Ухвала суду № 43553152, 08.04.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/2609/15 Головуючий І інстанції -

Справа: № 640/22881/14-ц Попрас В.О.

Категорія: договірні Доповідач - Костенко Т.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: Костенко Т.М.

суддів: Колтунової А.І., Гальянової І.Г.

за участі секретаря Герасимової К.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Київського районного суду м.Харкова від 12 лютого 2015 року у цивільній справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВ ЕКОРЕСУРС» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надання послуг

в с т а н о в и л а

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 на свою користь заборгованість за надання послуг з вивезення побутових відходів, що складається з основної заборгованості у розмірі 953 грн. 40 коп., інфляційних витрат у розмірі 159 грн. 79 коп., трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 49 грн. 99 коп., а також судові витрати. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно рішення виконкому Харківської міської ради від 28.12.2011р. №940 виконавцем послуг з вивезення побутових відходів в місті Харкові визначено ТОВ «ХАРКІВ ЕКОРЕСУРС». На виконання вимог чинного законодавства позивачем було опубліковано Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 27.11.2012 р. (далі Договір) в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради газеті «Харьковские известия» та здійснено доставку примірника газети, в якому було опубліковано Договір за адресою відповідачів. Договір набрав чинності з 01.01.2013 р. До набрання чинності зазначеним Договором від відповідачів не надходило заяв про незгоду із умовами опублікованого договору. Відповідно до Графіка планово-подворового вивезення твердих побутових відходів вивезення побутових відходів по вул. Копиленко, здійснюється ТОВ «ХАРКІВ ЕКОРЕСУРС» щоп'ятниці. Таким чином, послуги з вивезення побутових відходів за адресою: м. Харків, вул. Копиленко, 44 надаються ТОВ ХАРКІВ ЕКОРЕСУРС» з 01.01.2013 р. на підставі Договору. Оплата послуг з вивезення побутових відходів здійснюється щомісячно. Платежі вносяться не пізніше ніж до 15 числа періоду, що настає за розрахунковим. За адресою: м. Харків, вул. Копиленко, 44, мешкають відповідачі, які є споживачами послуг з вивезення побутових відходів. Станом на 01.10.2014 р. відповідачі не здійснили оплату за надані послуги з 01.01.2013 р. по 30.09.2014 р. у зв'язку з чим виникла заборгованість. Таким чином, розмір заборгованості відповідачів перед ТОВ «ХАРКІВ ЕКОРЕСУРС» за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів складає 953 грн. 40 коп. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Таким чином, відповідачі зобов'язані сплатити суму інфляційних втрат за час прострочення у розмірі 159,79 грн., та три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 49,99 грн. Тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за надання послуг з вивезення побутових відходів, суми інфляційних витрат за час прострочення, трьох відсотків річних від простроченої суми.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 позов не визнали, в задоволенні позову просили відмовити, посилаючись на те, що вони не повідомлялись про необхідність укласти договір, про порядок та умови надання послуг. Договору про надання послуг з вивезення побутових відходів з ТОВ «ХАРКІВ ЕКОРЕСУРС» не укладали, послугами з вивезення відходів не користувались, побутові відходи біля подвір'я не виставляли. Крім того, не погоджуються з розміром вирахуваної позивачем заборгованості.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 належним чином повідомлялись про час і місце судового розгляду, в судове засідання повторно не з'явились. У відповідності до поданої заяви суд розглядав справу в їх відсутність за правилами ст.169 ЦПК України.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2015 року позов задоволено в повному обсязі.

З рішенням суду не погодився відповідач ОСОБА_2, в апеляційній скарзі просив його скасувати, як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому апелянт приводить ті ж доводи, що були заявлені в суді першої інстанції, як заперечення проти задоволення позову.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в суді першої інстанції, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 зареєстровані та проживають за адресою АДРЕСА_1.

Згідно п. 3.2.5 рішення Харківської міської ради від 16.11.2011р. № 504/11 «Про встановлення Правил благоустрою території міста Харкова» власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендатори житлових будинків (земельних ділянок) приватної власності, зобов'язані укладати договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснювати оплату таких послуг та забезпечувати збирання побутових відходів.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.12.2011р. № 940 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів в місті Харкові» виконавцем таких послуг встановлено Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВ ЕКОРЕСУРС»./ а.с.8/

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 15, 35-1 Закону України «Про побутові відходи», та прийшов до висновку, що з відповідачів слід стягнути заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів за період з 01.01.2013 р. по 01.10.2014 року в розмірі 953,40 грн., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 49,99 грн., та індекс інфляції у сумі 159,79 грн.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками в частині стягнення з відповідачів основної заборгованості за надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи, вимогам закону та наданим сторонами доказам.

За приписами ст. 20, ч.5 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Процедура узгодження договору відбувається протягом місяця від дня його опублікування.

