Рішення № 43553446, 02.04.2015, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" квітня 2015 р. Справа № 906/299/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Пшоняк Н.А. - довіреність за вих. №16-33 від 06.03.2015;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Подільський цемент"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 106013,87 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 106013,87 грн. заборгованості, з яких: 90384,82 грн. - основний борг, 13912,98 грн. - інфляційні, 1716,07 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить копія реєстру на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 26.03.2015.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2012 між Публічним акціонерним товариством "Подільський цемент" (постачальник/позивач) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (замовник/відповідач) укладено договір купівлі-продажу №12/129 (10-11), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а замовник прийняти та оплатити цемент, названий в подальшому "товар", по марках та кількістю згідно заявок замовника, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Відповідно до п.п. 2.1. договору ціна на товар, який продається за цим договором, встановлюється в національній валюті України - гривні на умовах FСА (Франко-перевізник) станція відправлення і включає: вартість товару, всі податки і збори, що встановлені українським законодавством, у тому числі ПДВ. Додатково оплачуються транспортні витрати (залізничний тариф) постачальника до станції призначення.

Згідно п.п. 2.2. договору орієнтовна сума договору на момент його укладення складає 500000,00 грн.

Замовник здійснює 100% передоплату, згідно виставлених постачальником рахунків, в 10-денний термін з дня виставлення рахунку (п.п. 2.3. договору).

Також п.п. 2.5. договору сторони узгодили те, що за згодою сторін можлива відстрочка платежу на 10 банківських днів від дати відвантаження з лімітом кредитування 50000,00 грн.

Даний договір укладений в 2-х примірниках і діє з моменту підписання до 31.12.2012. При відсутності заперечень кожної із сторін, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, з аналогічною умовою пролонгації надалі.

Відповідачем направлялись позивачу заявки на постачання товару, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 18-30).

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідачу 1552,55 т цементу на загальну суму 1456667,45 грн. за 2012-2014 рр.., що підтверджується відповідними квитанціями про приймання платежу станцією відправлення (ст. Гуменці ПЗЗ) (а.с. 31-53) та накладними-рахунками (а.с. 54-76).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленої йому продукції виконав частково в сумі 1366282,63 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи становить 90384,82 грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 90384,82 грн.

Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача 13912,98 грн. - інфляційних та1716,07 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 9), та перевіреного судом, розмір інфляційних та 3% річних складає відповідно 1716,07 грн. та 13912,98 грн.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1)

- на користь Публічного акціонерного товариства "Подільський цемент" (32325, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, 1а, ід. код 00293091) 106013,87 грн. заборгованості, з яких: 90384,82 грн. - основний борг, 13912,98 грн. - інфляційні, 1716,07 грн. - 3% річних, а також 2120,28 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.04.15

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - сторонам (рек. з повід.)