Рішення № 43553599, 07.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/29/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2015 Справа № 908/931/15-г

за позовом: Приватного підприємства "Агропром-Центр" (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 60, корп. П, офіс 9; адреса для листування: 85300, м. Красноармійськ Донецької області, вул. Горького, 51)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Красіков Г.О. - довіреність № 1 від 30.03.2015 р.;

від відповідача : не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Агропром-Центр" звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 230919,90 грн., з якої: сума 163976,56грн. - основного боргу (з урахуванням курсової різниці), сума 16397,66 грн. - штрафу, сума 50545,68 грн. - проценти за користування товарним кредитом.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № С-227-К від 21.05.2014 р. позивач за видатковими накладними поставив відповідачу Товар на суму 105303,50 грн. Відповідач оплату Товару не здійснив, що потягло за собою нарахування передбачених п.3.6, п.4.2, п.4.6 Договору та Законом санкцій. Посилаючись на вищевикладене, на підставі ст.ст. 525, 526, 549, 553, 555, 610, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2015 р. порушено провадження у справі № 908/931/15-г, розгляд якої призначено на 17.03.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.03.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 07.04.2015 р.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалах від 12.02.2015 р. та від 17.03.2015 р., щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів не надав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 визначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 84000, АДРЕСА_1.

На вказану адресу відповідачу направлялися ухвали господарського суду від 12.02.2015 р. та від 17.03.2015 р. При цьому суд констатує факт здійснення поштових відправлень ДП «Укрпошта» до смт. Олександрівка Олександрівського району Донецької області.

Крім того, у відповідності до вимог Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-06/2052/14 "Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа ВГСУ від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО", ухвала суду від 17.03.2015 р. (з інформацією про час та місце судового розгляду справи) була розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб - порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, доказом чого є Витяг з веб-сторінки офіційного сайта.

За таких обставин, відповідач є повідомленим належним чином про час і місце судового розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

За клопотанням присутнього у судовому засіданні представника позивача судовий процес здійснювався без застосування засобів технічної фіксації.

В судовому засіданні 07.04.2015 р. прийнято і проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд знаходить підстави для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 21.05.2014 р. між позивачем (Постачальником) та відповідачем (Покупцем) було укладено договір № С-227-К поставки товару без ПДВ (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцеві насінний матеріал (Товар), а Покупець прийняти та оплатити Товар.

Найменування Товару, його кількість, ціна й загальна вартість вказуються в Специфікаціях, які підписуються представниками Сторін й є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору строки оплати Товару вказуються в Специфікації. Якщо Товар буде поставлено з відстроченням розрахунків на визначений строк в специфікації, це вважатиметься Товарним кредитом в розумінні ПКУ та ст. 694 ЦК України.

Згідно із п. 3.3. Договору Покупець зобов'язаний оплатити Постачальникові Товар у строки й у порядку, зазначеному в Специфікації, а також здійснити перерахування ціни Товару в порядку, передбаченому дійсним Договором (специфікацією).

Згідно п. 3.6. Договору, ціна Товару, зазначена в Специфікації, визначається на дату її складання відповідно до курсу іноземної валюти, встановленому за домовленістю сторін. Товар оплачується Покупцем за ціною встановленою в Специфікації. Якщо Товар оплачується Покупцем не в день складання Специфікації і курс іноземної валюти збільшився з порівнянням з курсом іноземної валюти, який зазначено в Специфікації, то ціна Товару підлягає перерахуванню відповідно до курсу іноземної валюти на день оплати Товару. Якщо Покупець прострочив оплату і курс відповідної іноземної

валюти збільшувався протягом періоду прострочення, тоді Покупець повинен перерахувати ціну Товару за курсом іноземної валюти, що був найвищим протягом періоду прострочення.

Курс іноземної валюти для здійснення оплати за Товар визначається як безготівковий курс продажу відповідної іноземної валюти встановлений ПАТ «Укрсоцбанк» (або ПАТ «Унікредит банк») на банківський день, що передує дню складання специфікації, якщо з якихось причин безготівковий курс продажу іноземної валюти не був встановлений ПАТ «Укрсоцбанк» (або ПАТ «Унікредит банк»), тоді береться готівковий курс продажу відповідної іноземної валюти ПАТ «Укрсоцбанк» (або ПАТ «Унікредит банк), якщо з якихось причин готівковий курс продажу іноземної валюти не був встановлений ПАТ «Укрсоцбанк» (або ПАТ «Унікредит банк»), тоді береться готівковий курс продажу відповідної іноземної валюти ПАТ «Промінвестбанк», якщо ж і цей курс не буде невстановлений Покупець повинен звернутися до Постачальника за інструкціями щодо якого банківського курсу йому треба перерахувати ціну Товару.

В тому випадку, коли курс продажу відповідної іноземної валюти до гривні на день здійснення платежу чи коли платіж мав бути здійснений вище ніж зазначено в специфікації, вартість Товару в гривнях, яку Покупець має сплатити Постачальнику, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості Товару в іноземній валюті на курс продажу іноземної валюти до гривні.

Кількість разів, при яких може бути перераховано ціну Товару у гривні є необмеженим і прямо пропорційно залежить від кількості разів збільшення курсу гривні до іноземної валюти в момент здійснення кожної оплати, відповідно до умов цього пункту.

Відповідно до п. 3.7 договору на день здійснення платежу Покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунків з боку Постачальника, провадить перерахування ціни Товару відповідно до договору і специфікації й сплачує Постачальникові вартість Товару.

Згідно п. 4.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати Товару, Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу за весь період прострочення, а у разі прострочення понад двадцять днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі десяти відсотків від суми заборгованості.

Пунктом 4.6. Договору встановлено, що якщо Покупець прострочить оплату Товарного кредиту, на прострочену суму заборгованості (Товарний кредит) нараховуються проценти у розмірі 0,15 %, а при простроченні більш ніж на десять днів на прострочену суму нараховуються проценти у розмірі 0,5 % за кожен день прострочення від дня, коли Товар мав бути оплачений до дня фактичної оплати.

Як встановлено судом, протягом дії Договору сторонами було підписано, зокрема, Специфікацію № С-227-К/14/0001 від 21.05.2014 р. на суму 105303,50 грн.

Відповідно до умов Специфікації відповідач повинен був здійснити оплату 15.10.2014 року - в сумі 105 303,50 грн.

21.05.2014 р. відповідно до умов Договору, позивач поставив відповідачу Товар на суму 105303,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1536 від 21.05.2014 р.

Товар отримано особисто ФОП ОСОБА_1, про що свідчать її підпис та відбиток печатки на вказаній накладній.

На оплату поставленого Товару позивачем було виставлено рахунок № 1536 від 21.05.2014 р. на суму 105303,50 грн.

У встановлений Договором строк, відповідач оплату вартості отриманого Товару не здійснив.

Позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 163976,56 грн., з якої: сума 105303,50грн. - основного боргу, сума 58673,06грн. - курсової різниці, сума 16397,66 грн. - штрафу, сума 50545,68 грн. - проценти за користування товарним кредитом, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт поставки, кількість та вартість переданого за Договором Товару на загальну суму 105303,50 грн. підтверджується долученою до матеріалів справи видатковою накладною № 1536 від 21.05.2014 р., яка підписана уповноваженими представниками сторін та засвідчена печатками.

Товар отримано відповідачем особисто без зауважень та заперечень.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами пункту 3.3 Договору Покупець зобов'язаний оплатити Постачальникові Товар у строки й у порядку, зазначеному в Специфікації, а також здійснити перерахування ціни Товару в порядку, передбаченому дійсним Договором (специфікацією).

В даному випадку, Специфікацією № С-227-К/14/0001 від 21.05.2014 р. визначено: строк оплати - до 15.10.2014 р.

Станом на дату звернення позивача із даним позовом до суду, строк оплати за Товар - наступив.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого Товару, всупереч умов Договору та вимог закону, належним чином не виконав.

Доказів погашення заборгованості в сумі 105303,50 грн. відповідачем до суду надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а частиною 2 цієї статті встановлено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Отже, чинним законодавством України передбачено, що договір може містити умови, що передбачають порядок зміни (у т.ч. збільшення) ціни товару і обов'язок боржника сплатити кредитору змінену (у т.ч. збільшену) ціну товару (тобто доплатити суму збільшення ціни товару).