Згідно ч. 2 та 10 ст. 35-1 Закону України «Про відходи» власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах визначає виконавця послуг з перевезення побутових відходів з певної території населеного пункту.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог чинного законодавства (ст. 35-1 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998р. № 187/98-ВР, ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. № 1875-IV) ТОВ «ХАРКІВ ЕКОРЕСУРС» було опубліковано Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 27.11.2012 року в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради - газеті «Харьковские известия», який повністю відповідає умовам типового договору затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 р. № 1070.

20.11.2012 р. між Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» та позивачем, було укладено Договір про надання послуги з доставки рекламної та/або інформаційної продукції № 06-736 за яким, УДППЗ «Укрпошта» було здійснено доставку примірника газети «Харьковские известия», в якому було опубліковано Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 27.11.2012 року, в т.ч. за адресою відповідачів.

Згідно п. 30 Договору про надання послуг з вивезення побутових відходів, зазначений Договір набирає чинності з 01 січня 2013 року та укладається згідно з ч. 3 ст. 205, ст.ст. 642-643 ЦК України строком на 3 роки, якщо інше не буде заявлено споживачем у письмовій формі.

До набрання чинності зазначеним Договором від відповідачів не надходило жодних заяв про свою незгоду із умовами опублікованого договору.

Надання позивачем послуг з вивезення побутових відходів за адресою відповідачів також підтверджується графіком планово-подворового вивезення твердих побутових відходів від приватних домоволодінь Київського району м. Харкова.

Заборгованість відповідачів перед позивачем за надані послуги з вивезення побутових відходів за період з 01.01.2013 р. по 01.10.2014 р. складає 953 грн.40 коп. сума основної заборгованості, 159 грн. 79 коп. інфляційні втрати, 49 грн.99 коп. - три відсотки річних від простроченої суми, що підтверджується розрахунком позивача /а.с. 20-21/.

Таким чином, судова колегія вважає, що районний суд обґрунтовано дійшов висновку про стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів.

Доводи апелянтів про те, що вони не повинні сплачувати кошти за вищезазначені послуги, оскільки з ними не був укладений відповідний договір у письмовій формі є безпідставними.

Стаття 35-1 Закону України «Про побутові відходи» не передбачає обов'язку споживача на укладення договору. За ст. 15 вказаного Закону споживачі зобов'язані лише вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення рутових відходів.

Відсутність письмового договору про надання житлово - комунальних послуг сама по собі не може бути основою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, оскільки відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не тягне за собою його недійсності.

Недійсності договору у зв'язку з недодержанням його письмової форми законом не встановлено, тому зобов'язання, що виникли між сторонами, є дійсними і їх виконання повинне відбуватися відповідно до норм цивільного законодавства.

Споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово - комунальні послуги та не можуть бути звільнені від виплати заборгованості.

Статтею 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» N 1875-IV від 24.06.2004 року передбачено певний порядок оформлення претензій споживачів до виконавців у випадку не отримання послуг або отримання неякісних послуг, а саме: У разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

В цьому зв'язку складання акту сім'єю відповідачів про ненадання послуг з вивезення побутових відходів від 18 січня 2015 року без участі представника ТОВ «Харків Екоресурс» не може бути прийняте судом як об'єктивний та беззаперечний доказ відсутності або неякісності таких послуг.

Крім того, звернення ОСОБА_2 до директора ТОВ «Харків Екоресурс» у вересні 2014 року не є відмовою від отримання даних послуг, або претензією щодо неналежного виконання послуг до ТОВ «Харків Екоресурс», оскільки в зазначеному зверненні йдеться виключно про відсутність договірних відносин між сторонами.

Разом із тим, судова колегія не може погодитись з висновком районного суду стосовно стягнення з відповідачів 3% річних та індексу інфляції від суми заборгованості з наступних підстав.

У відповідності до ст.11 та ч.1 ст.303 ЦПК України суд першої інстанції розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, а апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено у Законі України «Про житлово-комунальні послуги», пунктом 10 ч.3 ст.20 цього Закону встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.

Звертаючись до районного суду з вищезазначеними позовними вимогами, ТОВ «Харків Екоресурс» обґрунтовував їх правилами, передбаченими ст.625 ЦК України, посилання на яку в даному випадку є безпідставним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що районним судом помилково застосована норма матеріального права, що у відповідності до ч.4 ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 213, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2015 року змінити, скасувавши його в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 3% річних в сумі 49,99 гривень та інфляційних витрат в сумі 159,79 гривень.

В задоволенні позову в цій частині Товариству з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» відмовити.

Зменшити загальну суму солідарного стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 до 953 (дев'ятсот п'ятдесяти трьох) гривень 40 копійок, а також стягнення судових витрат з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» до 39 (тридцяти дев'яти) гривень 98 копійок з кожного.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -