від 19.02.2015 №МЕ 1-52/19 боржником ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» відкрито у банку рахунок № 26008962491936, на якому обліковуються кошти для виплати заробітної плати працівникам підприємства, та окремий поточний рахунок №26049962488481 для обліку коштів соціального страхування в національній валюті відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Конституцією України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст.43).

Частиною 1 ст. 115, ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю, ст. 22, ч.ч. 1, 6 ст. 24, ч. З ст. 15 Закону України «Про оплату праці» визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати є пріоритетною перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства (юридичної особи).

Таким чином, накладення арешту на рахунок боржника № 26008962491936, відкритий в ПАТ «ПУМБ», який призначений для виплати заробітної плати унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян, що працюють на підприємстві.

У свою чергу, ч. 2 ст. 34 Закону Україну «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 28.12.2014 визначено, що страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Отже, кошти, які обліковуються на окремому поточному рахунку ТОВ «Мелітопольські теплові мережі», відкритому в ПАТ «ПУМБ» № 26049962488481 не є коштами боржника, а є страховими виплатами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для сплати матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, а відтак, накладення арешту на зазначений рахунок є таким, що порушує права застрахованих осіб, що працюють на підприємстві.

Так, дійсно, статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні, а саме: державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

З аналізу норм вищевказаних законів та Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що державний виконавець накладає арешт не на будь-яке майно чи кошти боржника, а лише на те майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення.

Враховуючи що реальне виконання рішення шляхом стягнення коштів, які знаходяться на вищевказаних рахунках, є неможливими, накладення арешту на рахунки зі спеціальним режимом використання, а також рахунки, на яких обліковуються кошти для виплати заробітної плати та страхові кошти є недоцільним та таким, що порушує права інших осіб, а відтак, безпідставним. Аналогічну правову позицію підтримано Вищим господарським судом України у справах № 7/162 від 27.01.2014 р., № 20/4 від 06.03.2014 р. , № 33/310 від 02.10.2014 р.

Представник позивача в засіданні суду 23.02.2015 р. проти скарги заперечував, вважав що доводи, викладені в скарзі відповідача суперечать нормам матеріального права, а саме, вимогам Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

03.07.2012 господарським судом Запорізької області прийнято рішення про стягнення з відповідача на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 17 684 395,85 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 1 465 308,90 грн. пені, 149 888,82 грн. інфляційних втрат, 282 946,44 грн. З % річних, 1 836 037,02 грн. - 7 % штрафу.

На виконання вказаного рішення 16.07.2012 р. господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ № 5009/1497/12.

Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 33925395 була винесена державним виконавцем 17.08.2012 р..

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального Кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 5 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 52 Закону визначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч. З ст. 65 Закон державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Постановою державного виконавця від 18.07.2014 р. вже накладався арешт на кошти боржника в наступних банківських установах: Філія - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 313957; ПАТ «ПУМБ», м. Донецьк, МФО 334851; ЗАПОРІЗЬКЕ РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 313399; АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005; ПАТ «УКРІНБАНК», м. Київ, МФО 300142; ГУ ДКСУ у Запорізькій області, код фінансової установи 813015, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, окрім рахунків, захищених відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік».

Звертає увагу суду на те, що відповідачем вже оскаржувалась постанова державного виконавця від 18.07.2014 р. ВП № 33925395 про арешт коштів боржника з аналогічних підстав, викладених у скарзі від 06.02.2015 р. № 198. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.10.2014 р. у справі № 5009/1497/12 попередню скаргу відповідача залишено без задоволення.

Зазначену ухвалу залишено в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 р. та постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2015 р.

Відповідно до оскаржуваної постанови від 31.01.2015 згідно відповіді ДПС боржником в установах банків відкрито рахунки.

Враховуючи вищевикладене, вказаною постановою накладено арешт на всі рахунки: в ПАТ «ПУМБ», м. Київ, МФО 334851; в ЗАПОРІЗЬКЕ РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 313399; в Філія - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 313957.

Таким чином, при винесенні 31.01.2015 р. постанови ВП № 33925395 про арешт коштів боржника державний виконавець діяв у спосіб та в межах, визначених Законом.

В розумінні приписів ч. 6 ст. 65 Закону відкриття боржником нових рахунків у банках чи інших фінансових установах після накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи вважається умисним невиконанням судового рішення і є підставою для звернення державного виконавця до правоохоронних органів для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Частиною 6 ст. 12 Закону визначено, що боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах і т.і.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 7 ст. 12 Закону).

Боржником до своєї скарги додано довідку з Філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» від 09.10.2014 № 26/1-1043/3983 щодо деяких рахунків, відкритих відповідачем, що вони мають спеціальний режим використання.

Проте звертає увагу суду на те, що оскаржувана постанова не містить номерів рахунків, а також стосується трьох банківських установ.