Частиною 4 ст. 179 ГК України закріплено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які

умови договору, що не суперечать законодавству. Аналогічні положення закріплені і ст. 3 ЦК України (щодо принципу свободи договору), ст. 627 ЦК України (щодо вільного укладання договору та визначення його умов), ст. 628 ЦК України (щодо визначення умов договору на розсуд сторін), ч.ч. 2-3 ст. 6 ЦК України (щодо відступлення від положень актів цивільного законодавства та врегулювання відносин на власний розсуд

сторін).

В даному випадку, користуючись можливістю та правами наданими вказаними нормами, Сторони за взаємною згодою в п. 3.6 Договору зазначили, що якщо Покупець прострочив оплату і курс відповідної іноземної валюти збільшувався протягом періоду прострочення, тоді Покупець повинен перерахувати ціну Товару за курсом іноземної валюти, що був найвищим протягом періоду прострочення.

Порядок визначення курсу іноземної валюти для здійснення оплати за Товар узгоджено Сторонами в п. 3.6 Договору.

Згідно розрахунку позивача, сума курсової різниці визначена наступним чином за формулою: С=А1/А2хВ

Де С - сума належна до оплати; В - ціна Товару на момент підписання Договору; А1 (курс НБУ дол. США до гривні), що був найвищим протягом періоду прострочення; А2 - (курс НБУ дол. США до гривні) на день підписання відповідної Специфікації.

Як узгоджено Сторонами в Специфікації, вартість Товару в грошовому еквіваленті - іноземній валюті (долар США) на день складання цієї Специфікації, розраховується за таким курсом іноземної валюти: курс гривні / 1 дол. США = 10.2500.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки ПАТ «Укрсоцбанк» (вих. № 06.701-186/67-6809, станом на 11.11.2014 р. курс продажу безготівкового долара США по відношенню до української гривні встановлено у розмірі 15.961100.

За таких обставин, розмір курсової різниці згідно п. 3.6 Договору становить сума 58673,06 грн.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманого Товару, та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості з урахуванням курсової різниці в сумі 163976,56 грн. (105303,50 грн. + 58673,06 грн.), а тому задовольняє її у повному обсязі.

В силу приписів ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. (Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем).

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як узгоджено сторонами в пунктах 3.2 та 4.6 Договору, якщо Товар буде поставлено з відстроченням розрахунків на визначений строк в специфікації, це вважатиметься Товарним кредитом в розумінні ПКУ та ст. 694 ЦК України.

Якщо Покупець прострочить оплату Товарного кредиту, на прострочену суму заборгованості (Товарний кредит) нараховуються проценти у розмірі 0,15 %, а при простроченні більш ніж на десять днів на прострочену суму нараховуються проценти у розмірі 0,5 % за кожен день прострочення від дня, коли Товар мав бути оплачений до дня фактичної оплати.

В даному випадку, проценти, згідно п. 4.6 Договору, були нараховані позивачем за період з 15.10.2014 р. по 19.01.2015 р. Їх сума становить 50545,68 грн.

Розрахунок процентів судом перевірено та визнано вірним, тому вимога про їх стягнення задовольняється судом.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України).

Як узгоджено сторонами в п. 4.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати Товару, Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу за весь період прострочення, а у разі прострочення понад двадцять днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі десяти відсотків від суми заборгованості.

В даному випадку, сума боргу відповідача з урахуванням курсової різниці складає 163976,56 грн., а 10% штрафу від вказаної суми - становить 16397,66 грн.

Таким чином позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми 16397,66 грн. штрафу є законною, обґрунтованою та задовольняється судом.

Отже, позов задовольняється у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору (4618,40 грн.) покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (84000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, рахунки в установах банку не відомі) на користь Приватного підприємства "Агропром-Центр" (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 60, корп. П, офіс 9; адреса для листування: 85300, м. Красноармійськ Донецької області, вул. Горького, 51, код ЄДРПОУ 30211319, р/р № 26006213753200 в АТ «УкрСиббанк», м, Харків, МФО 351005) суму 163976 (сто шістдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн. 56 коп. основного боргу з урахуванням курсової різниці, суму 16397 (шістнадцять тисяч триста дев'яносто сім) грн. 66 коп. штрафу, суму 50545 (п'ятдесят тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн. 68 коп. процентів за користування товарним кредитом та суму 4618 (чотири тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 40 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 10.04.2015 р.

Суддя М.В. Мірошниченко