Ухвала суду № 43552886, 08.04.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/8408/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чебан В.М.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

08 квітня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

30.09.2014 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях звернулось до Шевченківського районного суду м. Чернівці з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення штрафу.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.01.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.01.2015 року та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

В попередньому судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, яке відбулось 08.04.2015 року, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18 червня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області Саінчуком Є.В. відкрито виконавче провадження № 43745753 по виконанню виконавчого листа № 1-а-2627/11 виданого 02 червня 2014 року Шевченківським районним судом м. Чернівці про зобов'язання УПФ України в Шевченківському районі м. Чернівці донарахувати та виплатити у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року ОСОБА_3 державну соціальну допомогу «Діти війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком визначеної ч. 1ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», від 09.07.2003 року за період з 01.01.2011 року по 18.06.2011 року, з урахуванням виплачених сум.

19 серпня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області Саінчуком Є.В. винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду у наданий державним виконавцем строк для самостійного виконання, накласти на боржника УПФУ в Шевченківському районі м.Чернівці штраф у розмірі 850 грн.

04 вересня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду в повному обсязі та накладено на боржника УПФУ в Шевченківському районі м. Чернівці штраф у розмірі 1700 грн.

На думку позивача вище вказана постанова днржавного виконавця є необгрунтованою, що стало причиною звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про виконавче провадження", прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно i в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно ст.25 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно ч.2 зазначеної статті державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин першої-третьої статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно достатті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Відповідно до положень частини першої статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Таким чином, аналізуючи наведене, можна зробити висновок, що державний виконавець в рамках виконавчого провадження повинен вжити всіх необхідний дій для виконання судового рішення, також державний виконавець зобов'язаний діяти лише у порядок та спосіб передбачений законом, тобто в межах своїх повноважень.

Враховуючи те, що Управління пенсійного фонду м. Чернівцях у встановлений державним виконавцем строк, добровільно не виконало рішення суду, виконавець мав усі підстави та був зобов'язиний вжити заходів необхідних для виконання рішення суду, тобто у даному випадку накладення штрафу відповідно до положень статті 89 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, як свідчать матеріали справи, в даному випадку оскаржується постанова про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду, при тому, що відсутні будь-які докази, що постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду вперше оскаржена, таким чином, вона ніким не оскаржена та не скасована.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта стосовно того, що органи ПФ не виконали рішення з поважних причин, оскільки відсутність державного фінансування не є поважною причиною для невиконання пенсійним органом рішення суду, що набрало законної сили. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та чинного законодавства, а отже підстави для задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях відсутні.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог, які обґрунтовано залишені судом першої інстанції без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 січня 2015 року - без змін.

ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Загороднюк А.Г.

Полотнянко Ю.П.