У зв'язку з цим вважає, що відповідачем не доведено факт порушення його прав, оскільки відсутні докази того що на підставі постанови держаного виконавця від 31.01.2015 було накладено арешт на кошти на рахунках боржника, що мають спеціальний режим використання

Крім того, повідомив, що залишок заборгованості за вказаним виконавчим документом станом на 13.02.2015 р. становить 2 766 418 грн. 13 коп.

На підставі викладеного, в задоволенні скарги ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення 31.01.2015 р. постанови ВП № 33925395 про арешт коштів боржника відмовити у повному обсязі.

07.04.2015 р. представник позивача в засіданні суду, надав письмові пояснення та повідомив суд про те, що на теперішній час рішення суду від 03.07.2012 р. у справі № 5009/1497/12 відповідачем виконано в повному обсязі. Заборгованість у ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" відсутня.

Представник Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, проти скарги ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" заперечив, вважає, що в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» потрібно відмовити, оскільки на теперішній час, закрито виконавче провадження по даній справі та державним виконавцем винесено постанову про зняття арештів з коштів відповідача по справі.

.

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України та матеріали справи № 5009/1497/12, суд дійшов висновку, щодо відмови у її задоволенні, в силу наступного:

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження ".

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів.

Згідно ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у раз ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

03.07.2012 р. господарським судом Запорізької області прийнято рішення у справі № 5009/1497/12 про часткове задоволення позовних вимог Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, яким з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі", Запорізька область, м. Мелітополь на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ стягнуто 17 684 395 грн. 85 коп. основного боргу за поставлений природний газ, 1 465 308 грн. 90 коп. пені, 149 888 грн. 82 коп. інфляційних втрат, 282 946 грн. 44 коп. 3 % річних, 1 836 037 грн. 02 коп. - 7 % штрафу та 64 380 грн. 00 коп. судового збору

16.07.2012 р. на виконання рішення суду від 03.07.2012 р. видано відповідні накази на примусове стягнення з відповідача на користь позивача зазначених сум.

17.08.2012 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області № 5009/1497/12, виданого 16.07.2012 р., про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 17 684 395 (сімнадцять мільйонів шістсот вісімдесят чотири тисячі триста дев'яносто п'ять) грн. 85 коп. основного боргу за поставлений природний газ, 1 465 308 (один мільйон чотириста шістдесят . п'ять тисяч триста вісім) грн. 90 коп. пені, 149 888 (сто сорок дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 82 коп. інфляційних втрат, 282 946 (двісті вісімдесят дві тисячі дев'ятсот сорок шість) грн. 44 коп. 3% річних, 1 836 037 (один мільйон вісімсот тридцять шість тисяч тридцять сім) грн. 02 коп. - 7% штрафу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі

якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувану певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до частин 1 - 4 ст. 52 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах,

накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

14.06.2013 р. державним виконавцем відділу ПВР ДВС України винесено постанову про арешт коштів боржника, яку відповідно до ч.2 ст. 83 Закону було скасовано та зобов'язано державного виконавця провести виконавчі дії шляхом здійснення подальших заходів примусового виконання в межах наявного залишку заборгованості по вищевказаному виконавчому провадженню.

18.07.2014 р. державним виконавцем відділу ПВР ДВС України винесено постанову про арешт коштів боржника в межах суми - 5 353 213,46 грн.на рахунки в філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», ПАТ «ПУМБ» м. Донецьк, Запорізьке РУ ПАТ КБ «Приватбанк», АТ «УкрСиббанк» м. Харків, ПАТ «УКРІНБАНК» м. Київ, ГУ ДКСУ у Запорізькій області.

16.09.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з майна, а саме з коштів ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» на рахунках № № 26036300640599, 26035301640599, оскільки ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.09.2014 № 908/3655/13 скасовано постанову від 18.07.2014 в частина накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках в філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк».

28.01.2015 державним виконавцем зроблено запит до Державної податкової служби України щодо наявності відкритих у банках та банківських установах, та 29.01.2015 р. згідно відповіді встановлено наявність 13 відкритих рахунків.

Відповідно до викладеного, 31.01.2015 державним виконавцем відділу ПВР ДВС України винесено постанову про арешт коштів боржника (в межах суми - 4 601 320,58 грн.) на рахунки в філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», ПАТ «ПУМБ» м. Київ, Запорізьке РУ ПАТ КБ «Приватбанк», ГУ ДКСУ у Запорізькій області.

Підсумовуючи норми перелічених статей Закону, слід зазначити, що Законом не передбачені виключення щодо не накладення арешту на кошти, які знаходиться на рахунках боржника за виконавчим провадженням та яким керується в своїй діяльності державний виконавець.

Крім того, згідно відповіді Філії - Запорізького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» від 29.07.2014 № 26/1-73/3039, встановлено, що на 2 рахунки (№№ 26036300640599, 26035301640599) зі спеціальним режимом використання було накладено арешт, але на них недостатньо коштів для виконання вимог постанови. Та повідомлено, про наявність 3-х рахунків зі спеціальним режимом використання, операції на яких не підлягають зупинення відповідно до ет. 19 Закону України «Про теплопостачання», це рахунки №№ 26034302640599, 26033303640599, 26032304640599 (арк. 82 копії матеріалів ВП). Також, ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» було надіслано листа щодо відкритих нових рахунках, з яких просять здійснювати стягнення заборгованості, це рахунки №№ 26034302640599, 26033303640599, 26032304640599 (арк. 87 копії матеріалів ВП).

Отже, державний виконавець при винесенні постанови 31.01.2015 про арешт коштів боржника (ТОВ «Мелітопольські теплові мережі») діяв в межах і у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», тому в задоволенні скарги необхідно відмовити.

Також, слід зазначити, що постановою відділу ПВР ДВС України про арешт коштів боржника від 31.01.2015 накладено арешти на рахунки в філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», ПАТ «ПУМБ» м. Київ, Запорізьке РУ ПАТ КБ «Приватбанк», ГУ ДКСУ у Запорізькій області, а скаржником - ТОВ «Мелітопольські теплові мережі»в скарзі обґрунтовуються лише причини зняття арешту з рахунків у філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», а причини зняття арешту з рахунків в ПАТ «ПУМБ» м. Київ, Запорізьке РУ ПАТ КБ «Приватбанк», ГУ ДКСУ у Запорізькій області взагалі не зазначаються.

Статтею 82 Закону визначені вимоги до оформлення скарги, а саме, скарга повинна містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Тобто, скаржником - ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» не належним чином

обґрунтовані обставини, що оскаржуються, тобто причини, за яких необхідно знімати арешт зі всіх рахунків боржника.

Відповідно до викладеного, слід зазначити, що зняття арешту з коштів боржника позбавить можливості реального забезпечення виконання рішення суду, що передбачено ст.ст. 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, щодо зупинення виконавчого провадження ВП № 33925395 відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону, у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону, сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону, сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Тобто, відповідно до викладеного відповідачем (боржником) - ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» потрібно підтвердити факт включення (поновлення) товариства до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 по справі № 1-26/2012 «У справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Коне" щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"(справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу)», що в аспекті конституційного звернення положення пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-ХІУ з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року N 2711-ІУ з наступними змінами треба розуміти так, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до п. 1.4 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", заборгованість -підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів; є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України "Про

внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну

енергію".

На момент звернення зі скаргою до господарського суду ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» здійснював сплату заборгованості - штрафних санкцій, пені, а також, інфляційних витрат та сум виконавчого збору.

Під час розгляду скарги, ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" погасив заборгованість перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у повному обсязі, тобто на теперішній час рішення суду від 03.07.2015 р. у справі № 5009/1497/12 відповідачем виконано в повному обсязі, заборгованість перед стягувачем відсутня.

Згідно ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором.

Згідно до ч. 2, ч. 4 ст. 82 Закону Україні «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця виключно в судовому порядку, при цьому рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», враховуючи положення ст. 121-2 ГПК України, дано роз'яснення, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає лише місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини). Оскільки прийняття органами ДВС, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає відповідно до ст. 121-2 ГПК України під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до зазначених судів.

В п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.03 р. № 14 зазначено: у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

В п. 8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 04-5/365 від 28.03.2002 р. зазначено: за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.03 р. № 14, розгляд скарг на дії та бездіяльність державної виконавчої служби здійснюється господарським судом в строки, визначені ст. 69 Господарського кодексу України, тобто розгляд скарги має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання скарги.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню .

Згідно ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника є одним із заходів примусового виконання рішень, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно із статтею 6 "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" регламентовані обов'язки та права державного виконавця, так державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, у спосіб та порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом, надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їх клопотання.

Постановою від 06.03.2015 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України знято арешт з коштів на усіх рахунках боржника, накладений постановами державного виконавця від 18.07.2014 р. та від 31.01.2015 р. № 33925395 про арешт коштів боржника відкритих в наступних банківських установах: ПАТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851, в філія Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 313957, в АТ "УкрСибанк", м. Харків, ; в ПАТ "УКРІНБАНК", м. Київ, МФО 300142, що належать боржнику - ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» .

Постановою від 12.03.2015 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України виконавче провадження № 33925395 з примусового виконання наказу суду № 5009/1497/12 від 16.07.2012 р. закінчено.

За таких обставин, перевіривши надані докази, господарський суд дійшов висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України не підлягає задоволенню, оскільки обставини, які були підставою для подання зазначеної скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України м. Київ - відпали.

Керуючись ст. ст. 22, 29, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" у задоволені скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Суддя С.С. Дроздова